Бренд краси

Молоді чоловіки, ніколи не поспішайте освідчуватися, краще тікайте від своєї любки. Ламайте ноги, але тікайте.

1

Кохана стояла посеред кімнаті в рожевій піжамі. За вікном була темна ніч. Я підійшов до неї, взяв її руку й ніжно поцілував пальці. Потім заглянув до її темних очей:

– Уже завтра ми розпишимося, у нас буде сім'я? – зауважив.

Вона посміхнулася своєю ідеальною, приклеєною посмішкою, в якій не ворухнувся жоден м'яз, і відповіла:

– Так.

Мені аж не вірилося, що я міг влюбити в себе справжню модель. Ту, заради якої чоловіки ладні підняти гору, обкладинка відомого журналу з її портретом зберігається під сотнями подушок хлопчаків.

Але раптом її зіниці блиснули холодним, майже дзеркальним блиском, і вона додала:

– Але відразу попереджаю: я тобі не буду ні посудомийкою, ні пральною машиною, ні прибиральницею, ні служницею, ні турботливою мамкою. Посуду? Посуду буду мити, але, якщо буде настрій, та я це не зобов’язана робити. Я тобі не рабиня!

Я трохи розгубився, ковтнув слину в горлі й обережно уточнив:

– Хто ж ти будеш у нашій сім'ї?

– Твоя рівноправна партнерка, – відчеканила вона, заученим жестом поправила ідеально укладене рожеве волосся.

– І чим же ти будеш займатися, дорога партнерко?

– Буду реалізовувати свій потенціал. Працювати, разом з тобою вставатиму рано.

Я з полегшенням зітхнув. Навіть трохи потішився всередині й щиро зрадів:

– Добре! Тоді все будемо оплачувати порівну: і комунальні, і оренду квартири, і продукти. Мені буде менше витрат! Нарешті європейський підхід!

Тут повітря в кімнаті різко похолоднішало, аж запітніли шибки. Лялька Матрьошка повільно, наче незмащена ложка масла на скибі, повернула голову на 180 градусів, видала моторошний звук. Вона витріщилася на мене порожнім поглядом і просичала:

– НІ! Усе, що я зароблю – це мої особисті гроші, сама буду за себе відповідати, утримуватися. А ти маєш повністю утримувати нашу сім'ю.

– Чому я?! – закричав я, відчув, як на скронях сивіє перше волосся. – Мені одному потрібна сім’я? Якщо ми партнери, то де баланс? І до того ж, ти будеш моєю дружиною чи дорослою вередливою донькою?

– Тому що ти чоловік, ти зобов'язаний за фактом народження, – солодко відповіла вона.

Я дивився на неї й бачив наше спільне майбутнє: я зранку до вечора мушу працювати, після роботи — поратися у квартирі. Вона ж, наче на престолі, висітиме наді мною, весь свій заробіток витрачатиме лем на себе, а мені буде дано єдине — любуватися її вродою. А як народить дитину, то мені доведеться піти в декрет. Але за що будемо жити без моєї зарплати?

2

Підранок пральна машина вмикається на максимальну потужність. Вона люто торохтить, зривається з анкерних болтів і на своїх пластикових ніжках виходить у коридор. Машина починає ганятися за мною по всій кімнаті, намагалася затягнути мої улюблені білі кросівки на режим "віджимання при 1200 обертах без води".

З-під дивана вилітає робот-пилосос. Його датчики світяться криваво-червоними лазерами. Він гарчить, наче скажений монстр, б'ється об мої кісточки й підступно засмоктує з моїх кишень останні купюри.

На кухні теж штурм. Бойлер почав плюватися кип’ятком, наче поранений дракон. Мікрохвильовка сама по собі розігріває повітря до іскор і люто грюкає дверцятами, мовляв: "Хто тут кухарка?! Нумо, підходь!". Блендер взагалі збожеволів — крутить ножами на максимальній швидкості, намагаючись влаштувати мені примусовий манікюр.

Я кричу від жаху, починаю смикати своє волосся.

А Лялька Матрьошка спокійно сидить на дивані в гламурних рожевих навушниках, неспішно пиляє нігті й абсолютно байдуже каже:

– Коханий, справжнє партнерство — це коли ти сам вирішуєш проблеми з демонічним пилососом та повсталою пралкою. Я не збираюся бруднити руки об технічні питання. Ти ж чоловік, от і розберися.

3

Раптом світло гасне повністю. Лем робот-пилосос продовжує підсвічувати кімнату своїми червоними очима-діодами. Чути зловісний, важкий тупіт у під'їзді. Вхідні двері злітають з петель із диким гуркотом, і до кімнати величною підборовою ходою заходить її мама — моя зловісна майбутня теща. А за нею, наче тіні сатани, крокують тітка і хрещена.

Усі вони, незважаючи на осінню спеку, в однакових масивних рожевих шубах штучного хутра. Жінки стають у щільне коло навколо мене, синхронно піднімають до стелі відкриті долоні, роззявляють роти й починають монотонно, могильними голосами затягувати свою скажену літургію:

– Чоловік мууусить... Чоловік зобов'яяязаний... Дай гроші на лімузин для молодят... Для ресторану... Весііілля буде на славу.

У самій Ляльки Матрьошки в руках нізвідки з'являється глянцевий "Блокнот Партнерства". Її колись красиві очі повністю затягуються непроглядною чорнотою, ховаючи білки. Вона дістає масивну рожеву ручку з пушком і каже загробним басом:

– Підпиши шлюбний контракт! Своєю кров'ю! Я чекаю!

Я розумію, що це банда ненаситних мамонтів. І я в них на гачку. Їхня корова.

Я вистрибую через вікно першого поверху й біжу босоніж нічним парком. Гілки деруть обличчя, але ззаду чути чотиритонний тупіт диявольської нечистої сили.

– Куди ж ти? Ти ж чоловік! – кричать в один голос ненажерливі мамонти.

Нарешті попереду, в променях ранкового сонця, з'являється рятівна будівля РАЦСу. Я забігаю всередину через скляні двері, зачиняю їх на важкий засув. Думаю, що врятувався. Сповзаю по стіні, переводжу подих.

З темряви урочистої зали повільно виходить працівниця установи. Обличчя в неї бліде, як у мерця, на плечах — синя стрічка. Вона тримає в руках теку і каже холодним, механічним тоном:

– З вас 500 гривень, бо ж ви замовляли додаткові послуги. Оплата тільки готівкою ЧОЛОВІКА.

Я обертаюся від жаху. А за моєю спиною, просочившись крізь стіни чи крізь вентиляцію, вже стоїть Лялька Матрьошка. Вона ідеально, бездоганно посміхається, хоча в її рожевому волоссі заплуталося листя, і каже:

– Швидше реєструйте нас! Він згоден усе оплачувати, бо він чоловік! Гірко, коханий!

Я падаю навколішки перед працівницею. Чую, що мої очі намокли від сліз.

– Врятуйте мене від неї! Скасуйте заяву на реєстрацію шлюбу!

Епілог

Згадую стосунки з Лялькою Матрьошкою, мимоволі замислююся про глобальне. Жінки віком від 55 плюс років своєю працею, щирістю та внутрішнім світлом прославили українських жінок на весь світ. Вони створили той міцний бренд, що українські дівчата — найпривабливіші та найкращі у світі.

Проте жінки на кшталт ляльки Матрьошки, копіюючи її штучний, приклеєний, егоїстичний образ та перекручуючи поняття "партнерства", ризикують цей бренд повністю зруйнувати й спалити. Вони вимагають прав європейських жінок, але обов'язки залишають чоловікам. І дивлячись на цей абсурд, постає головне питання: а як же тоді світ ставитиметься до тих маленьких дівчаток, які підростають зараз і бачать перед очима такі дивні рольові моделі?

До речі, у дві тисячі двадцять другому році жінки пліч-о-пліч із чоловіками стали на захист України. Вони взяли на себе волонтерство, і крихка економіка країни фактично трималася на їхніх плечах.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Гавр
09.09.2026 11:43
До частини "Бренд краси"
Найстрашніше у цьому творі те, що автору, походу, треба лікувати імпотенцію. А це дійсно страшно. І неприємно.
⋯
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше