Межа

Травень

Водоспад Шипіт, Україна

У центральному наметі зібралися Творці, старійшини та голови усіх пантеонів. Союзними військами японського пантеону було вирішено, що у цій битві пантеон очолить Йору. Також тут були присутні Бастія та Рей. Говорили переважно Творці.

– Межу пошкоджено, – констатував факт Йормунґанд, – і пошкоджено безповоротно. Як би ми зараз не намагалися полагодити її, закрити всі прогалини та тріщини, ми не зможемо.

– Ви натякаєте, що ми приречені? – запитала Рей.

– Якби ми були приречені, у цьому зібранні не було б сенсу, – відповів Гром-Птах.

– Тоді до чого ви хилите?

– Межа повноцінно функціонує лише тоді, коли їй віддають свої сили всі чотирнадцять Творців. Сім птахів та сім змій. Але Калії більше з нами немає. Хоч вона і була найслабшою, але її силу все рівно потрібно компенсувати. І найкращий кандидат на цю роль – Оні, – продовжив Йормунґанд, – варто визнати, він дійсно сильний. Не дорівнятися до Калії, звичайно, але щоб полагодити Межу його ресурсу нам вистачить. А в цей час, ми шукатимемо гідну заміну Калії.

– Щось мені підказує, що Оні явно не лагодити Межу сюди йде. Очевидно, що він не погодиться, – скептично промовила Нішида.

– А ми і не питатимемо, – розвів руками Йормунґанд.

– Оні не ідіот, – промовив Ятаґарасу, – він віками накопичував сили. Думаю, зараз він наймогутніша істота в усьому японському пантеоні. І не тільки в японському. Його сила майже рівна силі Творців. До того ж, він зібрав могутню армію з пантеонів по всій Землі. Але він занадто довго чекав. Він був впевнений, що достатньо вбити одного із Творців – і Межа розіб’ється на уламки наче скло. І він майже був правий. Але для того, щоб це сталось, потрібно вбити як мінімуму Гром-Птаха чи Левіафана, а у Оні на це ще сил бракує. Якщо вбивати найслабших, потрібно вбити двох. Він зрозумів це лише тоді, коли вбивши Калію, Межа продовжила існувати, хоча й сильно пошкодилась. Йому потрібна ще одна жертва.

– І ви впевнені, що він явиться сюди?

– На нашому боці його нетерплячість, – повторив ворон, – як я вже сказав, він занадто довго накопичував сили, збирав армію. Він розумний та хитрий стратег, тому він прийде за Жарою навіть знаючи, що тут на нього чекає ціле військо. Його самовпевненість – це його найзліший ворог. Адже, я впевнений, він знає, що чисельність нашої армії значно поступається чисельності його військ. До того ж, у його розпорядженні сильні демони, для яких бійки та вбивства – це як дихання.

– То що нам робити?

– Битися, – сказав Фенікс, – як вже сказали Йормунґанд та Ятаґарасу, він прийде і дуже скоро. Він хоче покінчити з усім якомога швидше. Він занадто довго чекав. І він впевнений, що нам немає чого йому протиставити. Наше військо не велике, а це значить, що він може давити числом. Також він чудово знає, що Творці Межі не можуть вступати у бій, адже ми маємо підтримувати Межу до останнього. Він також знає, що Альянс захищатиме нас у цей час. Тому основній війська будуть ще розбиті на загони, які стоятимуть на стражі нашої безпеки. Це ще більше послабить наші сили на полі бою. Та разом із тим, він не впевнений у тому, чи наважимося ми на закляття простору та часу. Ні, не так. Я думаю, він взагалі виключає такий розвиток подій, так як про це закляття мало кому відомо. Він гордий. Тож у цей бій він поведе свою армію сам. Нам же потрібно виманити його та заточити у клітку.

– Клітку? – втрутився у розмову Бастія, – якась чарівна клітка?

– Ти за кого нас маєш? – змірив його поглядом Ятаґарасу.

Зі складок своєї довжелезної мантії він дістав невеличкий камінчик. Фіолетовий, блискучий, з рівними, гладкими гранями. Він поклав його на долоню та продемонстрував усім присутнім.

– Це подарунок від наших братів з Руанди, клітка Умвіджіма, – сказав ворон, – не дивлячись на те, що вона доволі проста у використанні, надійніше за неї немає закляття утримання.

– Тобто, ми маємо помістити Оні у цей камінчик? – не зрозумів Суо Тецуо, – це якийсь жарт? Пташина магія? Зміїна?

– Я повторюся, – зітхнув Ятаґарасу, – закляття, що має форму – це надзвичайно сильне закляття. А ця клітка – найсильніше закляття утримування, яке взагалі існує на нашій Землі. Нам не потрібно поміщати Оні у камінь, камінь все зробить сам.

– Але є нюанси, так? – запитала Рей прискіпливо.

– Так, ти права, дитя Білого лиса, – відповіла Гарафена, – камінь має торкнутися Оні.

– І?..

– І він вимагає кривавої жертви.

– Цікаво, – Рей напружилась, – і кого ви планували запропонувати на роль цієї жертви?

– Ні-ні, – підняв руки Фенікс, – видихни, юна лисиця. Достатньо просто пролити на нього кров. Вистачить і декількох крапель.

– І так, давайте підведемо підсумки, – виступив Бастія, – відповідно до інформації, яку ми маємо, Оні та його військо рухається сюди за Жар-Птицею. Їх набагато більше, усі його воїни вийшли із самих глибин тіньової частини світу, тож вбивати вміють. Значить, нам потрібен такий бойовий порядок, за якого ми зможемо максимально використати свої ресурси. Який радіус дії закляття простору та часу?

– Весь світ. Воно просто відокремлює усю тіньову частину світу від сонячної, – відповів Фенікс.

– Здуріти… – присвиснув Йору, – це який запас енергії буде використано?

– Колосальний, – хмикнув Гром, – дуже багато. У кожного з Творців лишиться рівно стільки енергії, скільки потрібно на підтримання Межі. Ми не зможемо ні битися, ні навіть захищати самих себе. Така ціна закляття.

– Отже, враховуючи усі деталі, який план запропонуєте, Келлер? – звернувся до Бастії старійшина Ліам.

– З вашого дозволу, – відкашлявся Бастія, – я пропоную керуватися тактикою розсипного бою.

– Нас і так мало, а ти пропонуєш поділитися на ще менші групи? – скептично запитав Левіафан.

– Враховуючи особливості місцевості та ресурс наших військ, це найкраща тактика, – серйозно сказав стратег, – все почнеться на узліссі. Війська Оні прийдуть зі сходу. Але не варто сподіватися на те, що вони зайдуть однією колоною. Чергові групи мають слідкувати за всіма можливими входами у ліс. На узліссі ми матимемо перевагу, адже з нашого боку оглядовість набагато краща, ніж у них. Ці групи мають бути сформовані із тих бійців, чиї атаки розраховані на дальній бій. Вони мають виграти нам час, а потім відходити в глиб лісу та приєднатися до загону другої лінії. Друга лінія має бути сформована з бійців, що мають найвищі навички з маскувань, створення та встановлення пасток. Також до групи другої лінії ми маємо доєднати тіньових та ханйо, що володіють навичками ментальних атак. Для військ Оні прохідність лісу мінімальна. Їм доведеться розділитися, вони не зможуть рухатися єдиною шеренго. Друга лінія має трохи прорідити їх ряди. І відступати до третьої. Основний бій відбудеться тут, біля водоспаду.

– А ти впевнений? Якщо вони не рухатимуться сюди? Якщо вони відхилятимуться від твого маршруту? – запитала Маюра.

– Саме тут буде знаходитися їх ціль. До того ж, ми «направимо» їх, я не просто так пропоную у другу лінію додати єгерів з пастками та менталістів, – просто відповів Бастія, – до кожного Творця Межі буде приставлений загін бійців зі змішаними навичками. Ближній та дальній бій, менталіст, єгері. Бойовий лад – каре, триматимемо Творців у квадраті. Що стосується захисту цілі Оні, ми розташуємо Жар-Птицю на останньому порозі водоспаду.

– Аргументуй.

– На цій стороні, водоспад все ще залишається творінням світла. Його води – чисті та непорочні. Лише сильні тіньові здатні торкнутися цієї води. Отже, якщо Жар-Птиця знаходитиметься в оточенні вод та бризок водоспаду, загону, що буде її захищати, не доведеться відбиватися від безлічі дрібної нечисті.

– Тобто, цей загін зможе уникнути сутичок з усіма, окрім демонів вищого рівня, так? – уточнив Йору.

– Так, – кивнув Бастія, – згоден, так собі подарунок. Але з усього війська, лише Оні здатен увійти у цю воду без пошкоджень. Навіть стовпи пантеонів отримають опіки. Вода їх не зупинить, але трохи притримає. Стовпи очолюватимуть загони війська Оні. Але, коли справа дійде до Жар-Птиці, вони сформують єдиний загін для того, щоб вбити її.

– Перспектива не райдужна, – Жар-Птиця дивилась на Бастію з-під лоба, – хлопче, виходячи з твого плану… які у мене шанси взагалі вижити?

– Є два варіанти поділу сили. За першого, ми розподіляємо усіх найсильніших стратегічних по всіх загонах, до вашого захисту долучаємо двох чи трьох. Тоді, шанси вижити у вас приблизно сорок відсотків. Але якщо більшу частину стратегічних бійців ми приставимо до вас, ці шанси виростуть до п’яти десяти відсотків, але втрати серед військ будуть більші, ніж за першого варіанту, – чесно відповів стратег.

– Он воно як, – задумливо промовила Жар-Птиця, – слухайте, а от у мене питання. А якщо б він вже вбив мене? Тобто, якби вже зараз не було Калії та мене. Був би якийсь сенс у цій війні?

– Сенс боротися за життя завжди є, – промовив Келлер, – якби Межа вже була знищена, ми б все одно боролися.

– Келлер, у тебе година для того, щоб розподілити загони, – скомандував старійшина, – а для нас, панове, настав час підготуватися до творення закляття.

– Старійшино, – Бастія підняв руку, – загін, що захищатиме Жар-Птицю вже сформовано. До нього увійдуть Хаґане Рей та Такано Хару з тринадцятого кіотського, Кіріно Йору з клану Тенґу, Еліша Кейно та Яо Юнлань, з опергруп Сельфосу та Кіото. По берегу від водоспаду два кільця вервольфів та лисячих вогнів.

– Лисячих вогнів? – здивувалась Рей.

– Так, – кивнув Бастія, – лисячі вогні та ще загін кіцуне направив сюди Білий лис, Хаґане Якіхіро. Якщо питань по захисту Жар-Птиці більше немає, я з вашого дозволу, повернусь до розподілу загонів.

По завершенню наради, Рей вийшла з намету та підвела голову до неба. Небо на тіньовій стороні виглядало трохи інакше, ніж по іншу сторону Межі. Звичайні люди не бачили золотих доріжок, по яким повільно плили маленькі сяючі рибки, не бачили тисячі зацікавлених оченят крихітних духів. Поряд з одним із наметів, біля багаття сиділи Олександр та Єва. Рудоволоса дівчина щось активно розповідала хлопцеві, а той із захопленням її слухав. Позаду Рей виник Йору.

– Маєш хвилинку? – запитав він.

– Так, – відповіла Рей, – хотіла запитати у тебе те ж саме.