Іван Дурський

Побачив сьогодні блог з роздумами чи обовʼязково автор хотів щось сказати, от і вирішив дещо вам розповісти. Давайте поясню на прикладі шкільної програми. В школі (а хтось в універі) часто стикався з ... Детальніше

Раз ви зупинили погляд ось тут, значить вам цікаво дізнатись про одне з двох: де почитати книжки чи статті, котрі не зустрінеш на полицях. Де поділитись думкою, особливо, якщо до фейсбуку руки не дохо ... Детальніше

Так вже сталось, що жанрів і книг тьма, але запам'ятовуються в першу чергу персонажі, як головні, так і другорядні. І що колоритніший персонаж, то тепліше про нього стане на душі лише від одного спога ... Детальніше

Давайте одразу: я не пан Сторітелер, не бук блогер і не знаю все на світі. Я просто пишу вже майже другий десяток років, а читаю й того більше. Я не можу навчити писати, власне допис не про те. Я б хо ... Детальніше

На наступний день взводний, який примудрився не лише другим залізти в машину, а й одним махом перевести речі (сміливість не його сильна сторона) оголосив нам, що в штабі зробили помилку і замість гран ... Детальніше

Як ми на нуль попали. Частина сьома. Приїхали за нами аж під вечір. Ми догрузили решту речей і залізли самі. Колона рушила. Рушила спокійно. По нас не стріляли. Лише раз вдалині я побачив як по небу р ... Детальніше

На нулі не було страшно. Не було на стільки, що Толік і Генерал надибали такої сміливості, що аж хотіли зустрітись з противником. Вони з впевненим виглядом розрізняли, коли били наші, а коли летіло по ... Детальніше

Як ми на нуль попали. Частина п‘ята. В той день я вперше почув, як свистять міни. Перший раз, коли запивав у гаражі водою печеня. Генерал з поста крикнув: «повітря!», а ми з Толіком миттю телепортувал ... Детальніше

Як ми на нуль попали. Частина четверта. Я б викладав цю історію більшими частинами, але в деяких мережах є обмеження символів. Та й лонгріди ніхто не читатиме. Того уривків буде ще кілька. Терпіть. Тр ... Детальніше

Майбутній кум теж вирішив пожартувати й в нічний наряд він поліз корчами. Я подумав, що його силует то вороже ДРГ. Він нехотячи підіграв і діалог був такий. Стій, хто йде?! Я. Хто я?! Я це я. І пішо ... Детальніше

Як ми на нуль попали. Частина друга. На зборах я випадково покурив на ящику з гранатами, і також дізнався, що наступ в Гуляйполі провалився. Орки розвалили частину ЗСУ перед нами. Казали десять танків ... Детальніше

Знаю-знаю, що то не літературна тема, але це крайній мій письменницький запис. Я місяць вже як цивільний, але писати нічого не можу. Може колись це переросте в книжку, але зараз таких планів немає. То ... Детальніше

З часу вторгнення я не міг написати жодного слова. Якось воно все перевернулось. Я дивився на порожню нотатку і на мерехтливу синю риску, котра мовби чекала: та давай, пиши, чого чекаєш?! Але я не пис ... Детальніше

О, ти письменник, скажи щось гарне! Або якось так. Сюди ж: придумай назву, текст, щоб гарно продати, придумай ідею… Список довгий, в кожного різний. Це той момент, коли несвідомо хочеться заплющити ... Детальніше

Колись отримав на на гаку (перший в Україні сайт для письменників створений Капрановими) відгук, мовляв, сире, не цікаве, ніхто це читати не буде… 5000 переглядів! Схвальні відгуки, як від читачів так ... Детальніше

Вчора я щось трохи запрацювався, то не встиг. Тому сьогодні два відгуки. Electrolitery. Воїн. https://arkush.net/book/817 Комертар: Сильна, повчальна історія. Це не перша робота Електролітери прочитан ... Детальніше

Ніколи я не любив жанри, котрі хоча б якось, але скидаються на потік думок. Але з правил існують вийнятки. Ліза Маслова: Об‘єктив. https://arkush.net/book/820 Далеке (я точно не доживу) майбутнє. Гг Т ... Детальніше

Зміїнний скарб. Хроніки уламків. Коментар: Атмосферна оповідка! Прочитав на одному подиху! Це олдскульні пригоди в доволі похмурому антуражі (не люблю змій). Герої доволі харизматичні і діалоги між ни ... Детальніше

Анна Дейна. Воїн у білому халаті. Коментар: Це прямо до сліз. Дуже актуальна тема у наш час! У нас війна з російською федерацією. Щодня наші захисники ризикують своїм життям на фронті, щоб ми спокійно ... Детальніше

Не буду довго тягнути. Володимир Слободян. Яр та Селище Виродків. https://arkush.net/book/101 Коментар: Я люблю такий стиль олдскульних пригод! Класна історія! Я виріс на пригодницьких романах, як в к ... Детальніше

Цього разу мій вибір впав на Стратегію Еґреґора. Я навмисно не стану спойлерити сюжет, бо за обсягом історія не велика. Просто триматиму кулаки, щоб сталось все так, як написано. Цікаво? Посилання ось ... Детальніше

Я знаю, що трохи з запізненням, але це я просто зачитався. З 7-и запропонованих зупинив свій вибір на «Братстві Кирзових Чобіт» Назара Скалюка a.k.a Марко Войт. https://arkush.net/book/235 Мене підкуп ... Детальніше

Всім доброго часу доби! На Аркуші справи у Стрімера йдуть вгору. Це перша книга на платформі, котра перейшла 500 вподобайок при 7,5к переглядів. Приємно, коли історії знаходять своїх читачів. Тож нови ... Детальніше

Кілька років тому я задумав великий за обсягом цикл козацького фентезі. Світ, де панує закон гетьмана. Світ, де козаки переважають у військовій та політичній могутності. Суспільство, частиною якого мр ... Детальніше

Маленькі досягнення на arkush.net. Не Гніви Старих Богів набрало свою тисячу переглядів. А Стрімер перейшов позначку в 5000 переглядів. Знову подяка моїм читачам, як старим, так і новим. І в честь цьо ... Детальніше

Довгі два роки я маринував своїх терплячих читачів відмазками: та пишу я, пишу! Таки дописав. Найбільша моя книга. Вже 9 тисяч переглядів на Wattpad і майже 3 тисячі тут! За обсягом як Той, що обманює ... Детальніше

Поспішаю поділитись, хоч з деяким запізненням. «Той, що обманює смерть» тепер цілком на Аркуші. І вже 1,5 тисячі переглядів, за що моя подяка дорогим читачам. Книга, за котру я отримував, як похвалу, ... Детальніше

Поспішаю поділитись. Перший цикл пригод козака Мамая вже цілком на arkush.net. Перше оповідання циклу колись посіло 8-ме місце на першому конкурсі фентезійних історій: Брама. Та увійшло в збірку (тряс ... Детальніше

Салют, пані та панове. В житті є така штука, що ідея для розділів прийшла, а часу на реалізацію немає. Писати важко. Хтось шукає натхнення, а хтось просто сідає і пише, як тільки видасться час. Кожном ... Детальніше