10. Слово оповідачу

Наївна. Збирається перемогти Апокаліпсис. Та вона навіть посміхнутися не може.

Зомбі, бджоли - мутанти, епідемія самотності, безмір тупості - це не все, що загрожує цьому світу. Вона сама - найбільша небезпека.

Бо саме в ній я - великий Бог…

Так ви називаєте всесильних істот, я правий?

Поза часом, поза тримірним простором, але прийшов до вас з Мороку… Так ви називаєте те, чого справді варто боятися?

Я потроху захоплюю її тіло і розум. Як поспішаю виходять зомбі-страшки. А такого гарного личка шкода. Я проведу її через серію перемог над зомбі, яких сам і наслав. Аби людство повірило їй. І дало в руки найбільшу силу. Найстрашнішу зброю, що в силах знищити ваш світ.

Навіщо це мені? Від нудьги.

За вашими мірками я існую одночасно у проміжку часу в сім років, можу пересуватися в часі і просторі, проникати в будь-чиї думки. І я вже вас переміг, але у майбутньому.

Не вірите? Так, це дуже характерно для таких ницих і примітивних істот. Проте мене ваше цілковите, безповоротне, переважно заслужене, жорстоке знищення знатно повеселило.

А я голодний до забавок. У Всесвіті тільки і мови, що про забавки.

Чому я розповідаю все це тобі?

Я готовий дати людству шанс. Я випадковим чином обрав тебе, як і ще дев’яносто дев’ять людей з різних куточків світу.

Спробуй перемогти Морок.

Всі підказки в цьому творі, на який ти, наче випадково, натрапив у мережі. Всі імена, якщо що, змінено.

За одруки пробачте. Щоб написати твір, я захопив розум автора - аматора. Він помішаний на якомусь незрозумілому у цілому Всесвіті постмодерні. Ще не дуже грамотний і зовсім не пишномовний. Ля, а це слово він знає!

Але я бог не перебірливий, раз до вас завітав. Просто змусив автора змінити свій стиль і написати додатки до твору. Шкода, він навіть не пам’ятатиме мого втручання.

Дочитай твір і поглянь на календар. Запиши цю дату.

До подій, описаних в цьому творі, рівно п’ять років. Ще два роки людство опиратиметься.

Попереджаю!

Як кошмар забути цю історію не вийде.

Відтепер, у кожній ложці меду ти відчуватимеш гіркоту, і відразу згадаєш мене.

Щороку, в цей день у незнайомців ти помічатимеш білі очні яблука і відразу згадаєш мене.

Можеш розповісти комусь про спланований мною Апокаліпсис.

Чи повірить тобі хтось? Озирнись, тобі взагалі хтось вірить?

Хіба я можу захопити будь-який розум і слухати поруч як ти прокрастинуєш.

Я з вами не прощаюсь! До зустрічі!

Хай почнеться Гра в Померки.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Данило Великий
03.12.2022 18:42
До частини "10. Слово оповідачу"
Кхе кхе... неочікувано...Взагалі було б добре, якщо б мене б захопив би хтось й замість мене написав би книгу)))
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше