Пердуни
З свічкою серед дня не знайдеш
В молодості, нам все марить, що нас так видно, що всі на нас дивляться. Ми ростемо над своїми догмами самооцінки, створюючи , якісь собі пріоритети. А ось і старість... Ау! Де ти, Юрко, Сергій, Марія,.... Такі владні, величні , неслухняні ,самодостатні. Те, не буду, те не модно....
- Пеньок старий! Все , що залишилося.
Їхав транспортом, у тамбурі завжди, бо всеодно місцем треба поступатися стареньким. Чого ж, сідати? Думаєш , сам у старості сидітимеш, а тут живий анекдот:
- Сідайте бабусю! - каже молода дівчинка.
- Дякую дорогенька! Сиди, сиди, бо в старості настоїшся.
А старість прийшла звідкись. Нічого не змінилось у душі, але чомусь, кажуть: старий пердун.
- Де ти молодість?
З свічкою, серед дня не знайдеш...
Дороги, дороги...
Поглянеш , одні старі пердуни та молодь навкруги. Тому, що люди працюють. Всі на роботі. Молодь лиш шукає пригод, а пердуни вчорашнього дня. Особливо у торбах.- Наче все взяв?! А куди їхав? Може, щось забув, давай ті торби перебирати.
- Ан, нить,немає в них, ні вчорашнього дня ні молодості, просто - ти одинокий, нікому не потрібний. А колись думав - крутий перець! Ще, як діти є, та доглядають ,бо вже сил нема, то наче й людина. А як далеко, повзають землею останні сили, вчорашнього дня шукають.
- Зупинки тільки різні, кому що? Зупинився потяг на зупинці ,вилазиш...
- Ау! Я туди попав??? Темно в очах, хоч і день. А всі кудись летять...фур - полетіли! Розтанув, сизий туман і ти один вже чапаєш, а куди? Все одно, що здоров'я шукати, коли вже від тертя, всі шестерні стерлися. Якогось мастила підлив - срачка, бо ж здоров'я - де візьметься, зі свічкою серед дня не знайдеш!
- Ех, по скакали, молодята! Наступна зупинка - підготовка до власного свята....
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!