Марафони

Хто не знав, що слоники літають?

В різнокольорових, наших снах

Там ваги, вони не відчувають

Як метелики, летять у небесах.

Ті казки, що нам розкаже мама

З дідусем, бабуся розповість

То для снів сучасних, як реклама

Кожен з нас, у снах - всього лиш гість!

Все що чули, нам тепер насниться

Переплутане, для сміху, навпаки

А коли, дідусеві, не спиться -

Молоді, згадалися роки...

Там літає, навіть наший тато

Хто казав, що це нам, не кіно?

Просто, ми казкове бачим свято

Поцілунок мамин - то, воно!

А чарівне слово - надобраніч!

Вмить туди, до слоників несе

Крила виростають, тільки на ніч

Вранці, прокидаємося - все....

24.02.21

Весняні слоники(для дорослих)

Отож і я кажу: насниться ж таке!? Слоники літають? А, як хто петарду кине? Баняк якийсь...

З воронами - пам'ятаєте, що було? Не відшкребуть лопатою!!!

- Ой, ой, а он баба Клара полетіла, сваха нашого під'їзду та наводниця заговорів, для інших. Мама моя?! - все туди ж, зі слониками, зі своєю парасолею у горошок ... Блін, навіть у сні забула, що там чотири шпиці поломано. Але краще не відставати - сваха ж! Мо по дівчатам пройдемось: ой люлі! А то ж у сні - все дозволяється.

- Ні! Ні! Ні! Тільки не це! Ще й місцеве розважально-інформаційне радіо нашого під'їзду у повному складі - баба Надя, Соня й Люда. А, ці вже куди? Весь будинок тепер буде знати: що, хто у снах поробляє. В якому блуді, в якому місці...всі кістки перемиють.

- А ви, кажете слоники?! Цеж - бубуїни, якісь? А то і в правду - слонихи? Називають же молодих дівчат, Феньку та Саньку, кобилами. Цілком заслужено. А тих, доречі й не видно, мабуть знов сховалися та смалять, як паровози.

- Бо!? Це точно слоничка непогана! Хто ж, це така? Звідки? А літає як! А задіяк - мама рідна! Я ж за нею, за нею... Коси розпатлані, хвіст довгий...Пху, блін, який хвіст, це ж дівчина. Та за щось вхапив. А тут, бац....

- Лежу на полу. Жінка показує - куди слоники полетіли.

А ну їх!

Підійшов до вікна. Нема й близько.

Блін, я ж у селі живу:))

18.03.25