Марафони

( Історія написана на справжніх подіях. Вигадані імена, назва гри, та можливо, сам процес гри, але це не робить історію не пізнаною у житті. За достатність м'яса - вікових обмежень немає...)

"Джуманджі"- по-українськи

Смартфон - сама залежна зараза двадцять першого століття.Він просто пожирає ваше життя, поглинає мозок, а легені залишає без кисню. Остеохондроз ,не спить маючи такого союзника він ви крутить ваш хребет та м'язи, як сам собі забажає.

- Який сьогодні день? - спитаєте ви. - А число? Це саме те - перший сигнал, що ви безвісти зникаєте...

- А що, був такий....козлик?!!!

- Санька, запиши і мене в ту гру! - двоє дітей п'ятнадцяти та чотирнадцяти років сиділи вечером зі своїми смартфонами.

- Добре Мишко, тільки не знаю, чи можна з одного телефона, давай но свій. Зайшовши в телеграм канал Санька ввела назву гри " Джуманджі по-українськи". Вона подивилася у вікно. Там накрапав літній, теплий дощик. Захотілося на ставок, покупатись, але батьки були зайняті. У будні на роботі, а у вихідні на присадибному хазяйстві у селі. Річки там не було. Ех...

" Ознайомтеся з правилами гри та введіть ігрове ім'я псевдонім." - висвітилося на сторінці. Правила наголошували, що давши згоду на участь треба дійти до кінця гри, за проходження кожного рівня надається грошова нагорода. За правильним виконанням слідкують спеціальні кур'єри, тому гроші за дарма не нараховуються. В кінці виділеним текстом обведено рамкою написано " Обов'язкове проходження всіх рівнів!!!"

- Мишко, в на кого я схожа з мультяшних героїв? - запитала дівчина.

- В для чого тобі?

- Ну, для гри ж...- зауважила Санька.

- На русалку мабуть. А я тоді, на кого?

- На козлика. Стрибаєш, як він завжди.О, так і запишу.

- Ну, для чого?

- То ж гра, яка різниця?

- Ну, добре.

Після введення імен вона натиснула клавішу " У грі".

Через декілька хвилин раптово пролунав дзвінок телефону. Механічний голос запитав:

Ви удвох прийшли у гру з одного пристрою, то будете разом проходити рівні?

- Так, разом. Ми брат та сестра! - наголосила Санька. А звідки ви взяли наш номер телефону?

- Неважливо і за вами вже слідкують. Отже ваш гонорар, буде один на двох. Слухайте завдання: завтра о восьмій ранку, вам треба бути на зупинці приміських поїздів, станції "Вишневе", та чекатимете смс, що робити далі. Перше випробування буде коштувати п'ять тисяч гривень.

Тривога охопила дівчину. Хоч і була вона на рік старше, для чого брата втягнула? Ну, спробувала б сама. Гроші на дорозі не валяються. Спалося погано, лізли дурні думки. Мишко напрочуд, спав, як вбитий. З його кімнати не чулося й звуку. Під ранок вона вже краяла себе думкою: для чого взагалі записалася. Але ж, серед молоді гра престижна, тому вона випитала, як та що у своєї подруги Оленем, та виграла вже двадцять тисяч. Мабуть це і приваблювало їх, зробив щось, і гроші в кишені.

О восьмій, вони з братом стояли на пероні та чекали на дзвінок. Ще декілька хлопців та дівчат терлися на пішохідному містку, загалом людей чимало було на пероні, всі їхали на роботу. Нічого особливого. Прийшло смс : вам треба проїхати одну зупинку зачеперами. За виконанням завдання слідкують.

Серце калатало у обох, звісно ніхто не думав, що завдання будуть такі дурні та небезпечні.

- Я боюся,- прошепотіла Саша,- ну для чого я пішла на це, ще й тебе втягнула. Виступили сльози.

- Не бійся сестричко! Я з тобою! Ми виграємо та будемо мати гроші.

До перону підійшов потяг. Мишко швидко сплигнув на автощеп та подав руку Санці.

- Нумо, швидше! Не бійся!

Вона охопила поручень обома руками та заплющила очі.

Потяг набрав швидкість.Вітер ставав сильнішим. Мишкові сподобалося, а Санька все не наважувалася відкрити очі. І дарма, тому що у хвостову кабіну зайшов помічник машиніста і побачив її. Звісно лякати не став, але по рації передав, щоб зустрічали. Те що не зробив помічник зробили працівники зупинки, які відкрито чекали в кінці перону.

Діти, ледь зупинився потяг, зіскочили на рейки і кинулися тікати. Мишко, коли стрибав зачепився за рейку і буквально полетів на іншу колію.

Всю станцію наповнили крики працівників, в потім людей.

Зустрічний потяг зніс хлопцю сходинкою пів голови, а дівчинку перерізав навпіл.

Страшне видовище охопило всіх, хто зібрався. Кричали різне, але десь з середини натовпу почувся кремезний шепіт: однорогий козлик та русалка без хвоста... Гру завершено...