Розділ ІІ, де Михайлу дають завдання
Раптом до нього підбіг товариш Петров, і сказав:
— Товариш Загарін, командир наказав, щоб ви підійшли в його кабінет
— Зрозумів
Він зайшов у казарму і шукав кабінет, і знайшов його. Відбулась розмова. Командир видав наказ:
— Товариш Загарін, виконайте його. Вам необхідно перевезти креслення надзвукового винищувача і видасти їх головному конструктору на поромі Берліна. І найголовніше – нікому не розповідати про своє завдання та не переглядати креслення. За це - велике покарання. Ми придбали вам квитки. Також даю направлення, щоб поставили виїздну печатку у паспорт. Зрозуміли?
— Так, звісно ж.
— Тоді добре.
В Іркутську сніг завжди був чорним, але тоді він здавався попелом. Михайло тримав у кишені наказ №29323. Попереду було сім тисяч кілометрів «Магістралі», які вели до Берліна, де, як казали, небо було таким самим, як і тут. Він глянув на квиток:
«Організація «Магістраль», рейс 438, Іркутськ-Берлін. Відбуття: 12:40, 23 січня 1986 року. Прибуття: 20:30, 5 лютого 1986 року. Вагон 5, купе 3, місце 1».
Це був тільки початок. Він не знав, на що згодився, навіть не думав, де квиток у зворотню сторону. Його звільнили до 25 лютого. І знову через метро до будівлі рад Іркутська, станція «Євразійська». Споруда будівлі рад, яка є чи не в кожному великому місті. При вході колони. Всередині – вестибюль, певною мірою схожий на метро. Теж із зображенями героїв праці, які тримають у руках земну кулю, а вгорі – щось схоже на мозаїку, яка теж показує герб Євразії.
На невеличкому клаптику паперу, який був його перепусткою, було написано таке:
«ПВП9550 до 25 лютого т.Загаріну від т-г. Серцева*»
Цю записку зі скорочень, якими часто користувались в органах влади і не тільки, можна було розшифрувати як: «Товариш, генерал Серцев вимагає поставити виїзну печатку в паспорт товариша Загаріна, яка дозволяє пересуватися в межах 9550 кілометрів від Іркутська»
У кабінеті «Паспортні справи» Михайло підійшов до жінки віком до двадцяти п’яти років:
— Вітаю, товаришко! Цікавить поставити виїзну печатку за направленням.
— Так, звісно ж! Давайте направлення та свої документи. Мета?
— Робота, військова служба
— Термін?
— До 25 лютого
— Видайте ваші квитки, — пройшло декілька хвилин, згодом пролунав звук удару об стіл. — готово, щасливої дороги!
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!