Я БУДУ ЖИТИ ЗАРАДИ ТЕБЕ

В фойє Центру реабілітації спортсменів Кіра дійсно побачила Данилова старшого. Тільки збиралася привітатися і навіть посміхнутися, як почула:

- Ви запізнилися на десять хвилин! – рявкнув не дуже доброзичливо й додав: - Дратує непунктуальність. На літак чи потяг треба вчасно, а людина може й почекати...

- Вибачте. На дорогах пробки, - впевнено брехала Кіра. Не розповідати ж, що шофер Толік запізнився.

- Я дивився в Яндекс пробки. Нема жодної. Брехня – це ваше хобі чи стан душі? – метал в голосі дратував, жінці хотілося кинути в цього надутого індика чимось важким. Як лікар, про якого відгукуються, як про генія кардіохірургії, може бути таким кам'яним і безсердечним? Суцільний нонсенс!

- Ви, звичайно ж, сприймаєте всіх оточуючих мінімум дибілами, максимум недорозвиненими, так? – продовжував бісити. У Кіри склалося враження, що він її таємно ненавидить або взагалі на всіх жінок світу страшенно злий.

- Якби Я вас так розцінювала, то не довірила б лікування Наді. Треба розуміти, ви – янгол, що ніколи не бреше? І до кісточок правильний, так? – всередині у Кіри починала клекотіти лава, яка мала ось-ось виплеснути назовні. Вона вже починала жаліти Данила, з таким старшим братом впору повіситися.

- Іноді брехня в ім'я спасіння потрібна. Проте, не в таких масштабах, мадам. Від вашої брехні залежить життя дитини, - Данилов печально глянув на перелякану від його сердитого крику Надю, що міцно ухопилася за брюки жінки, яка посміла опиратися йому, в той час, як усі інші дар мовлення втрачали ще на етапі його важкого погляду. – Ходімте. Поговоримо в кабінеті, поки дівчинку обстежать й проведуть низку аналізів. Не варто їй слухати зайве. Коли дорослі гризуться, страждає нервова система дітей. Тетяна Іванівна, зробіть аналізи крові загальний, біохімію, аналіз на кардіоспецифічні ферменти, допплерографію та коронарографію, - надав вказівки молодій привабливій медсестрі, яка, судячи з усього, була помічницею Данилова. Потім подивився на перелякані очі Кіри, усвідомив, що вона, як і більшість людей, аналізи сприймає на рівні вишуканих тортур, швидко додав:

- Наші лікарі вміють працювати з дітьми. Надя в надійних руках.

Коли Надю забрала люб'язна медсестра на обстеження, Данилов запросив Кіру до просторого, вставленого масивними фікусами і безліччю кактусів кабінету. В кутку стояв кулер, і, о диво, Дмитро Данилович налив до пластикового стаканчика води і запропонував Кірі – така неочікувана галантність майже скосила її.

- Попийте. День спекотний, ви на нервах. Це погано для серця! – командний тон справжнього диктатора. Не дивно, що не одружений. Хто його витримає? Хоча Кіра про себе й відзначила, що Данилов старший чимось їй нагадує покійного чоловіка Михайла – такий же сердитий і великий, але якщо приручити – точно виявиться схожим на ведмедика.

Кіра не відмовилася, випила склянку води, і дійсно вдалося трохи загасити полум'я обурення.

- Кіра Павлівна, я розумію, що наша законодавча система не ідеальна, тому часто доводиться лізти через паркан, оминаючи ворота, проте хотів би розставити всі крапки над «і» зараз, на початковому етапі, щоб потім не сталося прикрих непорозумінь. Я взявся за лікування цієї дитини і розумію ступінь відповідальності. А ви? – і погляд важких очей в самий глиб. Йому б слідчим бути – злочинність зникла назавжди.

- Уявляєте, я – теж! Ви десь бачили матір, яка не хоче, щоб її дитина була здоровою? – Кіра навіть і подумати не могла, що влучила в «ахілесову п'яту» Дмитра Даниловича. Так, він бачив, спостерігав декілька років, як його власна мати труїла себе алкоголем і била меншого Даню. Каліцтво чистої води.

- Я багато чого бачив у цьому житті, мало чому дивуюсь. Сідайте в крісло, розмова буде не короткою, - треба ж такій галантності прокинутися. Кіра сіла, ловлячи мить, поки запрошують.

- Спробую пояснити зрозуміло. Щоб встановити правильний діагноз, необхідна комплексна діагностика. Перший етап – вивчення історії хвороби. Коли і які симптоми з'явилися? Які ще захворювання супутні є? Не тільки у Наді, а й у її близьких родичів. Коли вперше вона знепритомніла? Які ліки вживалися? Ви все це знаєте? Картка хвороби є?

- Я зможу вам надати цю інформацію! – гордо заявила Кіра, не ризикуючи дивитися в очі Данилову. Вона вправно дістала з невеликого пакунка товсту кіпу папірців, які колись були Надіною медичною карткою. Титульний аркуш з даними був замінений білосніжним, тому разюче виділявся на фоні всього потрьопаного й жовтого, що знаходилося всередині.

- Не сумніваюсь. Для того, щоб викерувати такий бізнес, як у вас, повинен бути сильний характер. Я б сказав – чоловічий. Тільки даремно ви мене за йолопа маєте. Якби дитина не ставилася до вас, як до матері, я б з вами тут не сидів і байки ваші не вислуховував, - Данилов пересилив себе і не став акцентувати увагу на обкладинці. Просто почав гортати папірці, вдаючи, що вивчає їхній вміст.

- При чому тут мій бізнес? Ви наводили довідки про мене? – Кірі стало не по собі, адже вона збагнула, що Данилов знає ВСЕ. І по тону було зрозуміло, що сприймає її на рівні злочинця.

- Звичайно. Я ж мав поцікавитися, в тенета якої жінки втрапив мій непутящий брат. Жінки завжди були його слабким місцем. Причому, завжди до кісток авантюрні. Вам вдалося обернути все так, щоб він почувався винним. Тільки я не Даня, доведеться постаратися, щоб переконати, що я помиляюсь.

- Нічого я не збираюсь доводити, нікого не буду переконувати. Світ великий і кардіологів у ньому – валом, слава Богу. Тому не думайте, що впаду на коліна і буду молити про вашу милість. Грошей у мене стане, щоб знайти гарного фахівця навіть за кордоном. Сподіваюсь, з кращим характером, - не здавала позицій Кіра. Демонстративно встала, даючи зрозуміти, що без вагань залишить цей кабінет.

- Сядь... те! – немов генерал на плацу рявкнув Данилов, і Кіра слухняно гепнулася назад на стілець. - Кіра Павлівна, як би вам зрозуміліше пояснити... Якщо я беруся за пацієнта, то доводжу справу до кінця. Якби я не спроможний був допомогти Наді, давно б порадив того лікаря, який це зробив би більш ефективно. А що творите в цьому житті ви – мені відверто начхати. З її анамнезом переліт небажаний.

- Скажіть, ви на всіх так тиснете чи це до мене особливо прискіпливі? – наважилася на відвертість Кіра тільки тому, що зрозуміла – цей не відпустить і назад не здасть. Кіра в людях навчилася розбиратися.

- Я ще не виявляв до вас прискіпливості. Просто намагаюсь пояснити те, чого не медик не знає, а отже не розуміє, з яким вогнем грається. Медицині відомо більше тридцяти п'яти різноманітних форм пороків серця. У Наді дефект клапана... вроджений... білий тип. На щастя артеріальна з венозною кров'ю не змішуються, але відбувається збіднення великого кола кровообігу. Це компенсований порок. Він протікає приховано і малосиптомно. Я підозрюю також коарктацію аорти – звуження протоку аорти на рівні артеріальної зв'язки. Тяжка патологія. Може розвинутися стенокардія та серцева недостатність. Остання, до речі, помітна неозброєним оком. Порок викликає схильність до частих простудних та інфекційних захворювань. Тому мені вкрай необхідні дані, скільки разів Надя хворіла на пневмонію, динаміка за останні п'ять років, - нарешті Дмитро Данилович завершив і уп'явся у розгублений погляд Кіриних карих очей. – Ви зрозуміли?

- А ви? Діметілетілового ефіру параамінобензойної кислоти гідрохлорид? – це перше, що спало на думку Кірі в такій дурній ситуації.

- Це аскорбінова кислота, - виявив обізнаність Данилов, усміхнувся, бо при такій стресовій ситуації Кіра прекрасно реагувала і бездоганна вимова складної речовини вражала. – Гаразд, скажу простіше. Серце Наді може раптово зупинитися. У будь-який момент. З таким діагнозом діти рідко доживають до десяти років... Якщо не зробити операцію.

- Це я вже зрозуміла. І на операцію згодна. Що не так? – Кіру починали дратувати ці хороводи навколо та поблизу без конкретних настанов.

- У мене ще на зорі медичної кар'єри був випадок в практиці, який перевернув цілком погляд на життя і з того часу прагну попереджати такі «сюрпризи». Хлопця оперували. Терміново треба було робити переливання крові. Батько, звичайно, не проти. У обох четверта. Хлопець гине. І лише потім з'ясовується: у померлого резус позитивний, у батька – негативний. Заплакана мати зізнається, що чоловік не був біологічним батьком її сина. І накой тепер ці страсті-мордасті, коли хлопця нема в живих? А винен – лікар. І я був винен, бо хотів зекономити час, не зробив глибокий аналіз крові, не розібрався, хто кому кум, брат, сват...

- Я розумію, до чого ви ведете. Не приховую, що не є біологічною матір'ю Наді. Якщо буде необхідна кров, донорів знайду. Ви про це? – з певною часткою сумніву спитала Кіра.

- Це теж важливо, але я не можу дати стовідсоткової гарантії того, що Надя після операції матиме повноцінне життя. Якщо вона лишиться інвалідом? Німа з хворим серцем? Зіпсована лялька... Таку ви її зможете прийняти? – боляче різонув по самолюбству.

- Я її такою вже прийняла. Допит завершено? Де моя дитина? Процедури її не виснажать?

- Юридично у вас на неї немає прав. І ви це знаєте. Навіщо вам ця дитина? – нарешті Данилов сформулював головне своє питання. А Кірі захотілося пояснити, але вона не впевнена була, що мужлан в оболонці лікаря здатен це збагнути.

- В якийсь момент я втратила сенс свого існування. Ця дитина, непотрібна своїй родині, мені його повернула. І не вам мене засуджувати, яким способом я стала матір'ю. Юридично у мене на неї права будуть, тому вам це не загрожує нічим. Якби захотіли заявити в поліцію, давно зробили б це. Дайте вгадаю, вам щось від мене треба? – Кіра приготувалася до будь -якої відповіді, але не такої:

- Є одне нескромне бажання, - Данилов так пройшовся палким поглядом по скутій у незручній позі на стільці жінці, що вона аж скривилася, приготувавшись до непристойних пропозицій. - Один мій гарний друг володіє сучасним оздоровчим комплексом, але про цей комплекс мало хто знає. У вас – процвітаючі туристичні фірми. Як ви дивитеся на те, щоб зайнятися просуванням якісного туристичного продукту? Не безкоштовно, звісно.

- Для початку я маю вивчити цей продукт, - у Кіри аж від серця відлягло, коли вона збагнула, що цікавляться нею не як жінкою, а як фахівцем. Хоча гнівливу промову – категоричне «ні» на відверті залицяння Данилова старшого Кіра приготувала, подумки відрепетирувала і навіть трохи засмутилася, що не пригодилося.

- Само собою. Завтра проведемо дівчинці добове холтерівське моніторення ЕКГ-і ось, - Данилов поклав на столі путівку на двох в санаторій «Перлина Карпат». – Оздоровитеся самі, дитину підготуєте й придивитеся що до чого. Я керівництво попереджу – влаштують справжній рай. Ну як?

- Я доплачу. Потрібна на трьох, - Кірі подобалися пейзажі, відзняті на рекламному проспекті санаторію.

- Окремий номер чи разом? Двомісний? - Данилов був відверто заінтригований. У досьє на цю жінку нічого не значилося про потенційного жениха. То кому ж третя?

- Окремий одномісний, але краще, якщо поруч. Це для Надіного лікаря. Ви наполягали на особистому лікареві, - нагадала Кіра.

- Не думав, що ви так швидко його знайдете. Я маю з ним неодмінно поговорити, - наполегливо вимагав старший Данилов, не до кінця довіряючи Кіриним словам. – Завтра приїздіть, будь ласка, з ним.

- Неодмінно, - Кіру так і підмивало сказати, що і цього разу вона приїхала не одна, але змовчала. Пожаліла Данилу. А ще вирішила продовжити інтригу, адже як не старався Дмитро Данилович приховати цікавість, у нього це погано виходило...