🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶

Електронні книги / Поезія (6941)

Омріяне почуття

Омріяне почуття

не знає міри, не має воно кінця.

Побачити його у своє віконце

не зможеш - воно пече, наче сонце.

Опалить вогником своїм,

і крапля води не зупинить пожежі.

Лише океану величного килим

остудить її та відновить межі.

Таке почуття зведе нас разом,

омите водою, вогнем розпечене.

І дві іскри зіллються в одне,

зігріє океан омріяний сон…

...

Марія Коновалова

Бути Місяцем.

Не хочу світити тільки за рахунок сонця. — Бути Місяцем.

Світитиму сам, яскравіше.

Стану зіркою, аби від мене були залежні, а не навпаки.

Розбиватиму інші серця на друзки

замість того, аби розбивали моє.

Знайду те, що зможу назвати "своє".

Не хочу відбивати сяйво інших,

світити лише за рахунок них.

Не хочу бути відображення людей тих,

так я ніколи не зможу забути їх всіх.

Та зараз я Місяць, хоч як яскраво не свічу.

Знаєте, я ж справді цього зовсім не хочу.

...

ℒ𝓊𝓃𝓁𝓊𝓂ℴ

Листи тобі.

Ти не спиш через безсоння?

Чи, все ж, це цілком обміркована дія?

Це не останнє до тебе питання.

Бо я лиш з тобою живу і радію.

Лиш з тобою відчуваю бажаний спокій.

Захований в тоні твого голосу чи кольорі очей.

Байдужі тепер всі інші, малі й високі.

Я не жалкую тих витрачених на очікування ночей.

Не знаю чи в тих колах під очима винне безсоння,

та в моїх частково винен й ти.

Іншу частку займає писання(й читання).

Не уявляю, як від цього піти.

Чи важу я для тебе стільки ж, як і ти для мене?

Що ж, я сподіваюсь ні.

Бо моє бажання зустрітись буває іноді таке скажене,

і воно проявляється у кожному сні.

Чи буває тобі так само жахливо

чекати коли ж ми побачимось знов?

Сподіваюсь в тебе все не настільки мінливо.

І ти чекаєш так само тих довжелезних промов. Тобто наших розмов.

Чи думаєш ти про мене? Хоч інколи, зрання?

Можливо, тобі взагалі немає до мене діла.

Це останнє до тебе питання.

Не знаю як без тебе жила б і раділа.

...

ℒ𝓊𝓃𝓁𝓊𝓂ℴ

Круговорот

День 713 (06.02.24)

Долетіли наші дрони вже до Волгограду,

НПЗ вдалось дістати, москалям в досаду.

Це найбільша переробка нафти у росії:

Скоротила СБУ трохи їхні мрії.

Долетіло тільки два, інші, шкода, збили,

Але пара наздогнала виробничі сили.

Без обладнання завод - що пуста комора,

Тож скорочення на фронт хай чека потвора.

Це найбільший є завод на усіх боло́тах,

Вже заплутався народ в тиїх заколотах.

Кажуть збили вони все. Звідки там пожежа?

Вдруге - точно рознесе: послуга ведмежа.

Так системно СБУ нищить крок за кроком

Всю структуру їх дурну - буде їм уроком.

Логістичний ланцюжок треба розірвати,

Тож продовжимо рядок, дронам де літати.

Гей! Готуйтесь москалі на усім болоті,

Матиме гарячі дні в цім круговороті!

...

Галина Студінська

Кружіння люстри

Зрештою, це всього лишень дитинний страх,

Жах перед кружінням люстри,

Заціпеніння.

Оплески, що не стихають, немов би у твоїх руках

Спинити хаос кришталевої світлотіні.

І вона врешті сповільнюється.

Сонце скрипить дверима відкритого стриху

Схожого на черево корабля,

А на картоні

Старого фотоальбому, на якому малюю тебе

Грифелем

Ці тіні з’являються знову і корабель мій тоне,

Потопає в закрут-світах

Часовиння. І потому,

Вибираючись звідти світ здається уже не тим,

Що був,

Він гойдається в люстрах, розтріскується, втрачає форму,

Що і я вже тебе і свій страх мимоволі забув

І дивлюся на нього примружено, і з іронією.

А тоді, виявляється – голос, що поряд – не твій,

І місто в руках Перуна і голодного Велеса,

І слова не мої, навіть погляд в мені чужий,

Упійманий хіттю вдивляється в ромб Міхаеліса.

А люстра гойдається, іскри її кришталю

Розливаються в море вогню і зриваючись долу,

Вона

Залишає гігантську вирву, криваву війну

Розпанахавши юність у жовтогарячому полі.

І над нею птахи, і над нею обвуглений обрій

Безвість слів, що лягають на серце в останній момент,

І привиддям вгорі колихаються зціпленим болем,

Давні люстри страхів, що не в силах спинити поет.

02.02.2024

...

Володимир Каразуб

Загубився

День 712 (05.02.24)

Зник із радарів РФ геліко́птер,

Цілий МІ - 8, це не аби що.

Хто ж так насмілився виступить проти,

Знищити техніку геть нізащо?

Десь аж в Карелії, тож не на фронті,

Тихо собі вертоліт той літав.

Мабуть проблема в недоремонті,

Новим заручником санкцій він став.

Вельми досвідчені всі в екіпажі,

Та й до погоди претензій нема.

Він розчинився в карельськім пейзажі,

Бо зрозумів, що РФ - це тюрьма.

Тобто пішов із буття добровільно,

Впавши в Онезьке озеро він.

Тут Україна точно не винна,

Хоч не підняли той брухт із глибин.

Створено штаб на московських болотах,

Щоб розібратись та винних знайти.

Мають секрети в нічних цих польотах:

Не розкривають чорні роти.

Навіть підводний «Фалькон» залучили,

Щоб перевірити озера дно,

Там рятувальний табір розбили

Та допоможе навряд чи воно.

У результат свій таке не рахуємо,

Впав самостійно, тож мінус один.

Але й у себе його не почуємо,

Вже не здійснить щодо нас він злочи́н.

...

Галина Студінська

Невпевненість

Я не впевнена, що люблю себе

Зате тобі готова зізнаватися

В почуттях хоч кожен день.

Лиш цього чомусь не роблю.

А хіба це можливо, не любити

Себе, але любити когось?

Якщо чесно, навіть не знаю

Як реагувати на невпевненість...

Я зізнаюсь тобі, але не на пряму.

А можливо лише у віршах.

Не знаю чи це є нормою,

Але ти мене надихаш.

Ти мене надихаш на поезію,

А не на любов до себе.

Цікаво, чому так відбувається?

Знаєш? Я ні.

...

Хвилина душі

Мамина рима

Я віночок сплету з сотень рим, з сотень слів

І назву його віршем, і дам йому душу.

Я сплету його так, як ніхто ще не плів,

Віршик жити, кохати і мріяти змушу.

Сотні тем, сотні доль — я придумую їх.

Це неважко, бо серце не хоче мовчати.

Серед слів неземних, серед квітів моїх

Не знайдете одного-єдиного: «мати».

Всоте рими крилаті ловлю по світах,

Та безбарвно-сухі у букетиках квіти.

Я запитую в Музи: «Чому, рідна, так?

Я ж без мами ніхто в цьому грішному світі!

Так багато на серці палких почуттів,

Їх складаю у вірші. Та все чомусь всує…»

«Все тому, - каже Муза, - що в світі усім

Слів подяки для мами, на жаль, не існує…»

Як я мрію про те, щоб спіймати її —

Досконалу, співзвучну, єдину і щиру

Серед сотень віршів, серед тисячі слів

Найріднішу для серденька — мамину риму.

...

Юліана Нестерович

Апетит

День 711 (04.02.24)

Палає рясно на болоті,

То тут, то там у них горить.

Хтось їсть та спить на позолоті

Та більшість голодом морить.

Лавров сказав, що все на краще,

Багатше стали (хто живий).

Перемогти їх стало важче,

Зібрали в двічі більший стрій,

Що вже направили до фронту,

Спасати націю РФ,

Дістали техніку з ремонту,

Погроз тому підняли рев.

Засвідчив цар такі новини,

«Реально» мають там прогрес.

Триматися своїй доктрини

Погрожує кремлівський пес.

Харчі тому дорожче стали,

Бо забагато там їдять.

Квартали цілі замерзали,

Так це ж народ свій тверезя́ть.

Не мають гроші на вакцини

Через дорожчання яєць.

Все позитивно у скотини,

Чекайте, це ще не кінець.

Реальні втрати є в секреті,

В бюджеті точно дефіцит.

При цьому в кожному сюжеті

Не зменшують свій апетит.

В думках Хрещатиком пройшлися,

Вже до Варшави підійшли.

Без допомоги обійшлися:

По світу москалів знайшли.

На світ їх апетиту стане,

Горлянку мають неземну.

Допоки править там тиране,

Світ долю матиме сумну.

...

Галина Студінська

Бальзам

День 709 (02.02.24)

Просто бальзам для українців,

Чути новин подібні оцій:

Двадцять четвертий (шкода́, не з есмінців),

Втомлений човен - діра на боці́.

Назва «Іва́новец», ра́кетоносець,

Вийшов по службі патрулювать.

Не повернувся, як доброволець

Він розпочав програму «Пірнать».

Дуже важлива кремлівська там зброя -

Надзвукові ракети «Москіт»,

Але трагічна команди всій доля:

Сорок один вже на дні московит.

Човен потоплено вельми ефектно,

Дрони морські допомогли.

Галас з болота лунає нестерпний,

Бо ЗСУ знову перемогли.

Два ще подібних паскудять нам море,

Та, головне, загрожують вбить.

Залишки флоту, звичайно, в фаво́ре,

Тобто мета їх усіх потопить.

Ліки від наших сусідів єдині,

Тож цей бальзам в протоколі теж є.

Зайва РФ у нашій родині,

Хай розпадається на олів'є.

...

Галина Студінська

У страха очі завеликі

День 708 (01.02.24)

Інфраструктура військова ворожа

Має відчути потужний feedback.

Відповідь наша зовсім не схожа,

Бо обережний пострілів трек.

Бази військові, аеродроми,

Скупчення техніки, склади їх БК

Добре давно вже хлопцям знайомі,

Тож дістає ЗСУ з далека.

Крим - український, тож маємо право

Їх вибивати з своєї землі.

Для москаля бавовна - забава,

Звикли: століття живуть в цій імлі.

Після атаки аеродрому

Довго боялись в небо злітать.

Очі великі страху їх дурдому:

Збилися постріли рахувать.

Вчора атаку знов повторили,

Тільки Бельбек став об'єктом ракет.

Щось не домовляться, скільки же збили,

Кажуть попали тільки в макет.

Розвідка з часом реальність розкриє,

Скільки, чого було знищено там.

Судячи як наш сусід вельми ниє,

Щось у Бельбеку потрощено в хлам.

...

Галина Студінська

ЗА ЩО?

тримаю життя на останньому електричному кабелі,

на прищіпці, на скріпці, на канцелярській кнопці.

хочеш, я розкажу,

хочеш, я покажу,

хочеш, я доведу, що знали ми

всі прислівʼя та приказки, знаки ці,

кількість голок в коробці.

ця квартира наповнена сном моїм, сміхом, ранами,

кожен, хто тут бував, назавжди залишив слід.

кольоровими олівцями,

маркером,

і вугіллям,

і навіть фарбами

вимальовував всю мене у контексті бід.

сміх з війною, я з тобою, страх з мріями

переплетені, склеєні, зшиті.

що для чого?

для кого?

за що

плани з надіями

так жорсткого і болісно зранку були розбиті?

(с) exmari

...

EXMARI

І сходить Сонце

...до слова, я пам’ятаю те чорне поле на тобі,

Пам’ятаю

Блакитні, жовті, червоні та сині квіти,

Що росли на ньому,

І тепер, вони поволі проростають в мені дійсністю минулого.

Окрім того,

Згадуючи те плаття в якому ти шаленіла

Вигойдучи стегнами танець літнього ранку

Я почувався загубленим і обезсиленим,

Аби придумати метафору.

Сонячне сплетіння наливалось малиновим соком,

Як твоя талія дразнила палахкотінням нічної мулети.

І тоді я помирав у тобі і проростав квітами

Які ти так любила носити на тому чорному ніжному полі

В якому зможе загубитися і найвеличніший поет

Роздивляючись, як сходить Сонце.

21.01.2024

...

Володимир Каразуб

Гра в Безуглу

День 707 (31.01.24)

Протистояння, давно що існує,

Штучно створив наш шановний ОП.

Офіс за рейтингом власним полює,

Часом останнім він якось паде.

Тобто не якось, серйозно спустився

Після скандалів відомих усім,

Наш президент від того відхрестився,

Це ж ближнє коло - осіб п'ять чи сім.

Антагонізм, що ця влада проводить

Проти військових, коли йде війна,

Наше суспільство з розуму зводить,

Бо зрозуміло, яка тім ціна.

Дискредитація до головкома,

Що розв'язав той ОП вже давно,

Вийшло за межі вузького кола,

Та не хвилює ОП все одно.

Гра «у Безуглу» вже вкрай затягнулась,

Скільки ще спроб, щоб до «панства" дійшло»,

Що ЗСУ у боях не зігнулись,

Тож розвернути зможуть дишло́.

Хай поводок вже вкоротять Мар'яні

Рейтинг від неї ще нижче впаде.

Буде сидіти тихенько в бур'яні,

Може цей біль у суспільстві спаде.

Встанемо разом за генерала,

Безпрецедентний авторитет,

Наша довіра йому - небувала,

Має народний імунітет.

...

Галина Студінська

Апокриф

Благую вість в народ несли

Давай, народжуйся, ледащо

Які тобі іще часи?

Час не буває підходящим

Всіх первородних повбивав

Союз, до того, як сам згинув

Бог на те глянув і сказав:

Ну з днем народження, мій сину.

*

В пітьмі оливкові сади

Сопуть тихенько учні сонні

А Бог підштовхує: Іди

Це лише два гвіздки в долоні.

Горять покришки і щити

Сніжить на кров лютневе небо

Ти вибач, Боже, час іти

Майдан не станеться без мене

*

Фіалки попри все й весна

В очах холодних побратима

Війна паскудить все, війна

І ”сам не знаю де погину”

(с) грудень 2023 -січень 2024

...

Олександр Панченко

За хмаринкою місяць

Вечір, а точніше майже вже ніч.

Усім сказала, що хочу дуже спати.

Насправді так і було. Десь о 21 лягла,

А заснути не можу. То жарко, то ще щось.

Сіла на ліжко і дивлюся у темноті

У віконце. А там маленька чорна

Хмаринка, а по середині жовтий місяць.

Він то ховається за хмаринку, то вилазить.

Дивовижна краса. Шкода, що через

Вікно не виходить робити гарні фото.

Ніч створена для такої краси і для

Думок, котрі в день були фантазіями.

...

Хвилина душі

Прорив

День 705 (29.01.24)

Є бажання у царя,

Про яке толдичить:

«Піднімайте якоря,

СВО нам личить!

Я чекаю на прорив,

Що РФ потрібен.

Та реальний, а не міф,

На який я здібен!»

Царська воля, то закон,

Тож народ активно

Розпочав, бо заборон

Навкруги не видно.

Теплотраса прорвала

Десь там на болоті,

Та проблем їм додала:

Холодно голоті.

На прорив газопровід

Теж пішов завзято.

Ниє весь москальський рід:

«Це вже забагато!»

І в науці був прорив

В ЗВО Плеханова,

Де клозет, як той нарив

Розірвавсь негадано.

Там зі стелі водоспад

Хлинув на студентів.

Кожен з них прориву рад,

Величі моментів.

В пропаганді теж прорив,

Йде війна із НАТО.

Методичку хтось нарив

Влаштував там «свято».

Головний прорив - це дно,

Що вони пробили.

Що не роблять, все одно

Вже втрачають сили.

Сотні раз прорив на день:

Пруть по всьому фронті.

Має світ від них мігрень -

Смерть на горизонті.

Час прийшов РФ порвать,

Щоб не проривалась.

Кращою вже їй не стать,

У війну загралась.

...

Галина Студінська

Фантазії

Цікаво, а ти напишеш мені

Щось на день народження?

Ха. Навіть якщо і так, то це

Буде лише два повідомлення.

Я навіть уявляю які:

Ти значить побажаєш мені щастя

Або щось з інтернету, а я скажу тобі

Дякую. От і вся наша переписка буде.

Хоча , може ти й не напишеш,

А я просто фантазую.

Ох ці фантазії до добра не доведуть.

Треба з ними закінчувати.

...

Хвилина душі

Прощання

Минуле стає лише обрисом долі...

Вабила тінню жилава бруківка,

Сипав уривисто найманий дощ.

Він і вона - пережита сторінка

Спалених запитом аґрусу площ.

На ньому і досі жага від забави,

На ній же - просякнутий дивом папір.

Світи розділились білесо-вустами

Загнаних в тисняву стомлених дір...

Від нього все также вчувались парфуми,

Вона ще і досі носила шарфи,

Мовби боялася вилити думи...

І плакали стіни, навіси і шви...

Широкі дороги й вузькі тротуари

Мани́ли самотністю дивних ідей.

Він і вона вже не сизі муари,

А люди з їх болем між інших людей...

23.01.2024

...

Сара Ґоллард

Зім'ята парасоля

Заохочені чути - убиті мовчанням...

Запитай мене - хто я у синьому морі,

Хто я в молочнім потоці людей,..

Чому ненароком згасаю в мінорі

Збитих золою жилавих ідей,

Чому я ховаю своє перепуття...

Хай би мов доказ, лише запитай!

Інакше - ні слова, бо рани - відлюддя,

Удавані стани - чужинно-розмай...

І я розкажу, що хвилює октави,

Я передам, що шумить уві сні.

Але донесу лише коло оправи,

Усе первозданне лиши́ться... в мені...

Лише запитай - і скажу, що зумію,

Лише зупинися і в ніч нагадай,

Що віддана досі я зрілому диву,

Що же́вріє в тілі далекий розмай...

20.01.2024

...

Сара Ґоллард

Дванадцята година (2)

Рація працює без утоми,

бубонить Се Жест у мікрофон.

Я хотів би повернутися додому -

та не потрапляє тон у тон

і нечутно плаче та співає

за кермом крилатий Ертебіз.

Що мені збулося я не маю.

Що від мене хочете ви, місс?

Срібний скальпель, наче ієрогліф,

затанцює в пальчиках тонких.

Серце вирвано. Тепер же край дороги

на клінічний можна впасти сніг

...

undyber

Нумерологія

День 700 (24.01.24)

Езотеричне навчання,

Що з цифрами пов'язане.

Від древніх греків надбання,

Бо Піфагором сказане.

Той науковець поєднав

Знання із математики,

Які глибоко сам пізнав,

З природою галактики.

Він вірив у містичний зміст

Між цифрами, подіями,

Та збудував в майбутнє міст,

Навіяний що мріями.

Вже 700-ий день війни

Палає Україна.

Немає нашої вини,

Не встали на коліна.

700 для нас - це добрий знак,

Що ангели схвалили.

Країна стала як маяк,

Свободи світу крила.

Ми надихаємо весь світ

Своєю боротьбою.

Не визнаємо рабства гніт,

Ведемо за собою.

Чекайте позитивних змін,

Вони не за горами.

Підтримка є зі всіх сторін,

Охороняйте брами.

Не дозволяєте чужакам

Зламати нашу єдність.

Не бійтесь бити по рукам,

Паплюжать які гідність.

Ми досягнем у житті

Всього, чого вартуємо.

Свободу маєм на меті,

Тож не здались, воюємо!

...

Галина Студінська

Азовське

Маріуполь – Україна.

Маріуполь повстане з руїн!

Азовське море тепле,

Прекрасне, най-саме…

російські воно-нелюди

Купайтеся, поплескайтеся,

Тимчасові.

Море само себе очищує:

Коли здихатимете,

У Маріуполі,

Награбоване втратить сенс.

російські баби - недалекі,

Сльози ллють на могили своїх ходоків,

І про зниклих безвісти.

Недалекі,

Злодії рідко здихають

Своєю смертю.

...

Кім

Обладунки

Тут, обабіч дороги, я побачив щита схожого на сонце

З вибитим гербом та девізом, якого не розібрати –

Вже так достобіса багато рубців від меча на ньому.

Трохи далі, я роздивився, лежали розкидані лати:

На пшеничному полі — шолом із відкритим забралом,

Я знайшов його там, і пішов до могутнього дуба,

А під дубом була розбита ущент кіраса.

То тут, то там: щитки, солерети і латна спідниця,

А тоді я побачив його — чоловіка, що стояв серед поля

Увесь закривавлений, він, дуже пильно на щось дивився.

Я боявся його злякати, (це ж треба, така чудасія!)

І все ближче та ближче скрадався мов лис до зайця.

І коли вже стояв в кількох кроках у нього за спиною,

То побачив — навпроти мій образ йому віддзеркалювався.

13.01.2024

...

Володимир Каразуб

кращий план — відсутність плану

кращий план — відсутність плану, без очікувань і вагань,

не вестись на чиюсь оману пропозицій сумнівних змагань.

не чекати кращого часу, не шукати знаків і сил,

у суботу ж вітри і зливи, хоча їх ніхто не просив.

будувати мости та мрії, зберігати раптові миті,

рахувати дні-перемоги, а не ті, що сльозами залиті.

відчувати палітру емоцій, нотувати і рухатись далі,

бути тільки на власному боці, щоб без сорому і в моралі.

пити вітаміни й водичку, раз у день набирати маму,

й залишити собі за звичку — не робити зі всього драму.

(с) exmari

...

EXMARI

Вінегрет

День 699 (23.01.24)

Імперські болота́ святкують

Не знамо що вже другий рік,

Щоніч та день нас атакують,

Москаль вбивати, мабуть, звик.

Кремлівська чорна пропаганда

Мети своєї досягла:

Це не країна, просто банда,

Яка під путіна лягла.

Цей хворий дід меню складає

На кожний для кремля бенкет,

Хто йде на м'ясо, визначає,

На що він витратить бюджет.

Коли це «свято» розпочнеться,

Кого і чим вбивати слід.

Під гаслом «Про безпеку йдеться»

Війну знов розпочав сусід.

Готуються в кремлі до «свята»:

Збирають весь металобрухт,

«Спасати» та вбивати «брата»,

Що за два роки ще не вщух.

Коронне блюдо терористів -

Є традиційно вінегрет.

В руках досвідчених чекістів,

Для світу це вже не секрет.

Зібрали всі інгредієнти,

Та кинули разом на нас.

Доволі сильні аргументи,

Що мали певний резонанс.

Із різних напрямків летіли,

Міняли курс та висоту,

Тому, лише частину збили,

Донесли інші «доброту».

Людські є жертви, руйнування,

В тім «перемога» москаля.

Відкрито вже, без маскування

«Вбивать!» - команда із кремля.

Настане день РФ похмілля,

Москаль доїсть свій вінегрет

Та зрозуміє: божевілля

На болотах - менталітет.

...

Галина Студінська

Прифронтове життя

Відчужені товстим причалом,

Тонули ми у власній самоті.

Беззвучно, ми оплакували разом,

Мої останні теплі дні.

Нас хмари захопили у лабети

І страх лишився низько на землі.

Ми забували про зручні намети,

Коли ракети пролітали десь на тлі.

Безумство володіло поміж нами,

Чаровані ми спокоєм і сном.

Ми вже забули руки мами,

Нас гріє вогнище розсіяним теплом.

Час жити, час і помирати,

Таке воно прифронтове життя.

Час опустити зброю й будувати,

Щасливе для країни майбуття.

...

Darì

Санкції

День 698 (22.01.24)

Санкційний пакет до РФ є серйозним,

Найбільший у світі, якщо порівнять.

Навчилось болото утім віртуозно

Обходити санкції - вкотре брехать.

Китай імпортує усе, що потрібно,

Війна - це можливість посилить юань.

Хамелеону Китай є подібним,

Змінює колір переконань.

Індія також війной скористалася,

Перша з дисконтом нафту взяла.

Та, вочевидь, вона дійсно догралася,

Дії спільнота не сприйняла.

Вже другий рік спостерігаємо:

Санкції є, результату нема.

Контролювати санкції маємо,

Хто продає і куди, зокрема.

Навіть сьогодні в ракетах знаходимо

Певні деталі із США,

І європейським країнам доводимо,

Що складові у РФ вируша.

Санкцій достатньо, болото щоб зрушити,

Щоб розвалити на друзки дрібні.

Пильність потрібно усім розворушити,

Коригувати всі дії хибні́.

Вранці почула, нарешті, те бажане,

Що США контролюють процес.

Вже розібрались із «сірими» баржами,

Що негативним робили прогрес.

Під ковпаком в них експорт Туреччини,

Щоб однозначне було сприйняття.

Перевіряють реекспорт Німеччини,

Банкам Китаю змінили життя.

Гайки давно закрутити потрібно,

Та скоротити військовий бюджет.

Щоб не вирішував одноосібно

Хтось вельми хворий планети сюжет.

...

Галина Студінська

є безліч часу, тільки нуль умов

катує те, що ти всього не варта,

болить лише те, чого не бачать очі.

чекаєш щось, а „щось“ приходить завтра,

їсиш себе, для себе ж тамагочі.

смієшся тут, ковтаєш слово правди,

танцюєш безліччю коротких передач.

чекаєш все, навіть німої зради,

дивуєшся усьому, крім невдач.

біжиш. бо що стоять на місці?!

калічиш тільки власний рух життя.

ти можеш бути сто, але бувають двісті —

почуєш це і знов до укриття.

чомусь сама не знаєш, що за поворотом,

йдеш, думаєш, чого чекати там?

щось бачиш, відчуваєш, прив’язує хтось дротом,

даєш себе зламати, тікаєш по містам.

сумнівна ти, сумнівний людський гомін,

сатира поглинає розум мас.

від сонця зажди хтось чекає промінь,

незрозуміло, що чекать від нас.

то чим тебе здивуєш, крапля в морі?

за ким підеш? кого відкинеш знов?

ти хвора. всі тут, знаєш, хворі.

є безліч часу, тільки нуль умов.

(c) exmari

...

EXMARI
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶
02.07.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Мабуть небагато людей можуть залишитися байдужими до дружнього виляння хвостом та вірного погляду тих, хто завжди готовий прийти на допомогу. Якщо вже здогадуєтесь про кого мова, то пропонуємо долучитися до нового авторського конкурсу "Псисті теревені" 🐶

... Детальніше
Блоги
9: Джулієт Флор-Лейбніц Нікка Вейн
12.07.2024
Ого, ще не пройшов місяць, а я вже працюю над продовженням Кришталевого Голосу😁 Дивовижно, чи не так ... Детальніше
АркушМері Поппінс
12.07.2024
У цей нелегкий для усіх нас час, коли усі ми потопаємо у вирі емоцій та страхів, таким неймовірно ва ... Детальніше
Зміна назви для збірки оповіданьNilett
12.07.2024
Через деякий час роздумів, я вирішила змінити назву збірці оповідань! Перша назва "Рулетка на життя ... Детальніше
Самвидав. 1.Маргарита-Віолетта Джейн
12.07.2024
Десятого липня, я зайшла на Аркуш і побачила, що в мене є вже 6 прозових оповідання. Потім я подумал ... Детальніше
«Прихисток» вже в друці!Олександра Буревій
12.07.2024
Мій містичний трилер «Прихисток» вже відправився в друкарню, а на Аркуші тим часом з’явився ознайомч ... Детальніше
Результати конкурсу "Купальські легенди"Інклюзивна спільнота "Творча майстерня"
12.07.2024
Нарешті! А ось і вони👉 результати жанрового конкурсу «Купальські легенди»☀️ У нас є три призових міс ... Детальніше
На Аркуші вже:
11728читачів
143134коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: