🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶

Електронні книги / Романтика (1704)

Не пересікаються шляхи наші з тобою...

Не пересікаються шляхи наші з тобою,

І не зустрінемося більше ми ніде.

Бо твої зізнання не дають спокою,

І обличчя твоє, юне та бліде.

Ми не побачимося більше на вокзалі,

Не послухаємо скрипку навесні,

Не станцюємо в освітленому залі,

І не зустрінемося навіть уві сні.

Бо ти любив мене, наче Павло Тичина.

А я хотіла зовсім не того.

Ти цитував мені "О, панно Інно",

Та не бажала голосу твого.

Я хотіла вже від тебе тиші,

Не чути про любов, і про земне.

Хотілося почуть слова мудріші,

І серце через це було сумне.

Він не любив мене, наче Тичина.

Не цитував мені його віршІ.

Він радості моєї був причина,

І дурману солодкого в душі.

Він кохав мене, наче Симоненко.

Це сильніше, ніж твоя любов.

Це почуття ну зовсім не простецьке,

І складніше всіх світобудов.

Не пересікаються шляхи наші з тобою,

І не зустрінемося більше ми ніде.

Ти був для мене жалості сльозою,

А він сльозою щастя упаде.

...

Невідома Аматорка

Твій страх - це знову моя сила.

Твій страх - це знову моя сила.

Скажи тобі ще не набридло?

Ганяєшся за мною знов,

Ми ніби граємо в любов.

Твій страх - це знову моя сила.

Ти так боїшся що покину,

Хоча я справді охолов.

Не відчуваю вже ті чари,

Які колись були в тобі.

Не відчуваю вже ті чари,

Ти так подобалась тоді..

Не відчуваю вже ті чари,

Мені ти більше не дзвони.

Не відчуваю вже ті чари,

Це розпал нашої війни.

Мій страх тепер це твоя сила,

Вже не боїшся почуттів.

Мій страх тепер це твоя сила,

Проживши тисячі життів.

Вже не боїшся ти кохати,

А я от тільки навпаки.

Вже не боїшся ти кохати,

Знімаєш всі тяжкі крюки.

Що впилися у твоє тіло,

І дихать не давали сміло.

Що впилися у твоє тіло,

Ти думала це назавжди.

Тепер навчи мене кохати,

Ти покажи мені любов.

Тепер навчи мене кохати,

Від почуттів вирує кров.

Тепер навчи мене кохати,

Ти нагадай мені хто я.

Тепер навчи мене кохати,

Ти знов для мене як сім'я.,

...

Mary.li_Sensitive

Щастя разом

Так щиро щось мені розповідатимеш,

Навчити намагаючись сприймати

Момент в житті, в якому точно знатимеш,

Що щастя є, що воно ось

Й тебе не спинять норми грати.

Так само вдячно я всміхатимусь

Тобі у відповідь на щирість.

Ще трохи й в стані закохатимусь

Відчув тебе, повірив вже

І розчинився у сміливість.

Ти поділилася зі мною, не досвідом,

А дивним станом.

Тим відчуттям, що наче сон,

В якому сповна і разом

Мчимо не ми, а світло шаром.

Події, речі - все пусте. Емоція нас заразила.

Мені всміхнулась - ми одне

І в нас живе одвічна сила.

То справді ми кохаєм стан,

В якому тільки з кимось разом.

А зовнішність і статус - хлам,

Хоч зрозумів те не одразу.

...

Легрей

клята маска

я знову одягаю кляту маску

знову граю чужу роль

розіб'ю свою любиму чашку

й все поставлю на повтор

знову натягну легку усмішку

зроблю вигляд, що я жива

та всі ми знаємо, цю кінцівку

всі ми знаємо, що зовсім не жила

і ось, я знову одягаю маску

і знову, граю чужу роль

потім розповім вам казку

де я граю, вже свою роль

...

Яна Киньлем

лист-зізнання

усі історії якісь такі подібні

у чужих віршах бачу я тебе

здавалося б, давно я відпустила

та дивлячись на вірші,

можна впевнено сказати “ні”

так, я не забула

забувати в принципі не хочу

бо як забуду знов на граблі встану

буду переживати через когось перед сном

дарма свої сльози проливати

нерозумно з мого боку

рівня всіх до тебе

але інакше не виходить

моя дитяча особистість глибоко в мені

трясеться від болючих твоїх слів

я знову пишу лист-зізнання

такий ганебний і низький

але тут моя душа

яка розбилася на друзки

ти мене тоді зламав

і ні, мовчання це не краще

здатись поганим була така собі ідея

я знаю, ти зробив це не навмисне

ти хотів мене лиш вберегти

на жаль, зробив лиш тільки гірше

і ні, не пробачаю

бо ну дуже вже боляче було

але хоча б вже не надіюсь

зустрітись із тобою серед міста

кудись ось це бажання зникло

...

АЕль

Кохай, не забувайся

сиділи навпроти,

дивились в екран,

у чат заглядав.

а нашо? не знав.

писала, любила – того не вбачав,

зізнатись боявся натомість сам.

забули.

давно вже сльози пройшли.

й Лета забрала спогади ті,

немовби печаллю самою залиті,

загоївши рану в серці тоді.

змінилась, змирилась.

важко було? Тацито!

мовчала, як горе прийшло.

просила, благала:

«не йди!», а ти що?

не хтіла тягнути цю драму-бо.

тож думка проста,

примітивна така до жаху:

ми втрачаєм свій скарб від сорому

й просто страху.

не обраний той, кого серцем ти покохаєш, –

кохають, щораз яких ти умом обираєш.

...

Конірія

Моє світло

То найприємніше, що в світі тільки маєш,

Коли ти поруч, біля мене засинаєш.

Ти наче Сонечко для змерзлої душі -

Без тебе хмурий настрій навіть в ясні дні.

З тобою сон пригодами чарує,

А вранці твій цілунок посмішку дарує.

Нещадно спопеляєш, коли сердишся на мене,

Але без тебе все пусте, пріснЕ, даремне.

До тебе я тягнуся та росту з тобою,

Ще й щастя в грудях, коли рада ти і я тому виною.

...

Легрей

Містика

Причин нема та страх глибинний,

Світ повний сумнівів, переживань.

Небачених чудес в картинах,

Неписаних віршових знань.

Окремо вичерпані індивіди,

Збудований талантом шлях.

Де кожний витвір - піраміди,

Що будувались на кістках.

Емоцій шквал, на відчай спроба,

Сентиментальний склад ума.

Людина п'є отруту, щоб впустить хворобу,

Та перед смертю зобразити небеса.

Від Данте кіл тікають, спрага ж раю,

Надії у міфічне, щоб лишитись десь.

Ніхто на сто відсотків нічого не знає,

Та вірить в правильність тих обраних чудес.

Галактики й зірки, послання й силуети,

Примари та прокльони міст, локальний переляк.

У містиці завжди були та є моменти,

Коли почуті розказні описує мертвяк.

Але у що міфічне ти повіриш?

Як я скажу, що байдуже мені,

Якщо ти навіть вигадаєш свого звіра.

- В усе повірю, бо слова твої.

...

Insp1ro

А що потрібно людям ? Це любов !

А що потрібно людям ? Це любов !

Вона ж усіх земних мов окриляє,

Щасливий той, хто вже її знайшов,

Людина від кохання вся мов сяє.

Щасливий той, хто спробував її,

Той смак солодкий та такий прекрасний.

Кохання те, що треба так тобі,

Воно приходить завжди своєчасно.

...

Олег Дяченко

Я - саме щастя

Сьогодні я - саме щастя,

Ти навіть не питай про нього слів,

Щастям стала я так міцно,

Щастя є - тепер в моїх очах воно,

У серця, в жилах,

Так просто у душі тепер легенько,

Я крок зробила світлий більше,

Я стала вмить ще щасливіше,

І знаю буде радість, буде мир,

І щастя відчуває спокій,

Це диво просто на світи,

І ця душа моя - мовчить,

Бо очі виражають мову..

Я просто випромінюю добро,

Я просто аж свічусь від щастя

Таке вже в світі є воно,

І стала просто казкою так я,

Бо я скажу лише одне -

Що щастя - це душі вже стан,

Не гори алмазів, не букети троянд,

Це просто усмішка і спокій в очах..

Я спокій знайшла,

І все так шукала,

І врешті щасливішою стала,

І крок за кроком я ступаю у буття,

Свою усмішку так дарую тобі я,

А серце б‘ється,

А серце - мить,

І просто настрій той спішить,

Сьогодні я вже стала щастям,

А щастя хто? А щастя я,

Бо як подивишся на мене,

І просто так і не змовчать,

Дарую усмішку чудову,

І очі сяють так навколо..

...

Аніла кю Дивад

Закохатись

Я... хочу знову в тебе закохатись

По новій відчувати ці захмарні почуття

Відчути наш з тобою перший поцілунок

Й боятись що дружбу зіпсую я.

Я хочу заново відчути все з тобою

Забути всіх і вся

Лишитися лише з тобою поруч

І не зважати на усіх навколо кожен раз

На мою матір, брата і моїх колишніх.

Забути всіх і вся у раз.

По новій пере винайти ту близькість.

І знати що ти є в мене одна.

Не знати горя й будь яких невдалих справ,

Лишитися тільки з тобою знову,

І жити так, не знаючи образ.

Не знаючи ні бідності й ні муки.

Кохатися будь де де схочеш ти.

Робити все можливе в цьому світі.

Лише з тобою хочу я й надалі йти.

Забути все і всіх хотів би,

Лишити в пам'яті лише тебе одну.

Забути все що бісить,

Лише пам'ятати.. усі моменти,

Котрі ти лишила у пам'яті моїй.

...

Iteshka

Просто радій

Не дякуй словами, а просто радій,

Мене обігрівши промінням.

Бо радість в очах, то одна з моїх мрій,

В яку проростаю корінням.

Твій сміх вабить теплим відлунням подій

Від вражень до спогадів файних.

Бо радість в очах, то одна з моїх мрій -

Таких теплих, щирих, звичайних.

Не треба грошей і речей, певних дій,

Тут кожен є автором миті.

Бо радість в очах, то одна з моїх мрій

Які ж вони несамовиті!

...

Легрей

Полум'я кохання (Спів душі)

Ці ніжні доторки твої...

Вони найкраще, що траплялося зі мною.

Ми лежимо з тобою, ковдрою укриті.

Вже десь позаду всі тривоги ті мої.

На вулиці зима, проте у серці полум'я палає.

Розведене воно...

Ні, не дотиками тими.

А зустрічами, від яких душа щораз співає.

Багато стін у тебе було на шляху до мого серця.

Ця щирість намірів твоїх їх вщент розбила.

І лежимо тепер з тобою, ковдрою укриті.

Знов ніжимося в глибині кохання,мов озерці.

...

Дара Зульська

А я люблю тебе...

А я люблю тебе, як весну

Коли все квітне навкруги

І ти така дуже прекрасна

Весела й гарна, як завжди

А я люблю тебе, як літо

Коли вже море ягід всюди

І ти як ягідка моя

Іди до мене, скуштую тебе я

Як сонце світишся завжди

Така кумедна і весела

Кохаю тебе, нікуди не йди

Кохаю тебе, моя королева!

...

Закоханий Старий

Омріяне почуття

Омріяне почуття

не знає міри, не має воно кінця.

Побачити його у своє віконце

не зможеш - воно пече, наче сонце.

Опалить вогником своїм,

і крапля води не зупинить пожежі.

Лише океану величного килим

остудить її та відновить межі.

Таке почуття зведе нас разом,

омите водою, вогнем розпечене.

І дві іскри зіллються в одне,

зігріє океан омріяний сон…

...

Марія Коновалова

Напиши

Жінки - прекрасні створіння,

Та ти - прекрасніше вдвічі;

Ти у душу пускаєш коріння,

А очами розказуєш притчі.

Мене гнали особисті думки.

Не розумні, а просто безглуздя,

Що колись я торкнуся твоєї руки,

Що колись на губах розчинюся.

Перестань мене мучати тужно,

Не давати думкам покою:

Вони й так перемішані дружно,

Але пахнуть усі лиш тобою

Твоє серце для мене закрите.

І, повір, я не плачу від горя.

Ти візьми те перо, пилом вкрите,

Напиши, й надішли щастя море.

Я прийму й відповім моментально:

Розпишу тобі цілі балади.

Знаю, може, що це аморально,

Та я хочу твоєї наді мною влади.

...

Асічка
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶
02.07.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Мабуть небагато людей можуть залишитися байдужими до дружнього виляння хвостом та вірного погляду тих, хто завжди готовий прийти на допомогу. Якщо вже здогадуєтесь про кого мова, то пропонуємо долучитися до нового авторського конкурсу "Псисті теревені" 🐶

... Детальніше
Блоги
Мене заблокував ІнстаграмКатерина Скрипка
18.07.2024
Шановні колеги, зокрема ті, що слідкували за грою для письменників #історіядляскрипки вже помітили: ... Детальніше
Іноді мрії збуваютьсяСкуловатова Олена
18.07.2024
Дуже давно, коли я тільки почала писати, у мене з'явилася мрія: щоб мою книгу видало «Видавництво Ст ... Детальніше
Група "Автори та читачі" - адміниться БукнетомОлександр Молодецький
08.02.2023
Хотів розповісти цікаву історію. Я деякий час був у фейсбучній групі "Автори та читачі". Нещодавно в ... Детальніше
Гра: чи вмієте Ви в критику?Сергій Василюк
18.07.2024
Вітаю друзі, сьогодні я наведу приклад одного оповідання. Воно написане відомим чеським письменником ... Детальніше
Книга про людину, яка подорожує за вітромКниголюб
18.07.2024
Книга про людину, яка подорожує за вітром Ярослава Литвин «Роза Вітрів» Ця книга привернула мою уваг ... Детальніше
Продовжую знайомитися з творчістю Дмитра ВоронськогоКниголюб
18.07.2024
Ще одна цікава книга про українських козаків. «Мамай, або Перші козаки» Цей гостросюжетний роман в я ... Детальніше
На Аркуші вже:
11820читачів
144433коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: