14 . Оце так поворот!

Макс

Очікування смс від Аврори видалося повільними тортурами. Згодом до мене дійшло, що, мабуть, вона так само як і Айві бачила в мені лише друга тому не відписує, а усвідомлення цього вбивало ще більше.

Я вийшов на вулицю, довкола було гарно, верхівки дерев стояли припудрені сніжком. Вдихаючи прохолодний вітерець, я пригадав як після аварії довго не міг оговтатися від потрясіння, а звістка від мами, що зі школи мене відрахували не додавала оптимізму. Тоді я проводив майже увесь час граючи в комп 'ютерні ігри, вимкнувши телефон, я хотів лише одного - закритися від світу. Ловивши мамин занепокоєний погляд посміхався, мов усе добре та, насправді, мене нічого не радувало. Все вмить стало сірим, нецікавим.

У ці важкі години, в мене був єдиний світлий промінець - дівчина з мого сну, така прекрасна і загадкова .

Часто уявляв як бачу її, чую прекрасний голос; не знаю чому, але я був упевнений, що він прекрасний. І тепер, коли нарешті знайшов дівчину з мого сну - не маю права її відпускати.

Я відчайдушно шукав рішення і, раптом, дещо пригадав. "Тепер я точно знаю, де шукати Аврору!"

*****

Аврора

Після розмови з татом і мамою, єдине чого мені хотілося - це лежати, вкрившись улюбленим пледом і слухати музику.

"І треба було ж так вляпатись!" - розмірковувала я під пісні Нірвани. А ще мені хотілося прибити Лілі, за її вміння створювати мені проблеми. Коли доберуся до мобілки, обов'язково скажу все, що про неї думаю.

Однак, моїй мрії "впасти в коматоз" не судилося здійснитись. Дуже скоро крізь музику, яка вже пішла по- другому колу я почула, що хтось тихенько стукає в мої двері .

"Мені зараз точно не до гостей", - подумала, прикинувшись що сплю. Через кілька хвилин, я почула як хтось стукає пальцем по носі

_Я сплю! - мовила, щільніше закутавшись в плед, від чого була схожа на кокон.

- Немає коли спати! Тобі потрібно на репетицію, сонце! - почула я голос Лілі і розплющила очі.

"Блін, сьогодні ж репетиція!" - від цього мені захотілося ще більше заснути.

- Я пас, мене покарано через тебе, - відповіла я.

- А якщо я тебе виручу, ти мене пробачиш? - спитала вона.

На моєму обличчі засяяла посмішка.

Лілі свою обіцянку виконала, і вже через кілька хвилин я сиділа в машині подруги.

- І, як тобі вдалося звільнити мене? - спитала я.

- В мене природний талант переконувати, - хитро підморгнула білявка, і вдавила педаль газу на максимум.

Доїхали ми швидко, та мій колектив, в якому завжди панував творчий хаос, зустрів мене тишею.

- Щось сталося? - запитала я Філа.

- Авроро, швидше за все, ми не будемо виступати на ярмарку, - повідомив він сумно.

- Тобто, як не будемо? - мої очі, мабуть, були перелякані бо Філ поспішив пояснити:

- Боб їде на стажування у Францію, сьогодні подзвонив і дуже вибачався.

"Чудово, тепер будемо ще й без барабанщика! Якщо прямо зараз впаде астероїд, я не здивуюся!" - але це були лише мої думки, а вголос я сказала твердо:

- Нічого, ще є час. Ми обов'язково щось придумаємо! - однак, сама і гадки не мала що.

- Можливо, я зможу допомогти?

Я стояла спиною до входу, але вже знала, що влипла.

Я чула , що це був голос Макса.

Оце так поворот , _ подумала я .

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.