3 . Друзі

Макс.

Я стояв і дивився на те, як чорнява заходить до свого будинку. На дворі було холодно, та я на це не зважав, радіючи з того, що нарешті знайшов її. Вона наче прекрасний янгол, що витягнув мене з забуття, а тепер постав наяву. Хоча лікар мені сказав тоді у лікарні, що я вдарився головою , тому в мене могли бути зорові та слухові галюцинації, та я не сумнівався, що знайду дівчину з мого сну.

А тепер не міг повірити своєму щастю і бажав якнайшвидше познайомитися з Авророю.

*****

Увечері ми з татом влаштувалися біля телека з з піцою, де показували футбольний матч. Я не був фаном футболу й дивився у пів ока. А тато завів мову про мотоцикл, спитав чи не збираюся я ще брати участь у гонках.

Скоріш за усе тато маскував за цікавістю свою тривогу. Та я і не збирався туди повертатися, не після того, що сталося. Це був новий поворот мого життя на 180 градусів.

Про що я і сказав татові.

- А я от вирішив стрибнути з банжиджампінгом, - заявив тато, посміхаючись в бороду. Я ледь не виплюнув пиво з того переляку.

- А що, в житті потрібно все попробувати, не дарма ж мені Томмі подарував абонемент на один стрибок , не вічно ж бути серйозним деректором- продовжив тато. Оце так, чувакові уже за п'ятдесят, а його усе на подвиги тягне, на фоні банджиджампінгу, гонки здавалися дитячою забавкою,- подумав я. Та відповісти не встиг, мене врятував мій мобільний, який заграв рятівну мелодію "Лінкін парк", сповіщаючи про дзвінок.

З легким серцем я направився в свою кімнату. Дзвонив мій кращий друг Джайлз, з колишньої школи.

- То як справи у засланні?- спитав Джайлз, привітавшись.

- Тут доволі непогано,- відповів я, вмощуючись на ліжку. Я розповів йому про татову жагу пригод, а Джайлз промовив: Респект твоєму старому!"- вдосталь насміявшись.

А ще я розповів йому про Аврору, як добре, що з Джайлзом можна було бути самим собою.

- Який я радий, що вона не твої глюки,- відповів Джайлз у своєму репертуарі.

- Припини. - я всміхнувся .- Ні, вона справжня: волосся темне як ніч, фігура відпад, а очі наче дві темні намистинки, - відповів я.

В слухавці повисла тиша.

- М-да, давно я такого не чув, походу ти втріскався старий,- промовив Джайлз після короткої паузи.

- Якщо чесно, то я і сам не знаю, просто вона мені подобається, а все інше не так і важливо,- відповів я.

- Головне, щоб не вийшло як з тією білявою Айві, зрозумій мене правильно, друже, не хочу щоб ти знову був третім зайвим.- відповів Джайлз .

В словах друга було раціональне зерно, та я не хотів у це вірити і твердо вирішив, що хай там що, а я маю подружитись з красунею.

*******

Зранку збираючись в школу я подумав про мою милу однокласницю , яка була уся у фарбі , Вчора мені так було її шкода , я придумав як підняти дівчині настрій в цьому мені допоможе гігантська шоколадка . Купивши подарунок я всміхаючись направився до школи.

Побачивши, що Аврора у класі сама, я зрадів і впевнено крокував до її парти. Вона сиділа схилившись над блокнотом і щось писала.

- Привіт,- промовив я, всміхнувшись.

- О, привіт,- підняла на мене очі красуня. Сьогодні вона була в зеленому гольфі з зібраним у дульку волоссям, від вчорашньої фарби не залишилося й сліду.

- Що пишеш?- спитав я.

- Та у мене така звичка, записувати всі хороші події за день, а потім перечитувати , реально допомагає зрозуміти, що в кожному дні є щось хороше-такий собі тренінг.

- Круто, треба буде і собі спробувати,- відповів я, дістаючи з наплічника шоколад, промовив:

- А це тобі ще одна хороша подія,- з цими словами я поклав на парту подарунок.

Аврора посміхнулась:

- А це за що? - спитала вона.

- А просто так,- відповів я, задоволений її реакцією.

- Звідки ти знаєш, що я люблю з горішками?- засміялася вона.

- Я Санта Клаус, тільки тссс нікому..- промовив я, радіючи своїй перемозі.

Після школи я намагався придумати, як залишитись з Авророю, аби дізнатися більше про неї, тому дуже повільно йшов додому, а походу розпитував її про все, так я дізнався, що у Велінфорд проводиться щорічний зимовий ярмарок, можна скуштувати різні смаколики.

- А ще буде святковий концерт, на якому я виступатиму.- відповіла Аврора з гордістю.

- То ти співаєш?- здивувався я.

- Ні, ти що, мені ведмідь на вухо наступив, я граю на гітарі у рок-групі, називається "Ритм Міста"- мовила дівчина.

- Класно, а можна послухати?- спитав я.

- Звичайно, у нас якраз завтра репетиція, то приходь послухати.- відповіла Аврора. А також мене можна знайти на Фейсбуці та Інстаграмі .

- То ми тепер типу друзі?- уточнив я, ніби між іншим.

- Друзі, - відповіла дівчина.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.