17. Тінь минулого
17. Тінь минулого
Рік назад
Аврора
Кавоварка готувала смачний напій і по кімнаті розливався неймовірний аромат, відкусивши бутерброд я всміхнулась поглядуючи на корзину фруктів - подарунок Джареда.
А все-таки як приємно отримувати такі маленькі сюрпризики, хай навіть від такого казкового тюленя як Джаред .
За приготуваннями і думками я не помітила як позад мене прошаркала капцями-собачками Лілі.
-Доброго ранку, сонце! Ооо кофеїн те, що мені потрібно перед насиченим подіями днем. Так як сьогодні на нас чекає ще один день відпочинку, і я не хочу пропустити ні хвилини, - мовила вона, всівшись на невеличкий диван із кавою.
Тут її погляд зупинився на корзинці з фруктами, що стояла на кухонному столику.
- А це було тут вчора? - запитала вона.
- Ні, - відказала я, сідаючи поряд .
Подруга була у захваті від моєї розповіді, в її очах "запригали бісенята".
- Вау, як це романтично! Давно пора! - всміхнулась подруга.
- Лілі, це просто фрукти, а не обручка, - я зробила вигляд, що щось розглядаю в чашці кави.
- У фруктів "ножки" не виросли і вони не самі до тебе прийшли, - засміялась подруга і підняла мій подарунок, гарно перев'язаний рожевою стрічкою та наповнений екзотичними фруктами. З кошика випав біленький трикутничок записки, Лілі підняла його і простягнула мені:
- Читай вголос, - мовила білявка весело.
В записці були слова: "Будь на площі, красуне, і йди за звуками музики. Д."
Я посміхнулась, бо мені захотілося додати - "казковий тюлень Джаред".
- Що ти там казала про те, що це просто фрукти? - Лілі посміхнулась набік.
Площа міста стояла залита обіднім сонечком. Закохані парочки обіймались на лавочках, а подружки фоткались біля фонтанів і тепер я чула їх веселий сміх.
Було неймовірно прогулятися літнього дня, можливо, я і не відмовилася б від компанії на одній з тих лавочок, і від того мені приємно залоскотало в грудях.
Та моя компанія затримується, серед людей на площі не було Джареда. "От я дурепа, мабуть, хлопець просто вирішив пожартувати." - вколола мене шипом здогадка - "А що, ти сама почала, штовхнула його в море, от тобі і маленька помста, - міркувала я розгублено."
Рука потяглася до сумочки: "Зараз подзвоню Лілі і розповім про це обломище." Та дістати мобільний не встигла, оскільки почула віддалік звуки музики.
В записці були слова: "Йди за музикою!" - пригадала я. Що ж, більше мені нічого не лишилося, а що як це не просто було в записці.
Пройшовши кілька метрів я побачила на імпровізованій сцені, біля найбільшого фонтану діджейський пульт обрамлений пальмами. Я не помилилася, за пультом стояв Джаред, граючи діджейську музику, на ньому була біла футболка і джинси. Я мимоволі замилувалася тим, як він віддається процесу і посміхається, натискаючи на кнопки. Ну, і не буду лукавити, мені завжди подобалися хлопці в білих футболках.
"Стоп! Невже, я тільки що подумала про те, що Джаред привабливий, а сонце сьогодні таки здорово припікає."
Я просунулася ближче до епіцентру дійства, а позаду мене почала збиратися люди, які були непроти музики.
Джаред кайфував від такої уваги і вигукнув весело:
- Юхууу! Привіт, народ, подобається музика?!
Народу однозначно подобалося - звідусіль лунали схвальні відгуки. Джаред програвши трек, спіймав мій погляд і підбадьорений таким теплим прийомом своїх шанувальників промовив:
- Хто ще мене не знає я - "Діджей Big" і сьогодні: у цей чудовий день я граю для дівчини, з якою в мене побачення!
Останні слова хлопця прозвучали наче крізь мене і я не одразу зрозуміла, що говорить він про мене.
- Горобчик, ходи сюди! - додав Джаред, запрошуючи стати біля нього.
Блондинка у відвертій червоній сукні вигукнула:
- Це я твій горобчик!
Тоді я вийшла зі ступору і, підійшовши ближче промовила, трохи затинаючись:
- Ем...Привіт!!!
Натовпом пронісся гул, думаю, там було вдосталь бажаючих опинитися на місці дівчини діджея. Мої щічки вкрилися рум'янцем, бо я не звикла до такої уваги та ситуацію врятував Джаред, який увесь цей час був поряд і не пас задніх та все продовжував підігрівати публіку:
- Правда ж вона чарівна?!
Публіка з готовністю погодилась гучним "Так!!!", яке пронеслось площею. Я вдячно поглянула на хлопця, який знав коли вставити слово. Мої плечі розслабилися, я намагалася переключитися і отримувати задоволення від ситуації, та Джаред свого не втрачав і, підморгнувши мені мовив граючи на публіку:
- І ще хочу поділитися тим, що оця красуня, яка стоїть поряд не назвала свого імені.
На моїх губах грала усмішка: "От же ж жучило!".
А зухвалець промовив:
- Допоможете мені?!
Публіку не треба було просити двічі:
- Ім'я! Ім'я! Ім'я!
Чорнявий всміхнувся і сказав одними губами:
- Я ж казав, що дізнаюся твоє ім'я. Не варто розчаровувати фанів, горобчик.
Частина мене хотіла його прибити за те, що позбавив мене вибору, а іншій частині кортіло віддатися ситуації. Та все ж друга частина перемогла і мої губи промовили:
- Аврора.
**** **** ****
Після маленького концерту ми з Джаредом влаштувалися в затишному ресторанчику, де офіціанти були одягнені в гавайські різнокольорові сорочки, а офіціантки - у цікаві спіднички і кофтинки. Вони плигали поміж вузеньких столиків з віртуозністю балерин, а ми були обвішані гавайськими віночками в стилі ресторану.
Хоча кого я обманюю?...все, що відбувалося довкола мене мало цікавило, моя увага була прикута до Джареда - Biga.
Переді мною був милий хлопець, що так само як і я захоплювався музикою, та мав безліч знайомих музикантів.
Незважаючи на те, що в нас була різниця п'ять років Джаред не сміявся, коли я розповіла йому про свою мрію - створити свій рок-гурт, а навпаки підтримав мене. В цей момент я подумки поставила йому плюсик.
- Ми з тобою на одній хвилі, Авроро! - мовив хлопець випиваючи.
Я отримувала задоволення від того з яким смаком він повторював моє ім'я, як воно набувало особливого сенсу, коли злітало з його губ. Добре, що я в ньому помилялася, уважаючи просто зухвальцем; і "казковий тюлень" аж ніяк йому не пасувало.
- Ти знаєш як перекладається з латині "Аврора"? - мовив хлопець, посміхаючись одними очима.
- Як? - запитала я.
- Зірка.
Джаред, який сидів поряд, подався ближче до мене наче хотів, щоб я почула його слова: "Тому ти, моя крихітко, повинна сяяти яскравіше всіх!" - потім легенько торкнувся губами моєї щоки, лишаючи вологий слід від своїх губ.
- Звучить як тост! - всміхнулась я, і ми цокнулись коктейлями в знак згоди.
Раптом Джаред підвівся і промовив:
- Потанцюємо?
Я роззирнулась.
- То ж ніхто не танцює.
- А мені байдуже, - відказав хлопець, - Я хочу потанцювати з найпрекраснішою дівчиною в цьому ресторані! Хвилинку. Джаред витягнув з мого гавайського віночка білу квіточку, а потім ніжно заправив за вушко. Мені дуже сподобався такий жест і, як тут відмовити такому красеню? А маестри ніби підхопивши настрій вечірки, заграли романтичну музику під гітару.
-Здається, народ вирішив, що ми молодята, - прошепотіла я, натякаючи на те, що ми були одягнені в білому. Джаред всміхнувся і промовив:
- А я не проти!
- Спасибі тобі за цей день! - мовила я, рухаючись в такт музики, - Ти мене приємно здивував.
- Завжди радий, красунечко! Я збираюсь робити це ще не раз, - засяяв Джаред, кружляючи мене в танку.
Пізніше, коли я поверталась в будинок Лілі, на моїх губах грала мрійлива усмішка. Я слухала заспокійливий шум хвиль і, милуючись зоряним небом питала себе:
"Невже він і справді мені подобається?"
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!