17. Тінь минулого

17. Тінь минулого

Рік назад

Аврора

Кавоварка готувала смачний напій і по кімнаті розливався неймовірний аромат, відкусивши бутерброд я всміхнулась поглядуючи на корзину фруктів - подарунок Джареда.

А все-таки як приємно отримувати такі маленькі сюрпризики, хай навіть від такого казкового тюленя як Джаред .

За приготуваннями і думками я не помітила як позад мене прошаркала капцями-собачками Лілі.

-Доброго ранку, сонце! Ооо кофеїн те, що мені потрібно перед насиченим подіями днем. Так як сьогодні на нас чекає ще один день відпочинку, і я не хочу пропустити ні хвилини, - мовила вона, всівшись на невеличкий диван із кавою.

Тут її погляд зупинився на корзинці з фруктами, що стояла на кухонному столику.

- А це було тут вчора? - запитала вона.

- Ні, - відказала я, сідаючи поряд .

Подруга була у захваті від моєї розповіді, в її очах "запригали бісенята".

- Вау, як це романтично! Давно пора! - всміхнулась подруга.

- Лілі, це просто фрукти, а не обручка, - я зробила вигляд, що щось розглядаю в чашці кави.

- У фруктів "ножки" не виросли і вони не самі до тебе прийшли, - засміялась подруга і підняла мій подарунок, гарно перев'язаний рожевою стрічкою та наповнений екзотичними фруктами. З кошика випав біленький трикутничок записки, Лілі підняла його і простягнула мені:

- Читай вголос, - мовила білявка весело.

В записці були слова: "Будь на площі, красуне, і йди за звуками музики. Д."

Я посміхнулась, бо мені захотілося додати - "казковий тюлень Джаред".

- Що ти там казала про те, що це просто фрукти? - Лілі посміхнулась набік.

Площа міста стояла залита обіднім сонечком. Закохані парочки обіймались на лавочках, а подружки фоткались біля фонтанів і тепер я чула їх веселий сміх.

Було неймовірно прогулятися літнього дня, можливо, я і не відмовилася б від компанії на одній з тих лавочок, і від того мені приємно залоскотало в грудях.

Та моя компанія затримується, серед людей на площі не було Джареда. "От я дурепа, мабуть, хлопець просто вирішив пожартувати." - вколола мене шипом здогадка - "А що, ти сама почала, штовхнула його в море, от тобі і маленька помста, - міркувала я розгублено."

Рука потяглася до сумочки: "Зараз подзвоню Лілі і розповім про це обломище." Та дістати мобільний не встигла, оскільки почула віддалік звуки музики.

В записці були слова: "Йди за музикою!" - пригадала я. Що ж, більше мені нічого не лишилося, а що як це не просто було в записці.

Пройшовши кілька метрів я побачила на імпровізованій сцені, біля найбільшого фонтану діджейський пульт обрамлений пальмами. Я не помилилася, за пультом стояв Джаред, граючи діджейську музику, на ньому була біла футболка і джинси. Я мимоволі замилувалася тим, як він віддається процесу і посміхається, натискаючи на кнопки. Ну, і не буду лукавити, мені завжди подобалися хлопці в білих футболках.

"Стоп! Невже, я тільки що подумала про те, що Джаред привабливий, а сонце сьогодні таки здорово припікає."

Я просунулася ближче до епіцентру дійства, а позаду мене почала збиратися люди, які були непроти музики.

Джаред кайфував від такої уваги і вигукнув весело:

- Юхууу! Привіт, народ, подобається музика?!

Народу однозначно подобалося - звідусіль лунали схвальні відгуки. Джаред програвши трек, спіймав мій погляд і підбадьорений таким теплим прийомом своїх шанувальників промовив:

- Хто ще мене не знає я - "Діджей Big" і сьогодні: у цей чудовий день я граю для дівчини, з якою в мене побачення!

Останні слова хлопця прозвучали наче крізь мене і я не одразу зрозуміла, що говорить він про мене.

- Горобчик, ходи сюди! - додав Джаред, запрошуючи стати біля нього.

Блондинка у відвертій червоній сукні вигукнула:

- Це я твій горобчик!

Тоді я вийшла зі ступору і, підійшовши ближче промовила, трохи затинаючись:

- Ем...Привіт!!!

Натовпом пронісся гул, думаю, там було вдосталь бажаючих опинитися на місці дівчини діджея. Мої щічки вкрилися рум'янцем, бо я не звикла до такої уваги та ситуацію врятував Джаред, який увесь цей час був поряд і не пас задніх та все продовжував підігрівати публіку:

- Правда ж вона чарівна?!

Публіка з готовністю погодилась гучним "Так!!!", яке пронеслось площею. Я вдячно поглянула на хлопця, який знав коли вставити слово. Мої плечі розслабилися, я намагалася переключитися і отримувати задоволення від ситуації, та Джаред свого не втрачав і, підморгнувши мені мовив граючи на публіку:

- І ще хочу поділитися тим, що оця красуня, яка стоїть поряд не назвала свого імені.

На моїх губах грала усмішка: "От же ж жучило!".

А зухвалець промовив:

- Допоможете мені?!

Публіку не треба було просити двічі:

- Ім'я! Ім'я! Ім'я!

Чорнявий всміхнувся і сказав одними губами:

- Я ж казав, що дізнаюся твоє ім'я. Не варто розчаровувати фанів, горобчик.

Частина мене хотіла його прибити за те, що позбавив мене вибору, а іншій частині кортіло віддатися ситуації. Та все ж друга частина перемогла і мої губи промовили:

- Аврора.

**** **** ****

Після маленького концерту ми з Джаредом влаштувалися в затишному ресторанчику, де офіціанти були одягнені в гавайські різнокольорові сорочки, а офіціантки - у цікаві спіднички і кофтинки. Вони плигали поміж вузеньких столиків з віртуозністю балерин, а ми були обвішані гавайськими віночками в стилі ресторану.

Хоча кого я обманюю?...все, що відбувалося довкола мене мало цікавило, моя увага була прикута до Джареда - Biga.

Переді мною був милий хлопець, що так само як і я захоплювався музикою, та мав безліч знайомих музикантів.

Незважаючи на те, що в нас була різниця п'ять років Джаред не сміявся, коли я розповіла йому про свою мрію - створити свій рок-гурт, а навпаки підтримав мене. В цей момент я подумки поставила йому плюсик.

- Ми з тобою на одній хвилі, Авроро! - мовив хлопець випиваючи.

Я отримувала задоволення від того з яким смаком він повторював моє ім'я, як воно набувало особливого сенсу, коли злітало з його губ. Добре, що я в ньому помилялася, уважаючи просто зухвальцем; і "казковий тюлень" аж ніяк йому не пасувало.

- Ти знаєш як перекладається з латині "Аврора"? - мовив хлопець, посміхаючись одними очима.

- Як? - запитала я.

- Зірка.

Джаред, який сидів поряд, подався ближче до мене наче хотів, щоб я почула його слова: "Тому ти, моя крихітко, повинна сяяти яскравіше всіх!" - потім легенько торкнувся губами моєї щоки, лишаючи вологий слід від своїх губ.

- Звучить як тост! - всміхнулась я, і ми цокнулись коктейлями в знак згоди.

Раптом Джаред підвівся і промовив:

- Потанцюємо?

Я роззирнулась.

- То ж ніхто не танцює.

- А мені байдуже, - відказав хлопець, - Я хочу потанцювати з найпрекраснішою дівчиною в цьому ресторані! Хвилинку. Джаред витягнув з мого гавайського віночка білу квіточку, а потім ніжно заправив за вушко. Мені дуже сподобався такий жест і, як тут відмовити такому красеню? А маестри ніби підхопивши настрій вечірки, заграли романтичну музику під гітару.

-Здається, народ вирішив, що ми молодята, - прошепотіла я, натякаючи на те, що ми були одягнені в білому. Джаред всміхнувся і промовив:

- А я не проти!

- Спасибі тобі за цей день! - мовила я, рухаючись в такт музики, - Ти мене приємно здивував.

- Завжди радий, красунечко! Я збираюсь робити це ще не раз, - засяяв Джаред, кружляючи мене в танку.

Пізніше, коли я поверталась в будинок Лілі, на моїх губах грала мрійлива усмішка. Я слухала заспокійливий шум хвиль і, милуючись зоряним небом питала себе:

"Невже він і справді мені подобається?"

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.