Глава 2

День здавався нескінченним. Нудні лекції курсу гематології у літньої мадам Блер, змушували божеволіти. Вона хотіла здаватись милою старенькою, але її зовнішність відштовхувала. Кирпатий ніс та об’ємна зачіска робили її схожою на персонажа аніме віднесені привидами.Не вистачало лише великої, страшної бородавки на носі. Ходили чутки, що вона ніколи не була одружена, і все життя провела, викладаючи в коледжі. Без майбутнього, без спадщини. Напевно, це найстрашніше в житті, не добитися нічого, і витрачати свої нерви на похмурих підлітків, вихованих на айфонах та соціальних мережах, у яких вважають себе філософами та королями.

Соціальна мережа ідеальне місце, щоб змінювати маски, і грати головні партії у п'єсі, мати попит, і навіть отримати визнання. Найбільше я ненавиділа лекції про кров, і мене трясло від однієї думки, що має бути практика в лабораторії донорської крові та добровільно примусове волонтерство. Це не моя тема.

Я думала день пройде, як чергове катування, але на мій подив, цей день змінив усе моє уявлення про життя.

— Прошу уваги, — сказав вусатий сноб, у рисах, якого я впізнала нашого декана. Я підвела голову і застигла. Біля цієї грудки нудьги, я побачила його - чоловіка, що прикрашав моє полотно. Я про всяк випадок ущипнула себе, біль був справжнім, але я до останнього не могла повірити, що таке можливо.Хіба що я зустрічала його в іншому житті, чи моя підсвідомість грала зі мною, і я бачила його десь в черзі у супермаркеті, чи на зупинці автобуса і закарбувалася в пам’яті, трансформувалася в недосяжну фантазію.

— Приймайте нового студента, Енджела Блека. Він перевівся до нас на останній курс з коледжу Томсона, який, як ви знаєте, закрили через нещасний випадок із газопроводом, і потрібен час для його відновлення. Сідай, де сподобається, — нейтрально вказав декан на аудиторію. Юнак озирнувся, і його погляд зіткнувся з моїм, здавалося, ніби заряд струму пройшов крізь мене, а реальність перетворилася в одну мить, що застигла, що відбилася в очах. Я переславсь у темну кімнату де гойдалась лише одна лампа, по черзі освітлюючи то моє, то його лице і лукаву посмішку. Енджел був надто близько, злився з образом в голові та жорстокою реальністю.

Мені перестало вистачати повітря, і я з останніх сил трималась відсторонено. Я відвернула погляд першою, поринувши у свій скетчбук.

Проходячи повз дівчат схожих на порцелянових ляльок, які всіляко привертали до себе його увагу, він досить стримано ігнорував їх пропозиції, і сів біля мене. Я ковтнула грудку, в горлі задерло. В мої кордони безцеремонно втрутились, і я не звикла до такого. Я завжди сиділа одна.

— Привіт, — заговорив він першим, і посміхнувся. Краще б він цього не робив, сів би собі тихенько, та й все. Косі погляди заздрісниць тут же спрямувались на мене. Я проковтнула слину.

— Привіт, — ледь видавила я. На мить глянувши на нього, та знову відвернулась. На цьому зазвичай розмови закінчуються на моє щастя. Хотілось сховатись під стіл. А краще в і іншому всесвіті, де моя недолугість стане непомітною.

— Кеседі, адже так тебе звуть? — продовжив він, і я відчула як подушечки пальців, в тактичній рукавичці, торкаються поверхні стола, та блокнота, сторінки якого зашурхотіли.

— Тааак,- протягнула я, — звідки ...?

— Твоє графіті, - обірвав він. Я закрила скетчбук. «— От дурепа»

— Ти гарно малюєш.- Продовжував здавитись милим він, і ковзнув в кишені куртки. — Здається я забув свій олівець. Позичиш один зі своїх?

— Дякую. — Я кивнула, протягуючи один з олівців, і майже випустила з рук, здригнулась на суворий викрик Блер.

— Містер Блек, - обірвала міс Блера Енджела, - група клініко-гематологічних синдромів, загальним моментом для яких є зниження концентрації гемоглобіну в крові, частіше при одночасному зменшенні кількості еритроцитів (або загального обсягу еритроцитів)…?

— Анемія, або недокрів'я, — обірвав він її, ніби знав заздалегідь, що вона його запитає далі, та ліниво продовжив. — Слабкість, головний біль, запаморочення, прискорене серцебиття, дихавиця та інші.

— Добре містере Блек, я рада, що ви слухаєте лекцію, а не тільки посміхаєтеся панянкам, — промимрила вона, перебуваючи в тихому шоку, розуміючи, що «кіна» не буде, і він справді слухав лекцію.

— Я позичав олівець, — чарівно посміхнувся він викладачці.

— Як тобі вдалося запам'ятати її слова? — Раптом запитала я. Старавшись не шуміти лишній раз. Особисто я нічого не запам'ятовувала с того часу, як він увійшов.

— Тому що, я вампір, який хворіє на анемію. — Відповів він серйозним тоном.

Мені стало незручно. Я нічого не відповіла, якщо в вампіра я не повірила, прийняв за жарт, то у хворобу, можливо. Деякі з перерахованих ознак відбивались на його шкірі. Я побачила стомлені сині очі, з червонястими судинами на білках, не природну блідість. Занурилась у свій зошит, роздумуючи, але не могла ігнорувати його поглядів, не тільки його. Я наче втратила свою вуаль невидимку. Дзвінок на перерву обірвав усе, він став ковтком свободи. Я б помолилась вдячно за цю благодать, якби це мало сенс. Моїм богом була їжа, і ми розійшлися на довгоочікуваний на ланч.

Студентська їдальня, як завжди була набита людьми. В меню була чергова мерзота, а всі овочі розібрали, поки дійшла черга. Тому я обійшлася шматком піци, соком і парою печива з пророцтвами, що купила в китайському кварталі, по дорозі на навчання. Присісти я вирішила на вулиці, за свій улюблений столик в тіні дерев. Тут я могла бачити мурашник студмістечка, замальовувати людей в русі. Життя від якого я була далекою. Зітхнув, я розламала одне з пророцтв, я витягла згорток.

" — Загадай бажання, і воно збудеться до опівночі" — я зітхнула і розламала друге. " — Не проґав свій шанс", — Та вони знущаються, чи що?

— Я не одразу зрозуміла, що сказала фразу вголос.

— Хто знущається? — посміхнувся Енджел, здавалося, він з'явився нізвідки. Як той чорт з табакерки та завжди посміхається, ніби актор на червоній доріжці. Він точно доведе мене до інфаркту в мої 20. Зате помру молодою та відносно красивою.

— Ніхто, це так, думки, — відсахнулась я.

— Віриш передбаченням – це мило.

— Ти переслідуєш мене, чи що? — Маразматичне припущення, але чомусь я видавила з-під тиску його погляду саме це.

— Ні, я просто шукаю співбесідника.Я ж тут ніц нікого не знаю. Якщо тобі неприємна моя присутність, я пересяду за інший столик.

Мені стало ніяково за свою дурість. Хоча підозріло що саме зі мною йому приспічило вбивати час.

— Вибач, я просто ... — Зам’ялась зминаючи папірці. — Я не звикла, що комусь потрібна моя компанія. Співбесідник я так собі.

— Дарма, я люблю творчих людей. Я впевнений, що ти розумна, талановита, але сильно сором'язлива. — Він простягнув мені шоколадний батончик. — Дякую за олівець. — Олівець він не повернув, я й не чекала. Проте смаколик був достойним бартером за пачку олівців.

— Це було не обов’язково, — та хто я така, щоб відмовитись від солодкого.

— Я не скута, просто ми не знайомі, — збрехала невпевнено, але зробила серйозний вигляд.

— Невже? Ми цілу лекцію просиділи разом. — Підколов він, і знову посміхнувся.

— Енджел, йди до нас, навіщо тобі ця мишка? – Защебетали місцеві зірки, що з гучними смішками окупували сусідній столик. Я ж вони мене бісили, проте я нічого не могла вдіяти.

Він лише посміхнувся їм.

— Може іншим разом. — Відмахнувся він, коли одна з цих курок його майже силою відтягнула. Мені стало неприємно. Я стерпіла, не могла і слова сказати від шоку.

— Пропоную звалити звідси, — і тихо додав на вухо. — Якомога далі від чванливих лярв. — Мої очі ледь не випали від подиву, а до лиця прилив жар. Було смішно та ніяково в водночас.

— Але скоро пари.

— Я тебе прошу, — відмахнувся іронічно Енджел, та схопив мене за руку, і потягнув до воріт. — Йдемо, буде весело.

— Зупинися, я не можу, — вирвалася я біля входу важко дихаючи. -Це божевілля.

— А ти коли-небудь робила щось божевільне? - Запитав він з цим же безумством в очах.

— Їла пиріжки з вулиці, — тоді мені це здавалось надто необачно, і на вечір я злягла з нудотою. Мати лише бурчала, що вечерю готувати їй, а я як завжди підвела. Сестра хоч була молодша, але взяла роль няньки на себе, за що я була їй вдячна. Сабіна не тільки допомогла мамі, але піклувалась про мене. Вона стала моєю опорою. Просила не гніватись на матінку, бо та взяла додаткові зміни на роботі, і через це злилась. Робота повинна залишатись на роботі, а дім домом. Та причина була не в цьому, я знала на власному досвіді.

— Ти така смішна, Кес. Хочеш все життя грати в хованки від людей? Тобі не завадить трохи анархії, медсестричко.

— Та що ти хочеш від мене?! — розлютилася я, що було зовсім мені не властиво. Так я хотіла безумства, я це бачила, малювала. Але я його не знала. Не могла просто так ризикувати всім. Чим більше я про це думала, тим більше страхів виринало назовні.

— Заспокойся, ми просто погуляємо, і сама побачиш.Ти що мене боїшся? — його голос був спокійний, і щось наче магнітом притягнуло мої думки.

Я зітхнула, розвела руками, і пішла за ним. З іншого боку, правда, що станеться, якщо я заведу друга?

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Ілва Стрілецька
05.07.2024 06:05
До частини "Глава 2"
Ой, побачила ваші коментарі і зрозуміла, що це дійсно пародія на «Сутінки». Тоді всі питання відпадають))
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Ілва Стрілецька
    05.07.2024 06:03
    До частини "Глава 2"
    Ой, побачила ваші коментарі і зрозуміла, що це дійсно пародія на «Сутінки». Тоді всі питання відпадають))
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Ілва Стрілецька
    05.07.2024 06:02
    До частини "Глава 2"
    Спойлер!
    Мені чомусь ця глава дууууже нагадала сцену із «Сутінок», а потім він сказав «Я вампір», і я взагалі очманіла 😂 Щось мені підскакує, що Янгол не просто так обрав нашу мишку. Щось він там собі чаклує. Додам собі у бібліотеку, щоб пізніше повернутися.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Milante Gotham
    05.07.2024 12:34
    До частини "Глава 2"
    Спойлер!
    Так це маоа бути пвродія на сутінки,але смішно не вийшло) історія просто висміює деякі кліше.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Геліконія
    17.06.2024 17:42
    До частини "Глава 2"
    Насправді, я не прихильниця таких історій, та цю я дочитаю. В око втрапили "я" у кожному(майже) реченні. Стиль письма легкий, мені подобається, читати легко. Натхнення вам, а я кидаю цю красу у бібліотеку👀
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Milante Gotham
    16.06.2024 22:22
    До частини "Глава 2"
    Спойлер!
    Це мала бути сатира на сутінки,але крли я почала писати це,то вийшов просто любовний роман про вампірів з вайбом різних книжок.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Дейз Камоміру
    16.06.2024 21:49
    До частини "Глава 2"
    Спойлер!
    Сподіваюсь, Вас цей коментар не образить (або хоч не дуже сильно). Поки якась атмосфера "Сутінок", але це лишень початок. Історія хоч і виглядає зараз доволі простою, але інтригує. Все ж цікаво, що там далі, в чому підвох. А після Вашого коментаря про всраті імена, я пішла гуглити, що означають імена всіх решта.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Dmytro_Bord
    06.06.2024 15:56
    До частини "Глава 2"
    Спойлер!
    Енджел Блек - Чорний Ангел:) Щось він мене з ходу почав напрягати - занадто круто взявся за дівчину. Явно щось замислив, упир-кровопивця...
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Анна Куниця
    21.02.2024 08:48
    До частини "Глава 2"
    Спойлер!
    Супер, мені подобається, що мрії героїні стали реальністю. Відчувається якийсь присмак чуда на душі, що остогидла реальність може змінитися. Інше питання - до чого це все приведе)))
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Milante Gotham
    21.02.2024 11:23
    Спойлер!
    А це вже історія покаже сама,не буду казати. Єдине що скажу,що її мрії трохи пов'язані з героєм та його впливом на неї.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше