Глава 3

Я не знаю, навіщо я сказав, що я вампір. Звісно це був такий жарт. Майже на межі безумства. Вампір. Бісовий Лестат. В цьому була лише доля жарту. Проте її реакція була неоціненна. О, моя маленька художниця, як багато вона ще не знала. Її життя не вартувало нічого, і я не розумів, чому вона тримається за це сіре існування? Я міг дати їй набагато більше. Я міг здійснити її найпотаємніші бажання, частину з яких я зумів прочитати.

Я відчув її давно, знав що роблю і чому сідаю поруч. Для неї я просто гарний хлопець, улюбленець жінок. Вони відчувають єством мій магнетизм. Зовсім не дивно, що місцеві юнаки їжачаться, відчувають хижака, коли в один момент дівчата втрачають інтерес до них, і їх погляди спрямовані на мене. Можливо дехто з них навіть знають, про моє інше життя у світлі софітів. Але навряд чи проте, ким я є насправді.

Мені не потрібен привід, щоб заговорити з будь-якою дівчиною. Іноді навіть не доходить до діалогу, існують жести тіл. Я чіпляю головну деталь, що тримає інтерес Кеседі - її малюнки, її вигаданий світ.

Вона щоразу перериває погляд, намагається уникнути діалогу, сховатись. Навколо так багато лишньої метушні і я пропоную її ліквідувати. Які милі старання, уникнути моєї компанії, проте тіло та мозок здається перед страхами та цікавістю. Не існує імунітету від мене. Немає сенсу протистояти.

Твоя клітка розкриється, пташко. Ти сама зламаєш решітку.

***

Ми опинилися на майданчику ролерів та скейтбордистів, яку прикрашала довга стіна з графіті. Віддалено чулися звуки музики, що нагадала crossover (форма злиття треш-металу та хард-кор панку, бувають і інші варіації) загалом, до речі екстремальному спорту.

— Чому ти привів мене сюди? — Це місце не вимальовувалось в мій, і в його світогляд. Я була впевнена, що його цікавлять інші речі. Або хотіла так думати.

— Завтра тут зберуться сотні людей, щоб подивитися, як малюють графіті, ще є час записатися на конкурс.

— Ти, думаєш, мені це потрібно? — Розлютилася я.В такі моменти я відчувала схожість з матір'ю. Заводилась по дрібницях. Я захищалась від нього нападками.

— Ти знаєш, що переможець конкурсу отримає 3 тисячі доларів готівкою, а також право намалювати обкладинку для мелодик - блек метал гурт Suurmestari(1). (фін.Гросмейстер - вище шахове звання)

— Я не та людина, що здатна щось виграти. Та мені й так добре. — Насправді гроші мені були потрібні, я прекрасно розуміла, що я їх не отримаю, мої роботи далекі від шедевра, та й конкуренція буде велика. Я самородок, куди мені конкурувати з професіоналами. Чому гурт не найме собі художника, це такий спосіб піару, благодійність?

— Як хочеш, але що заважає спробувати? Чому ти заганяєш себе в рамки?

— Та що ти можеш знати про мене?! Приходиш тут, весь такий на пафосі, з діловим виглядом сідаєш до мене. Потім тягнеш сюди, ризикуючи тим, що обидва можемо вилетіти з коледжу, лише для того, щоб я взяла участь у якомусь безглуздому конкурсі! — Де була та межа яку не можна перетинати? Але я зупинитись не могла. Мій захист перетворився в істерику.

— Отже, я помилився в тобі, — він зітхнув, і різко глянув мені очі. — Ти просто маленьке дівчисько, залякане і закомплексоване. Та якщо нічого не будеш з цим робити, нічого не зміниться. — він махнув рукою.

Мені стало боляче від його слів, він мав рацію, і ще болючіше від того, що він розвернувся і пішов. Пішов, а я дозволила, відпустила його.

— Увага, реєстрація закінчується о 22:00, хто бажає взяти участь, поспішайте.

І тут мене осяяло, пророцтво, загадати бажання. Адже Енджел натякав. Я завжди хотіла малювати, але як він міг знати? Я побігла всередину комплексу, але нікого не було, порожній реєстраційний стіл, із написом «скоро буду». Я сіла на стілець в очікуванні, «скоро буду» затяглося на години три й наближалась десята вечора. На порозі з'явився хлопець у широких штанях із накладними кишенями та в футболці кольору хакі, не особливо примітної зовнішності, такий в натовпі зливається як і я. Лише тату на всю руку, було яскравою плямою у його вигляді. Це було якесь чорне мереживо, з шипами, можливо плющ. Я різко підірвалася з лавки та метнулася до столу, залишалося від сили 10 хв.

— Я хочу зареєструватися, — він ліниво відсьорбнув каву, з таким гучним неприємним звуком, що з'явилось бажання затовкти йому той паперовий стаканчик в горлянку. Ще й неквапом подав мені папери. Він робив все, щоб я просто пішла.Але я не збиралась на це вестись. Зараз або ніколи. І в першу чергу на зло цьому реєстратору.

Як тільки ручка торкнулася паперу, час вийшов, але я встигла розписатися. І щойно я поставила підпис, оголосили, що реєстрацію закінчено. Я віддала папери хлопцю. Але він відмахнувся, що вже пізно. Я не витримала, сказала йому про те, що чекала на нього три години. Розповіла, як пройшов мій день, чого мені коштував, і коштуватиме цей конкурс. І він, щоб не слухати моїх істерик, взяв папери й поклав до решти.

— Добре, добре, якась навіжена! — почула я слідом.

Адреналін зашалював, коли я повільно повзла до виходу, ноги підкошувалися. Моя перша маленька перемога над собою. Можливо, Енджел мав рацію, все не так страшно.

Я не пам'ятала, як прийшла додому, не пам'ятала, що кричала вкотре втомлена мати. Як тільки голова торкнулася подушки, я миттєво провалилася в сон.

« Я відчувала легкість кроків та поділ нічної вікторіанської сорочки, що билась о мої босі ноги. Я пливла великим, порожнім коридором, а переді мною вимальовувався мольберт, де на весь зріст зображений ангел з чорними крилами у в нього лице Енджела. Торкнувшись полотна, ангел ожив, він спіймав мене за руку і затягнув в картину. Нас чекала красива кімната з великим ложем та балдахіном, різьбленими, дерев’яними меблями з позолоченими малюнками та ручками. Крила опали, та зникли, і тільки зараз я відчула, що торкаюсь його голої шкіри на животі.

— Вибач. — Кажу я, — Я не хотіла тебе образити, — говорила я своєму маренню, відчуваючи, як по щоці скотилась сльоза.

— Хіба я можу на тебе ображатись, пташко?»

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Дейз Камоміру
16.06.2024 22:05
До частини "Глава 3"
Спойлер!
Моя тривожна натура поки вбачає в Енджелу щось підступне. Наче поступово плете клітку, аби заманити в неї "пташку". Ні, я можу і помилятись і це добрий парубок, але мої підозри будуть зі мною, поки він не доведе протилежне. Поки твір виглядає як легке чтиво (наприклад на вечір після робочого дня), але я бачила перелік "попереджень", тож це мабуть пил в очі))
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Milante Gotham
    16.06.2024 22:24
    До частини "Глава 3"
    Спойлер!
    Я рада що помітно тригери, бо самий сок посинається після 9 глави і доживмють до неї дише обрані,кому ця тема цікава. Плюс я рлзумію що твір старий,це одна з моїх старих робіт,плюс невдалий експеремент з ролями, і читачів це відлякує.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Катерина Бондарєва
    11.06.2024 15:35
    До частини "Глава 3"
    Вітаю! Коментарі та лайки додаю вже після прочитання, якщо що :)) читала ваші твори високо в небі)) Ви добре пишете, виразна героїня, ти вживаєшся в ситуацію. Є зауваження до концентрація «я» по тексту. Прям дуже багато. Коли ведеш оповідь від першої особи виникає спокуса якати, тут треба тримати ритм та відчуття аби цього не було. Фабула, рефлексія, «мені», але не «я» в 4 реченнях поспіль.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Milante Gotham
    11.06.2024 16:43
    До частини "Глава 3"
    Спойлер!
    Зрозуміла, дякую за пораду. Насправді це перший і останній твір який я писала від першої особи, причому не зробила перехід по главам, і в деяких главах і герой і героїня від я. Але експеремент не вдалий,люди плутаються.Це перший опублікований твір, який я щей адаптовувала з рос мови. Бо писала його в 2013 році. А Некромантка це останнє, що я написала. Перед нею Босорка рекордів для Гіннесса,ну і ті що пишу в процесі. Теж своєрідний експеримент. І для марафона стало цікаво чи помітять автори різницю, який твір слабкіше написано. Чи все-таки роль буде грати смаковшина.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Катерина Бондарєва
    11.06.2024 17:08
    Спойлер!
    Цей твір точно слабкіший, помітна суттєва різниця) хотіла написати, але не стала))
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Milante Gotham
    21.02.2024 11:27
    Звісно,я надихалась багато якими гуртами, не тільки саме блек,але індастріал і готика. Я навіть була на живому концерті в Києві у 2019 році на Dimmu Borger. Максимально схожий вайб до написанного це такі гурти як Gradle of Filth, Blutengel.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше