Сингулярність Пустоти: Зеро

Справжня сила TON618 була запечатана в тілі Зеро як безмірний архів, що вимагав колосальних ресурсів для "розпаковування".

Ця сила, стиснута до крихітної частинки, залишалася прихованою, допоки тіло Зеро не досягне повної готовності прийняти її. Це був ключовий момент, і Зеро знав, що будь-яка похибка може призвести до катастрофічних наслідків.

Зеро сидів у медитації, зависнувши над вершиною Евересту. Вся неонна аура, різних кольорів, наче багатобарвна спіраль, крутилася навколо нього, дедалі щільніше закручуючись, утворюючи свого роду нескінченний потік енергії. Його концентрація була абсолютною. Він ще раз перевірив усе. Це було необов'язково — його підготовка була досконалою. Та все ж, Зеро залишався людиною, і відчуття, що кожна деталь має значення, жило в ньому. Йому важливо було усвідомити кожен крок цього моменту.

— Нарешті, я готовий, — подумки сказав він, зібравшись із силами.

Зеро згадав свою матір, її лагідну усмішку, її слова, що вона чекає на нього. Ця згадка зміцнила його рішучість, зробивши останній крок легшим.

Він зазирнув у свій внутрішній світ, щоб відкрити макрочастинку, що була прихована в центрі його сутності. Сіра, ідеально сфера, вона чекала свого часу, захована глибоко всередині. Зеро відчував, що їй потрібна неймовірна кількість енергії — такий обсяг неонів, який зможе відкрити її.

Зеро торкнувся цієї точки.

В ту ж мить простір навколо нього завмер. Здавалося, що сам Всесвіт застиг, позбавлений права рухатися без його дозволу. Таке вже траплялося, під час його народження. Цей стан тривав лише мить, але він відчув, як його тіло переповнюється неймовірною силою.

Одразу після цієї короткої зупинки всі неони навколо нього, кожен нестабільний атом, почали поглинатися його тілом. Як безмежний вир, Зеро притягував енергію до себе, вбираючи неони всіх видів, без винятку. Його тіло реагувало на їх структуру, адаптуючись і засвоюючи кожну частинку енергії. Гора здавалося, втратили свою світлову ауру, зникли яскраві кольори неонової енергії — все поглинув Зеро. Цього було достатньо, щоб розкрити приховану силу, яка тепер відгукувалася всередині нього.

Тіло Зеро напружилося, і його аура миттєво огорнула всю гору Еверест, перетворюючи її на центр величезного енергетичного вихору. Сіра енергія витала навколо нього, а її потужні потоки охоплювали кожну частину простору. На тілі Зеро почали виступати вени. Вени в яких текла сіра кров - це не була звичайна кров, це була сукупність його сили та зв’язку з TON618, абсолютною істотою з абсолютною силою. Зеро відчув біль, не схожу на все, що йому доводилося терпіти раніше. Біль була нестерпною, пронизувала його на найглибшому рівні, розриваючи старі обмеження, що стримували його розвиток, зняття обмежень земного тіла. Але в цьому болі він відчув, як його потенціал, якого він так довго прагнув досягти, нарешті почав розкриватися, немов потік чистої енергії.

Його свідомість раптом на мить з’єдналася з TON618 — він наче дивився в дзеркало ... Всього на мить перед ним постали потоки інформації. Він побачив галактики, планети, нескінченні космічні пустоти, новини зі всіх кінців всесвіту. Йому відкрилися знання, потрібні для боротьби за Землю FX12, за людей, яких він обіцяв захищати.

Раптом з гори вирвався надпотужний сплеск енергії, що пронісся навколо зі швидкістю світла, охоплюючи планету своїм сяйвом ...

Уже в наступну мить Зеро левітував над планетою, дивлячись на свою праву руку. Він перевів погляд, спостерігаючи за своїм тілом і новими силами. Щільна, тонка, сіра аура була навколо його тіла, іноді з’являвся салатовий проблиск неонів — що означав мудрість, цими неонами його наділив цей світ при народженні. Відчуття сили та взаємодії з неонами тепер були природними для нього. Він досяг того, до чого прагнув, і нарешті відчув єдність зі світом... точніше це світ відчував єдність з ним.

— Я народився, — промовив Зеро, усміхаючись — знову, але тепер по-справжньому.

Цей момент мав особливе значення — сьогодні був день народження Зеро, і саме сьогодні його сила остаточно розкрилася. Навіть він сам не очікував, що це станеться саме в цей день. На той момент його фізичне тіло мало певні обмеження, через які передбачити таку подію було неможливо. Можливо, це був вплив TON618, який тихо втрутився, або просто збіг, подарований долею.

Зараз він був абсолютною істотою. Його швидкість, сила, мудрість — усе перевершувало межі можливого. Він був тепер утіленням сили, з якою будуть рахуватися всі цивілізації. 

Коли стався потужний сплеск енергії під час пробудження Зеро, цей вибуховий імпульс мав потенціал привернути увагу всіх розвинених цивілізацій.

Їхні сенсори зазвичай вловлювали найменші коливання енергії у Всесвіті, а сплеск такої потужності міг стати для них сигналом до дії. Однак Зеро передбачив цю ситуацію й заздалегідь огорнув Еверест бар'єром із власної енергії, намагаючись обмежити вихідний потік. Хоча йому не вдалося повністю приховати цей вибух, він зміг утримати його в межах Чумацького Шляху. Того було достатньо, щоб інші галактики не дізналися про його пробудження, інакше б Зеро прийшлося просто знищити їх раніше запланованого часу. 

У цей час у  штаб-квартирі SON одразу активувалась AVI — штучний інтелект, відповідальний за контроль над безпекою. Усі монітори в штабі спалахнули червоним, сирени завили по всій будівлі, а AVI, у своєму механічному, беземоційному, але чітко занепокоєному голосі, оголосила:

— Виявлено активність аномалії. Вірогідність, що це загроза, пов’язана з проєктом «Мегалодон», складає 80%. Сплеск енергії неонів перевищує усі відомі показники. Вимагається негайна реакція.

Офіцери SON кинулися до моніторів, аналізуючи показники. За даними, структура неонів, що випромінювалася з Евересту, була унікальною — енергетичний спектр вказував на змішану природу частинок. Ця аномалія сталася внаслідок того, що Зеро поглинув величезну кількість нестабільних неонів, щоб зняти печать з абсолютної сили. Це різко відрізняло його енергію від інших відомих структур неонів, що ще більше насторожило найвищі кола командування SON.

На екстреній нараді вищі органи, що мали доступ до інформації про проєкт «Мегалодон», миттєво ухвалили рішення. Усі присутні одноголосно підтримали відправлення розвідувального загону з фантомів S-рангу до Евересту. Їм наказали під будь-яким приводом уникати прямого бою та дізнатися причини цієї аномалії.

Але в той момент AVI несподівано перервала зустріч новим попередженням:

— Увага ! Виявлено неопізнаний об’єкт, що левітує над планетою.

Командир S-рангу миттєво напружився, поглянувши на інших офіцерів.

— Це точно загроза, а не диво, — промовив він, стежачи за екранами, які показували хмару неонової енергії, що здавалася частиною космічної порожнечі.

У цей момент усі розуміли, що неонна аномалія є лише початком чогось значно більшого.