Сингулярність Пустоти: Зеро

Те, що зробив Зеро у битві зі стражами AVI, було неймовірно.

Як тільки три нано-роботи, якими керувала AVI, сформували бойовий трикутник, Зеро розпочав свій хід. Замість того щоб дочекатися їхньої атаки, він раптово застосував одну зі своїх технік — телепортацію.

Зеро за одну мить телепортував кожного стража на нову позицію, помінявши їх місцями за часовою стрілкою. Цей маневр був виконаний настільки швидко, що фантоми AAA рангу навіть не встигли усвідомити, що сталося.

Навіть S+ рангові фантоми змогли помітити цей прийом лише завдяки тому, що Зеро свідомо знизив рівень своєї сили. До того ж вони постійно стежили за найменшими деталями бою. Але навіть тоді вони були вражені: виконання Зеро було настільки точним і несподіваним, що важко було повірити в побачене.

AVI відреагувала лише після того, як переміщення було завершено. Вона помітила зміну позицій тільки тоді, коли три стражі опинилися на нових місцях. Її камери не встигли зафіксувати дію Зеро в реальному часі — їй не вистачило кількох нано секунд, і це стало для неї явним провалом. Тому вона одразу вирішила припинити бій і визнати перемогу Зеро.

Цей результат був безпрецедентним.

Стражі  були створені з використанням найсучасніших нанотехнологій і космічних неонів, які постійно адаптувалися й аналізували кожного противника. Вони збирали всі доступні дані, навіть використовуючи інформацію, знайдену в глобальних мережах. Зазвичай битва з ними була складним випробуванням навіть для фантомів високого рангу.

Проте Зеро не просто переміг їх — він змусив AVI здатися. Це було винятковим явищем, адже AVI практично ніколи не визнавала поразку в таких умовах. Зазвичай вона керувала стражами навіть до повного знищення, аби зібрати більше даних чи допомогти в тренуванні.

Зено, один із найсильніших S+ рангових фантомів. Побачене змусило його задуматися.

— Хо-хо-хо, цей юнак... Навіть у мої найкращі роки я не був настільки сильним, як він зараз, — подумав Зено, відчуваючи хвилю захоплення. — Уже не терпиться випробувати його в бою.

Цей хлопець пробуджував у Зено давно забуте відчуття азарту та змагального духу. Його думки були сповнені очікування, а бажання перевірити себе проти Зеро ставало все сильнішим.

— Цей хлопець... Чому я ніколи не чув про нього ? — подумав Сід, згоряючи від цікавості. Він завжди вважав себе уважним до нових зірок серед фантомів, постійно стежив за новинами та змагався з ними. Але зараз він був спантеличений.

Він пригадав, як йому повідомляли, що Зеро — незвичайний фантом. Але побачене перевершувало будь-які уявлення.

— Мені казали, що він надзвичайний, але це... це зовсім інший рівень, — зізнався сам собі Сід. — Мені треба зустрітися перевірити його.

Арес, один із тих, хто завжди був упевнений у своїй силі, стояв осторонь, стиснувши кулаки. Побачене вразило його, але водночас пробудило злість.

— Як це можливо ?

Його думки крутилися навколо Зеро, і він не міг позбутися відчуття, що недооцінив цього юнака. Арес був упевнений у своїй перевазі, але зараз почав сумніватися.

— Він ще не показав повну силу, а вже виглядає сильнішим за мене, — міркував Арес, намагаючись заспокоїти себе. — Але я зможу довести, що це не так.

Ед сидів за своїм робочим столом, не відводячи погляду від моніторів.

Він усе ще не міг зрозуміти, чому AVI, найрозумніший штучний інтелект, який він знав, здалася так швидко.

— AVI, поясни, у чому причина ? — різко запитав він, звертаючись до системи.

AVI відреагувала миттєво. Її голос звучав рівно, але відчувалася певна розгубленість.

— Його здібності виходять за межі моїх розрахунків, — відповіла вона.

На екрані з’явився запис бою, який AVI почала відтворювати в режимі ультрауповільнення — зі швидкістю одна наносекунда.

Те, що побачив Ед і його колеги, перевершило їхнє розуміння.

На записі було видно, як Зеро переміщав стражів. Але справа не лише в самому переміщенні — його рухи були настільки точними й розрахованими, що виглядали немов частина єдиного ідеального механізму. Навіть у сповільненому режимі вони здавалися блискавичними.

Найближчі до Еда спеціалісти мовчки дивилися на екран, завмерши на місці. Вони навіть не могли вимовити жодного слова. Один із них повільно потягнувся до попкорну на столі, навіть не відводячи погляду від запису. Інші послідували його прикладу.

Ед першим оговтався від шоку. Він схопив пакет попкорну та, махнувши рукою, наказав:

— За роботу ! Це мій попкорн, не забувайте дотримуватися протоколу !

Зеро спокійно стояв посеред арени, коли голос AVI пролунав згори, порушуючи тишу:

— Студент Зеро, бажаєте продовжити чи візьмете відпочинок ?

Не зволікаючи ні на секунду, Зеро відповів:

— Продовжуємо. У мене ще купа справ на сьогодні.

Його байдужий тон викликав нову хвилю обурення в Ареса, який стояв неподалік, все ще не оговтавшись від попереднього бою.

— Тц, так говорить, ніби ми для нього ніхто, — пробурмотів він, стискаючи кулаки. Його обличчя виражало злість, яку він ледве стримував.

Але думки Ареса знову перервалися, коли AVI продовжила:

— Другий етап: битва з фантомами S+ рангу.

Ці слова, наче вибух, заповнили арену. Арес миттєво відреагував, випускаючи свою ауру, яка заколихала повітря навколо.

— Ну нарешті ! — вигукнув він.

Проте AVI не дозволила йому втратити самоконтроль:

— Фантом Арес, дотримуйтесь протоколу, — холодно нагадала система.

Вигляд обличчя Ареса у цю мить був безцінним. Він ледь стримувався, і його терпіння висіло на волосині. Якби цей вираз зберегли на фото, то його могли б залишити в історії.

AVI знову звернулася до Зеро:

— Прошу студента Зеро вибрати кількість фантомів для бою третього етапу фінального екзамену.

Не вагаючись, Зеро озвучив своє рішення:

— Я вибираю всіх.

Його слова пролунали, як грім серед ясного неба. Усі п’ятеро фантомів випустили свою ауру, зливаючи її в одне могутнє поле. Їхня енергія тиснула на всіх навколо, немов гравітація багаторазово зросла.

Директор, який спостерігав за подіями, несподівано почув коротке зітхання. Він звернувся до монарха, який стояв поруч:

— Мені здалося, чи AVI тільки-но зітхнула ?

Монарх, зосереджений на тому, що відбувалося на арені, навіть не відреагував. Усі його думки були зайняті майбутнім боєм.

Зеро, залишаючись незворушним, усміхнувся:

— Дозвольте провести для вас тренування.

Його слова прозвучали так, наче це був він планував провести урок, а не складав фінальний екзамен проти кількох найсильніших фантомів.

AVI оголосила рішення:

— Поєдинок сформовано: п’ять високрангових фантомів проти студента Зеро. Підготуватися. Три... два... один... бій !

Фантоми негайно приготувалися до атаки. Але в ту саму мить, коли вони мали рушити вперед, Зеро зробив щось несподіване.

Всі фантоми на мить зупинилися...

У просторому космічному штабі, наповненому голографічними екранами, панувала тиша, яку порушував лише легкий шум роботи технологій.

Перед центральною консоллю стояла жінка у витонченому темно-фіолетовому нано-костюмі, що контрастував із голографічними вікнами навколо. Це була Тесселін — одна з провідних аналітиків у штабі нанітів, відповідальна за моніторинг міжгалактичних подій.

— Відкрити щоденник, номер запису VL-1737482410, — промовила вона, спокійно, але твердо.

Від її голосу перед нею з’явилося фіолетове голографічне вікно, на якому почався аудіозапис. У приміщенні пролунали чіткі й формальні слова:

— Галактика "Чумацький шлях" привернула увагу однієї з низькорангових цивілізацій. За останніми даними, вони планують розпочати війну. Сили противників приблизно рівні.

Тесселін нахилилася вперед, вона жестом викликала додаткову інформацію, але не виявила жодних аномалій.

— Надіслати запис Аксіону ? — автоматично запитав голос системи.

Тесселін на мить замислилася, а потім коротко кивнула. Її рішення було швидким і впевненим:

— Так, і присвоїти статус "необхідне для перегляду".

Фіолетове вікно перед нею змінило колір на яскраво-жовтий, сповіщаючи про зміну статусу запису.

Голос системи повідомив:

— Запис VL-1737482410 надіслано. Успішного спостереження, місіс Тесселін.

Вона відкинулася на спинку свого крісла, спостерігаючи за тим, як вікно поступово зникло. Її губи злегка вигнулися у майже непомітній усмішці, яка видавала цікавість.

— Все цікавіше й цікавіше, — тихо промовила вона, більше до себе, ніж до когось іншого.

В її голові вирували думки. Війна між цивілізаціями низького рангу зазвичай не заслуговувала на особливу увагу, але ця подія могла мати більший вплив, ніж здається на перший погляд.

Тесселін різким рухом руки відкрила нове голографічне вікно, починаючи аналіз. Вона вже знала, що цей запис стане лише першим у ланцюзі подій, які матимуть значення для майбутнього.