Сингулярність Пустоти: Зеро

Монарх обережно сів у крісло між директором та Зеро.

Його здивування було важко приховати, адже ситуація була незвичайною, навіть для нього. Він зібрав всю свою ауру, намагаючись оцінити юнака, який сидів перед ним. Однак, кожна спроба подивитися Зеро в очі викликала інстинктивний страх. Незважаючи на свій ранг та силу, монарх не міг змусити себе зробити це.

Кімнату огорнула тиша, яка тривала близько десяти хвилин. У цей час монарх і директор випускали свою ауру, намагаючись оцінити можливі ризики. Їхні бойові інстинкти працювали на повну, адже ніхто не міг передбачити, що робитиме цей загадковий юнак. Вони знали, що, якщо ситуація вийде з-під контролю, шансів вижити у них не буде. Все, на що вони могли сподіватися, — це врятувати хоча б  надіслати сигнал про допомогу. Тим часом викладачі, відчуваючи напругу, яка виходила з кабінету директора, вирішили діяти. Вони скасували всі заняття та відправили студентів до гуртожитків.

Раптом Зеро порушив мовчання.

— Ну що ж, нумо знайомитися, — спокійно сказав він, водночас активуючи бар’єр, який ізолював кімнату.

Монарх і директор відчули, як простір навколо них змінився. Бар’єр був настільки потужним, що не пропускав нічого: ні звуку, ні енергії. Це було рівнозначно бар’єру університету, а можливо, навіть перевершувало його. Відчувши це, обидва чоловіки стали ще більш настороженими. Директор мимоволі стиснув підлокітники крісла, а монарх напружився, готуючись до можливого конфлікту.

Монарх спробував щось сказати, але його тіло не слухалося.

Його бойові інстинкти кричали: "Не говори без дозволу !"

Зеро, помітивши це, спокійно продовжив:

— Вам не потрібно представлятися. Я знаю вас. А от ви про мене — ні. Дозвольте нагадати, я Зеро. І я зібрав вас тут, щоб отримати статус фантома якомога швидше.

Монарх відчув, що тепер може говорити, і, зібравши всю свою волю, нарешті промовив:

— Хто ти, Зеро ? Чому ми ніколи не чули про тебе ? Ти дуже сильний, але чому ми маємо вірити тобі?

Директор теж вирішив висловити свої думки:

— Згоден із монархом. В тебе навіть немає нано-браслета. Звідки ти, і чому вирішив з’явитися тільки зараз ?

Зеро ледь помітно усміхнувся, а потім відповів, здавалося, зовсім несерйозно:

— Я сильний ? — він коротко засміявся. — Я найсильніший.

Поглянувши на монарха, Зеро додав:

— Монарх уже отримав інформацію про мене від SON, чи не так? Інформацію про мене і мою сім’ю. Тому ви знаєте, хто я і звідки. Проінформуйте директора.

Монарх здригнувся. Звідки Зеро знав про внутрішні повідомлення SON ?

Однак він вирішив виконати прохання.

— Це правда, — почав він, звертаючись до директора. — За нашими даними, Зеро і його мати були безхатьками. Згодом вони повернулися до міста. До цього часу Зеро не проявляв жодної активності: ні в місті, ні за його межами.

Монарх трохи запнувся, але продовжив:

— Інформація також свідчить, що Зеро провів більшу частину часу вдома з матір’ю. Він не володіє неонами та навіть не може, адже пробудження неонів у земних умовах можливе лише до п’яти років. Після цього шанси майже нульові.

Директор уважно вислухав монарха, але його обличчя залишилося серйозним. Зеро знову ледь усміхнувся, ніби ця інформація була йому смішною. Його погляд, сповнений абсолютної впевненості, змусив обох чоловіків почуватися безпорадними. Директор та монарх обмінялися короткими поглядами, намагаючись зрозуміти, чи вартує їм щось додати, але Зеро вирішив продовжити.

— Так, усе, що ви сказали, здебільшого правда, — спокійно почав Зеро, проте його слова несли сильний емоційний заряд. — Я й справді не володів неонами ...

Його погляд зупинився на монархові. У цьому погляді був натяк, що він знає більше, ніж інші можуть уявити.

— І так, командування SON, — продовжив він, роблячи акцент на цих словах, — я справді причетний до проєкту "Мегалодон". Саме я був тим, хто знищував високорівневих мутантів під час неонного шторму.

Його слова пролунали так чітко, що монарх мимоволі стиснув кулаки. Він розумів, що SON стежить за їхньою розмовою, адже Зеро говорив це прямо, ніби звертався не лише до монарха, а й до невидимого слухача.

— Як ви вже зрозуміли, я найсильніший, — продовжив Зеро з легкою усмішкою, яка не передавала жодної зверхності, це була мова фактів.

Зеро відвів погляд від монарха та перевів його на директора.

— І так, я знаю про те, що ви, директоре, насправді один із капітанів SON під прикриттям. Знаю про продаж нашої галактики, про невідому війну, яка нас чекає. Я знаю про кожен прихований документ, кожен план, кожну змову.

Його слова приголомшили обох. Монарх і директор обмінялися розгубленими поглядами, але нічого не сказали.

— Я така ж людина, як і ви, — спокійно додав Зеро, але його голос звучав так, ніби він говорив із позиції тієї людини, яка вже вийшла за межі звичайного. — І тому мені потрібно стати фантомом якнайшвидше. Я хочу допомагати людству, бо знаю, що на нас чекає. Я знаю все.

Його останні слова зависли в повітрі, мов вирок.

— Запитання будуть ? — кинув він, дивлячись на кожного зі своїх слухачів.

Запитання були, навіть занадто багато, проте... Відповіді не пролунало.

Монарх та директор мовчали, не в змозі підібрати слова. Їх приголомшило не лише те, що Зеро знав про їхні таємниці, але й те, як спокійно він це виголошував. Секретна інформація, яка була доступна лише найвищим рівням SON, тепер була озвучена вголос кимось, хто зовсім недавно офіційно вважався звичайною людиною, яка сиділа вдома.

Зеро повільно підвівся, його рухи були невимушеними.

— Я повернуся через 24 години, — сказав він, прямуючи до виходу. — І чекатиму вашої відповіді.

Його голос звучав упевнено, ніби це не пропозиція, а він вже знав їхню відповідь.

— Дякую за увагу, — додав він.

Двері за ним зачинилися, а кімната залишилася наповненою гнітючим відчуттям.

Монарх і директор сиділи на місцях, ніби їх скувала якась невидима сила. Вони навіть не дивилися один на одного, кожен поринувши у свої думки. Вони знали, що наступні 24 години будуть вирішальними. 

У штабі SON панувала напружена атмосфера.

Стіни масивного залу, вкриті технологічними дисплеями, відображали потік інформації: відеозапис розмови з Зеро, аналіз його слів та припущення про його потенціал. На центральному екрані зависла статична картинка Зеро в момент, коли він усміхнувся та заявив: "Я знаю все."

Навколо великого круглого столу зібралися найвищі чини SON — генерали, капітани, стратеги й аналітики. Кожен із них був одним із найбільш досвідчених представників людства, всі S+ рангу. Проте навіть вони виглядали розгубленими.

— Це неможливо... Як він може знати ? — порушив мовчання один з аналітиків, переглядаючи дані про Зеро.

— Він небезпечний... — озвучив думку багатьох один із генералів, стискаючи в руках своє крісло.

— Небезпечний ? Це м'яко сказано. Ми маємо справу з істотою, яка перевершує всі наші показники. Ви чули, що сказав монарх? Його сила перевищує SSS ранг  Ми навіть не маємо методів аналізу, щоб оцінити її повністю, — втрутився інший генерал, у його голосі відчувалося хвилювання.

Слова монарха справді звучали у всіх головах, як грім серед ясного неба. Людина, яка раніше навіть не мала неонів, тепер демонструвала силу, яку ніхто не міг пояснити.

Монарх вийшов на зв'язок та відразу сказав:

— Його присутність змушує будь-кого підкорятися інстинктам страху. Його аура настільки потужна, що навіть наші найкращі захисні системи не могли б утримати його. Він не атакував, але ми всі відчували: якби він це зробив, шансу вижити не було б ні в кого.

— Він може бути нашим союзником, — заговорив один зі стратегів. — На тлі майбутньої війни, про яку він вже знає, нам потрібен хтось, хто здатен стати тією силою, яка зможе змінити хід подій.

— Але як ми можемо довіряти тому, кого не можемо контролювати ? Якщо він перейде на бік ворога, ми будемо знищені ще до того, як встигнемо оговтатися, — заперечив інший генерал.

— Ви хочете сказати, що ми можемо зупинити його, якщо вирішимо це зробити ? — саркастично відповів монарх, який також був присутній через голографічний зв'язок. — Він вже зараз перевершує все, що ми бачили. Наше завдання — зробити його союзником, а не ворогом.

— Я погоджуюся, — підтримав директор університету, який також брав участь у нараді. — Він хоче стати фантомом, і я бачу в цьому не тільки його бажання допомагати людству, а й спосіб встановити довіру. Ми не можемо дозволити собі його втратити.

Після кількох годин обговорень та гарячих суперечок рішення було прийнято. Незважаючи на страх перед Зеро, більшість членів ради визнали, що його допомога може стати вирішальною у майбутній війні.

— Ми даємо дозвіл. Зеро пройде всі екзамени протягом трьох днів. Якщо він зможе успішно завершити цей процес, він отримає статус фантома.

— І як ми можемо гарантувати його лояльність ? — запитав один із генералів.

— Лояльність ? — відповів монарх через голограму. — Ми можемо лише сподіватися, що він залишиться на нашому боці. Але знайте: якщо ми вирішимо діяти проти нього, це буде нашою останньою помилкою.

Старий чоловік з салатовим відтінком очей подивився на всіх присутніх.

— Отже, ми всі погоджуємося ?

Після короткого мовчання один за одним усі схвально кивнули.

— Директоре, ви маєте три дні, щоб підготувати все для Зеро. І пам’ятайте: це може бути найважливіше рішення в історії SON.

Директор лише коротко відповів:

— Виконую.

[Словник Зеро]

Зміна рангів - після неонного шторму та запуску повної версії Фантоматії було ухвалено рішення деталізувати систему рангів для точнішої оцінки рівня сили фантомів. Кожен ранг тепер поділяється на три підкатегорії: низький (позначається однією літерою (наприклад, А)); середній (позначається двома літерами (наприклад, АА)): високий (позначається трьома літерами (наприклад, ААА)). Ця система дозволяє краще класифікувати здібності фантомів і забезпечує точніший підхід до визначення рівня загрози або внеску в бойових і стратегічних ситуаціях.