Сингулярність Пустоти: Зеро

Як тільки AVI дала команду розпочати бій, фантоми не роздумуючи кинулися вперед.

Кожен хотів випробувати свої сили проти Зеро і довести, що саме він здатний змусити цього загадкового студента проявити свою повну міць. Їхній ентузіазм був зрозумілим — Зеро став для них своєрідним викликом, тим, хто поставив під сумнів їхню перевагу.

Але в ту ж мить, сталося те, що приголомшило всіх.

На місці, де стояв Зеро, з’явилися п’ять його копій. Вони не виглядали просто ілюзіями — фантоми чітко відчули потужну енергію, яка виходила від кожного з них. Ці клони здавалися абсолютно реальними, і кожен із фантомів миттєво перемістився, щоб зіткнутися кожним із них.

Арес, не стримуючи своєї сили, зібрав у кулак всю доступну йому неонову енергію, випустивши потужну ауру. Його кулак був як комета, готова знищити все на своєму шляху. Він різко кинувся на одну з копій Зеро, впевнений у своїй перевазі.

— Твої фокуси тобі не допоможуть ! Відчуй же справжню силу ! — викрикнув він, завдаючи удару.

Клон Зеро відреагував миттєво. Його рухи були точними, а техніка ідентичною до тієї, яку використовував Арес. Коли їхні кулаки зіткнулися, Колізей затрясло від червоної вибухової хвилі. Ареса відкинуло назад, і він важко приземлився на землю.

— Що за... Це ж моя техніка ! — Арес піднявся на ноги, його очі палали. — Як він може використовувати її краще за мене ?!

Поруч був Сід, мечник, який славився своїми атаками блискавичної швидкості. Його техніка меча була визнана однією з найскладніших. Сід зник і з'явився прямо перед своїм супротивником, оголивши меч.

— Третій стиль: Потік Блискавки ! — тихо промовив він, здійснюючи свій нищівний удар.

Проте клон Зеро не лише відбив атаку, а й виконав ту саму техніку, але з абсолютною досконалістю. Їхні мечі зіштовхнулися, викликавши хвилю вибухової енергії. Сіда відкинуло назад, і його рука затремтіла від удару.

— Він не просто скопіював мою техніку... він використовує її краще ! — подумав Сід, ледве стримуючи подив.

Зено, найманець, звиклий працювати з тіні, вирішив підійти до справи обережніше. Він приховав свою присутність і, використовуючи кинджал із SSS-матеріалу та космічних неонів, який був здатний розрізати будь-що, спробував атакувати клон Зеро зі спини. Однак його план провалився. У той момент, коли він був готовий завдати удару, клон раптово обернувся і відбив атаку, тримаючи у руці точну копію його кинджала.

— Неможливо ! — Зено  не вірив своїм очам. — Як він зміг відбити це ?

Директор і монарх діяли разом. Директор володів складними техніками меча, тоді як монарх віддавав перевагу рукопашному бою. Їхні атаки були скоординовані і потужні. Але клони Зеро відповідали тим самим технікам, тільки виконували їх бездоганно.

Усі фантоми опинилися на одній лінії, відкинуті назад черговою хвилею ударів.

Зеро стояв у центрі Колізею, спокійно спостерігаючи за фантомами, які намагалися зрозуміти, що сталося.

— Ну що ж, — сказав він, усміхаючись, — дозвольте почати ваше тренування.

Його голос лунав упевнено, але без натяку на зверхність.

— Кожен із моїх клонів володіє абсолютною версією будь-якої техніки. Якщо ви хочете дійти до мене, спочатку покращіть свої навички.

Фантоми зрозуміли, що цей бій був чимось більшим за простий екзамен. Це була можливість. Кожен із них мав шанс побачити свої слабкості й навчитися долати їх.

Усі фантоми знову кинулися в атаку, кожен на свого супротивника. Вони билися не лише проти клонів Зеро, а й проти своїх власних технік, доведених до ідеалу.

Вибухи неонової енергії заповнили Колізей. Незважаючи на неймовірні пошкодження, які завдавали стінам і підлозі, Колізей миттєво відновлювався, поглинаючи енергію неонів від удару.

Це вже не була перевірка Зеро. Це стало перевіркою для фантомів. Кожен із них бився не лише з клонами, а й із собою, своїми недоліками. Зеро ж спостерігав за ними, знаючи, що після цього тренування вони всі стануть значно сильнішими.

Ед разом із колегами сиділи у залі спостереження.

Клони Зеро вільно рухалися по арені, кожен з них демонстрував техніки, які фантоми вважали своїм найсильнішим козирем. Вони не просто використовували ці техніки — клони виконували їх з абсолютною точністю та досконалістю.

— Неймовірно... — прошепотів один із його колег, але це було єдине слово, яке пролунало. Усі решта мовчали, їхні очі були прикуті до арени.

На арені відбувалося те, що ніхто не міг передбачити. Створення клонів — це теоретично можливий, хоча й надзвичайно складний процес. Але те, що зробив Зеро, виходило за межі звичних понять. Він не просто створив декілька копій себе, а наділив їх досконалим володінням усіма техніками фантомів, які стояли проти нього. Ба більше, він одночасно вів рівноправний бій із кожним із них, що вимагало феноменальної координації та сили.

Ед відкрив рота, намагаючись щось сказати, але жодного слова не вирвалося. Він перевів погляд на своїх колег, сподіваючись знайти в їхніх обличчях хоч якісь пояснення того, що бачив. Проте їхні реакції тільки підтверджували його власний шок.

— Це... Це неможливо... — нарешті промовив один із аналітиків, але його голос тремтів. — Це перевищує всі можливі межі.

— Неможливе стало реальним, — ледве чутно додав інший.

Один із молодих співробітників упустив планшет, і той з глухим стуком впав на підлогу. Звуковий сигнал із системи AVI на мить змусив усіх перевести погляд на головний екран. Її графіки та таблиці, які відображали енергетичні показники та технічні параметри бійців, уже давно перейшли червону зону. Дані про Зеро немов би порушували закони логіки та можливого.

— Що тут взагалі відбувається ? — запитав один із техніків, не відриваючи погляду від екранів. — Його показники перевищили навіть SSS-рівень.

— Зеро... його дії не піддаються жодній відомій класифікації. Він перевершує SSS-рівень. Це... зовсім інший рівень

Кожен клонів був ідеальним. Кожна атака фантомів зустрічалася контратакою, яка показувала їхні ж техніки в абсолютному виконанні. Не було жодної помилки чи коливання. Клони діяли з такою швидкістю й точністю, що навіть найкращі аналітичні програми ледве встигали їх фіксувати.

— Після другого етапу йому вже присвоїли SS-ранг, — тихо промовила одна зі співробітниць. — Але зараз...

— Це рівень, який виходить за межі всіх ранжувань, — додав Ед, нарешті відриваючи очі від екрана. — Зеро — не просто фантом. Він феномен.

Коли фантоми на арені продовжували відчайдушно боротися, намагаючись освоїти власні техніки на рівні абсолюту, Ед і його колеги могли лише мовчки спостерігати. Хтось із них уже зрозумів: це не просто екзамен, це демонстрація того, що означає справжня досконалість.

— Це найкраще тренування, яке вони коли-небудь отримають, — нарешті промовив Ед. Його голос був тихим, але сповненим глибокого усвідомлення.

І всі знали, що він має рацію. Зеро не лише випробовував фантомів, він їх навчав. Кожен удар, кожна техніка, кожен рух його клонів ставали уроком для них.

Після тренування Нола почувалася втомленою, але водночас задоволеною.

Її тіло, звикле до постійних фізичних навантажень, тож вона вирішила повернутися до гуртожитку. Кілька годин відпочинку допомогли їй відновити сили, і, вдягнувши форму, вона вирушила до центру університету.

Це місце було відоме тим, що звідси відкривався найкращий вид всі найкращі місця університету, зокрема на арену, де зараз проходив екзамен Зеро.

Щойно вона дісталася оглядового майданчика, її думки перебила знайома, але неприємна усмішка.

— Хаобань... — тихо пробурмотіла Нола, помітивши його в натовпі.

Він стояв поруч із кількома своїми товаришами, недбало спираючись на поручень. Його погляд був спрямований на "Колізей", а тон — звично насмішкуватим.

— Хах, не пережив він цей екзамен, — знущально засміявся Хаобань, ніби знав щось, що було недоступним іншим.

Нола навіть не здивувалася. Звісно, він був тут. Цей хлопець, який мав давній конфлікт із Зеро, не міг пропустити момент, аби висміяти його або знайти нову нагоду для помсти.

Трохі далі у повітрі левітував Чжу Чжан. Його силует майже зливався із небом, і лише найуважніші могли помітити його присутність. Він мовчки спостерігав за тим, що відбувається, занурений у свої думки.

Він добре пам’ятав Зеро. Той студент, який переміг його лише одним словом. Це було принизливо.

— Він зараз б’ється з дядьком Аресом... — пробурмотів Чжу Чжан сам до себе.

Для нього це було явним доказом сили Зеро. Це змушувало його триматися осторонь, адже він розумів: втручатися у цю справу небезпечно, поки батько не прийме участь у цій ситуації.

— Треба буде повідомити меншого, а то знову кудись полізе, — зітхнув він і активував нано-браслет.

Саме в цей момент в 'Колізеї' пронеслася сильна вибухова хвиля. Вона була настільки потужною, що навіть на відстані кількох кілометрів її змогли відчути всі, хто мав високий ранг. Повітря здригнулося.

Нола зупинилася, її серце пропустило удар. Вона не бачила, що відбувається всередині 'Колізею', але відчувала. Її тіло вловило хвилі сили, що виривалися назовні, немовби хотячи зламати межі арени. Це відчуття було настільки сильним, що здавалося, воно пробирається просто в її душу.

Хаобань теж завмер, його усмішка зникла. Він схопився за поручень, намагаючись приховати тремтіння в руках. Його очі втупилися в 'Колізей', який здавалося випромінював щось неймовірно потужне.

— Що це за ? — прошепотів він, забуваючи про свою насмішливість.

Навіть Чжу Чжан, незворушний і досвідчений, відчув, як його волосся на потилиці стало дибки. Він повернув голову до арени та відчував небезпеку.

— Це не просто бій... — пробурмотів він. — Щось відбувається.

Декілька інших студентів, які були наближені до ранга фантома, теж відчули ці хвилі. Вони не могли пояснити це словами, але всередині кожного з них було відчуття, ніби попередження про небезпеку.

— Ти відчуваєш це ? — запитав один зі студентів свого друга, хапаючи його за плече.

— Відчуваю... Це лякає...

Вони знали, що всередині 'Колізею' зараз відбувається щось надзвичайне. І хоча вони не могли побачити цього, вони відчували битву, в якій сходилися неймовірні сили.