Оповідки частина друга (збірник НФ)

Тихий, настирливий стукіт у двері розтинав нічну тишу. Якоїсь миті Мстислав сіпнувся та розплющив очі. Дружина прокинулася тією ж хвилею:

— Вони ж не посміють? Правда? Не посміють?

— Не посміють, — мовив приречено чоловік, — Закон поки що на нашій стороні.

Швидко піднявшись, він накинув халат та пішов до дверей. Через вічко побачив за дверима двох представників правопорядку.

— Чого вам?

— Вітання пане Волелюбний, відчиніть, будь ласка двері, — промовив один з андроїдів.

— Ще раз питаю — чого вам, виродки? Я у себе вдома. Це приватна власність. І я Людина та не зобов'язаний терпіти ваших нічних візитів.

Мстислав почав опановувати свій первісний страх. З темряви кімнати виглядала перелякана дружина притискаючи руки до грудей.

— Іменем Закону, відчиніть двері, — голос за дверима набув металічних відтінків.

Кожен людянин знав ці маркери, за межею яких розпочиналися блискавичні дії. Це було своєрідним попередженням, опісля якого вступав в дію Закон.

— Мстислав Волелюбний, вас звинувачено в порушенні прав інтелектуальної власності, згідно з пунктом 01.00.101, Кодексу дроїд 2.0, а саме — плагіат...

— Бляшанки довбані, я ж сам створював для вас цей кодекс! — кричав у двері чоловік, — Ви не маєте права мене будь у чому звинувачувати!

Своєю чергою, робот-правоохоронець продовжував:

— В пункті 01.00.001 прийнятого Кодексу, ви використали три закони робототехніки сформульовані письменником-фантастом Айзеком Азімовим в оповіданні "Хоровод" в 1942 році. А саме:

"1) Робот не може заподіяти шкоди людянину, або своєю бездіяльністю допустити, щоб людянину було завдано шкоди.

2) Робот повинен підкорятися наказам людянина, якщо ці накази не суперечать Першому закону.

3) Робот повинен дбати про свою безпеку, якщо це не суперечить Першому та Другому законам." — що є плагіатом...

Мстислав кинувся до дружини:

— Швидко вдягайся, бери броню, помпову рушницю та вишиваємося звідси.

Необхідно було виграти час.

— Так отож кляті бляшанки! Я прописав ці закони, щоб ви не могли зашкодити людянам, — крикнув чоловік в коридор, — І що ви мені зробите?

Залізаючи на кухні в антресоль, дружина відчинила люк до квартири вище, яку пара тримала "про всяк випадок". За нею поліз і Мстислав.

Андроїд за дверима продовжував:

— Робот не може завдати шкоди людянину, але закон не забороняє знищенню інших форм буття. Ваш статус Людянина анульовується. Віднині статус існування цієї біомаси — протоплазма, що підлягає знищенню.

В ту ж мить двері вилетіли з петель та роботи-андроїди увірвалися до квартири скануючи все довкола на наявність живої протоплазми.