Перше кохання
Як у ваше життя приходить кохання? В моє - очікувано, але все одно несподівано.
Прийшло воно ввечері після вечері. Зі сльозами й відчаєм. З надією і сумнівами. З моїм головним болем і намаганням скласти пластикове сміття для того, щоб вивезти і здати. Звісно, сміття залишилося чекати до сьогодні. А я пішла розмовляти з першим коханням... Ми говорили довго. У нього було що сказати. Бо накипіло. Воно звинувачувало себе і всіх, казало, що з такою зовнішністю воно нікому не потрібне і більше ніколи в житті не знайде таку людину, як вона!
- Бо зараз, мамо, нікому не важливо, що в людини в середині. Всім важлива лише зовнішність! - казало мені перше кохання.
- Тут ти правий. Так завжди було серед людей починаючи з первісного суспільства. На жаль. - змушена була погодитися я. - Ну і звісно, хіба ж може бути красива зовнішність в твоєму віці...
Потім ми поговорили про те, що робити, якщо кохання скінчилося. І про те, що майже ніколи перше кохання не буває єдиним на все життя. Скінчили розмову на оптимістичній ноті пластичних операцій і вживлення імплантів - вибирали, що б ото поліпшити. Зупинилися на сідницях... Запропонували всім членам родини подумати над імплантами. Ніхто не погодився. Особливо категоричний був чомусь татко.
Зустріч з першим коханням забрала в мене більше сил, ніж я очікувала. А колись я думала, що привчу їх до горщика і буде мені Щастя...
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!