6. Все минає
Вечір. Тихий і трохи таємничий. Як багато всього проходить. Повз. Повз пролітають хвилини, збиваючись зграйками у години. Повз швидко, але плавно, пробігають години, юрмлячись у доби. Повз мчать доби, що кубляться у тижні. Тижні – у місяці, місяці у роки. І ось вже повз тебе рівними рядами марширують десятиліття, розмахуючи прапорами та скандуючи свої кричалки.
А ти стоїш на узбіччі й дивишся на всю цю метушню, і у тебе над головою співають птахи. Як добре! Добре, що людина не здатна на власні очі побачити впевнений галоп віків та монументальну ходу тисячоліть. Тільки вечір, спів пташок у тиші, й тоненький цокіт хвилин, що збігають. Кожна хвилина безцінна.
Це – про історію: у підручнику з історії наведене її визначення, але я хотіла сформулювати його трохи цікавіше.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!