Тижневик

Я впевнена у тому, що все знання найкраще засвоюється на практиці. Нас вчать не підручники, а події.

Якось перебирали ягоди ірги для заморозки. Ну і я для свого загального розвитку слухала про різні релігійні течії. Ні, я не фанат церкви. Я вважаю, що віра і церква - різні речі. Церкву з її правилами вигадали люди, найчастіше задля задоволення власних бажань та потреб. А віра - то ближче до моральних норм. І вірі, я так вирішила, байдуже, чи ти їв м'ясо в піст, чи працював на городі у неділю. Їй важливі твої людські вчинки, твоя совість. Але я не про те зовсім...

То ж у мене для прослуховування були Свідки Ієгови і Мормони. "Свідки" пройшли майже непоміченими. Єдине, що вони зробили - викликали спогади мої й чоловіка та вказівку синочці (що теж перебирав і слухав), що робити, якщо тебе зупинять люди, які стоять поряд зі стендом з журналами на вулиці.

А от мормони! Це цікава виявилася релігія. Ми з синочкою слухали й дивувалися їх правилам і звичаям. Чоловік же ж вимагав припинити це занудство. Аж поки спікер не дійшов до багатоженства.

- Все таки ти мене любиш! - підлестилась я до чоловіка.

- А ти мене не дуже. Коли сваришся, - посміхнувся він.

- То я просто зла жінка. Треба було собі добру шукати. Сам винен. А от уявляєш, якби в тебе було ТРИ таких як я! - розмріялася я.

- Ммммм... - замислився чоловік.

- І тоді у тебе було б три тещі! Такі, як бабуся! - саркастично підхопив синочка.

Ну тут вже чоловік не зміг нічого сказати. Бо перспектива ця була надто приголомшлива.

- То дай нам з мамою про мормонів дослухати. Будь ласка. Мамі ж це цікаво. А якщо мама хоче, треба мовчки слухати, - крізь спільний регіт продовжила дитинка.

Так і дослухали. Люблять вони мене все-таки. Чи бояться, щоб три не стало?