Батьківська Фігура

Ну підсумовуючи всі думки які я мала під час прочситання. Така шматкова структура довлі цікава, Дає фрагментарну інтригу. Але все таки враховуючи тематику для мене все було зроузміло майже із другого-третього розділу. Тема дуже сумна. Справді тригерна і проблемна. Цей твір міг би стати сценарієм для якогось соцільного фільму про булінг і лояльність. Єдине я відчуваю певну пустку для себе в місце де має бути реакція суспілсьва на смерть хлопця. Мені все таки здаєтьяс реакція має бути. При чому різна - від "так йому і треба" до "розкаяння зі сторони деяких людей", і до "співчуття". Бо люди порізному реагують на це. Можлива я пропустила коли читала - тому тут вибачаюсь. Ще мені здалося дивним, що люди просто так пішли в один момент від будинку. Типу вони дізналися що Кевін вичнив самовбивство? Як? Чи можливо це було не самовбивство? Оці моменти мене дещо насторожуть. Ще є трохи сумніви чи насправді можуть бути такі тривалі протсеування такий довгий час, без жодних наслідків для самих пртестувальників. Бо по факту вони тиснуть на родину і на людей. Це огидно і у нас би на це вже зібралися протистувальники у відповідь. І була б стінка на стінку. Реакції Кевіна цільком ок. Він підліток, йому страшно, боляче. Реакція Джека безцінна. Це єдина людина яка дійсно співчувала майже одразу. Його помилка була піти і те все розказати але він підліток і йому це можна пробачити. Я навіть відучаю що можливо він теж має певні почуття до Кевіна десь у глибині душі, але вони ще не втсигли сформуватись у романтику. Реакції мами теж ок - вона намагається щось робити. Батько пасивний - це трохи засмучує. Те що вкінці вони не змогли номрально сісти повгорити словами через рот це показник що родина не була іделаьною відпочтаку і це правильний посил. Чоловіку соромно у ритальні службі за дружину. Але довгий час ок нічого особливо не робити щоб їй допомгти. А потмі ще й звинуватити її що вона намагєтьяс жити далі. Його інетрість жахлива. Його цікавть тільки власний стана і горе. Фу. І так - такі люди бувають. Цей шлюб тримались на фасаді із зовнішньо щасливого життя, Де кожен вірив у свою красиву картинку. І цей фасад не витримав. Окремо хочу підкреслити дуже крсивий епізод сну де Кевін іде у засвіти. Дуже кінематографічно. Загалом весь твір, пвотрюю, це дволі непаганий сценарій для фільму на соціальну тему. Успіхів, вам авторе!

Щиро дякую за розлогий коментар. Я спеціально намагався деякі моменти лишити "за кадром", хоча певне моя задумка трохи не вдалася) але знову ж таки, теж хотів дати поживу для роздумів читачам. Надзвичайно радий що сподобалася історія)

ну деякі моменти лишити поза кадром це добре. Але все таки соціальна реакція на мою дуску необхідна. Це має дати катарсис. Бо ми не бачимо наслідків для інших. А вони б якось напвено дати відчуття масштабності подій. Це оосбисто моя думка. Вона не претендує на правильність)) Це мої відчуття і спостереження. От мені дійсно не вичтачило "винуватих поглядів", "статті десь у місцевій газеті", "уникаючих їх сусідів" чи ще чогось такого. Але це мої проблеми) у тебе ж все і так супер)

Щиро дякую за розлогий коментар. Я спеціально намагався деякі моменти лишити "за кадром", хоча певне моя задумка трохи не вдалася) але знову ж таки, теж хотів дати поживу для роздумів читачам. Надзвичайно радий що сподобалася історія)

Я не дуже певна що коли викливають швидку і контатує смерть, одразу не викликають поліцію. Практика у штатах здається така, що за протоколом мають дочекатися приїзду поліції, а не вирушати на настпуний виклик і лишати тіло і невміняєму родичку одних. Ну це до минулих розділів.

Ух блін мене б там не втримали. Вже б гамеслила всіх відряд.

Нарешті батя почав хоч трохи вмикатися. Краще пізно ніж ніколи. Мама хвісно страється, але вона одна все тягнуии не має, вони мають бути командою. А от пацан для свогот твіку напрочуд прошарений. Зазвичай підлітки ще не вміють ладнати зі своїми емоційними спелсками і взагалі з розумінням оточуючих. А це дуже зрілий для совго віку. І до того ж має дуже сильне відчуття самозбереження, хоче це рідкість.

Якщо чесно в мене було б бажання комусь пику натвокти у такій ситуації (це я про прротест той протест тих недолюдків біля хати). Вони тікли у натовпі такі всі мужні. А так найби зуби почали спльовувати то і розбіглися б.

Мати ще більше проблем чим є ніхто не хоче, але вони їх все ж матимуть)

Мати ще більше проблем чим є ніхто не хоче, але вони їх все ж матимуть)

Батя тут звісно все ще у своїм мріях про успіх сина (що доречі напрчуд типово для чоловіків такого гатунку). Але маю надію що він далі виправиться і буде більше думати про сина а не власні нереалізовані бажання. Мама, щодужче виликає повагу.

Дякую)

Ля інтригу тримає, що там з тілом і хто є те тіло не каже) Чекаю блін, але я вже всьо, напридумала собі... Сумно, насправді дуже сумна ситуація, гарно описана історія

Дуже дякую що прочитала) твір сам все розкаже вже зовсім скоро. Мені дуже приємно ❤️

Приїхали, тіло... Та зуб даю, це не батько, точно Кевін😔

Поки по таймлайну не зрозуміло, чи хлопці ЩЕ не повернулись додому, чи Кевін уже десь дівся... Тренеру так і треба, пішов він

Мозаїчна структура. Потім буде зрозуміліше)

Мозаїчна структура. Потім буде зрозуміліше)

Ладно, Джейку вірю. Я звісно звикла всюди бачити підвох, але Джейк виглядає наче як нормальним. От суд є таке, розумію Кевіна, теж стрьом...

Ладно, Джейку вірю. Я звісно звикла всюди бачити підвох, але Джейк виглядає наче як нормальним. От суд є таке, розумію Кевіна, теж стрьом...

Я боюсь щось загадувати, але мені здається Наталі говорить не за сина, а за Дерека. Враховуючи весь цей тиск, боюсь, як би Кевін в кінці не самогубнувся, ось чому мама ходить до психолога. Ну або втік разом із Джейком кудись, але мені здається з Джейком все не так просто, все ще не довіряю йому я

Ну будем бачить, що ж поробиш)

Ну будем бачить, що ж поробиш)

Бляха муха ну куди 🫠 Джейку, який директор, ябіда, фу