Нездоланна

Олена

Ян вкусив мене за вухо, обіймаючи ззаду та я ахнула, відчувши, як його долоня з талії пірнає на живіт, а потім в мої трусики, знаходячи бугорок, потираючи його. Його твердість притискається до моїх сідниць, поки рука катує знизу, змушує схлипувати та розсувати ноги ширше, аби відчути більше. Він посміхається на мої потуги і цей звук віддається у всьому моєму тілі, я скрикую, притискаючись до нього і втискаюся носом у подушку, починаючи крутити стегнами за годинниковою стрілкою. З мого горла виривається хрип, який і змушує різко втягнути повітря, відкриваючи очі.

Я стикаюся з сірими очима, що уважно вивчають мене, та пухкими губами, широко усміхненими.

– Я абсолютно точно хочу знати, що тобі наснилося. – замість «доброго ранку» випалює він, і я тягнуся за його долонею, що затрималася на моєму животі, знаючи, що крім білизни на мені більше нічого немає. Ян дивується, бо очікував, що я зніяковію, або переведу тему, але жар поміж ніг занадто сильно опалює мене, і я розумію, що не хочу торкатися себе сама, коли він лежить за спиною.

– Мені наснився ти. – хрипко кажу, ледве впізнавши свій голос. Його ніздрі роздуваються, варто кінчику його середнього пальця опуститися достатньо, щоб відчути натяк на вологу. – Пам’ятаєш, коли я сказала, що хочу поспати в свій кімнаті? Ти розмовляв з Матвієм в коридорі, коли я прокинулася від першого не жахливого сну за довгий час. Там ти цілував мене, навіть більше. Тоді я торкалася себе, довелося використовувати подушку в якості глушника, щоб ти нічого не почув. – його зірниці збільшилися, дихання посилилося, і я закрила очі від задоволення, відчувши, що він знайшов потрібну точку. Ніби караючи мене, він натиснув, вириваючи тихий півстон, і зарухав пальцями, тільки на зовнішніх губах, пестячи і знущаючись своєю повільністю.

– Що саме ми робили, лисичко?

– Здебільшого лише цілувалися... – на видиху зізналася я, хапаючись за його руку, коли відчула перші розряди.

– Що ще?

– Ти... – я зітхнула, втискаючись у його, вже твердий, член. – притиснувся до мене отак, а потім я прокинулася.

– Ти сказала, що торкалася себе, так? – я не відповіла, втягуючи повітря. Його пальці в раз зупинилися, вириваючи злий строгін.

– Так! Так, торкалася.

– Добре. – він продовжив рухи, разом із запитаннями. Кожне було відвертіше попереднього, поки я в подробицях не розписала що і як ми робили в моїй фантазії. Врешті-решт я підійшла до розрядки, стискаючись в очікуванні, коли він повернув мою голову до себе пораниною рукою, та проковтнув кожен стогін, який вилітав з мене, поки я здригалася та схлипувала. Він ще рухав пальцями, коли мене відпустило, досі цілував, і я не могла зупинити його, мліючи. В якусь мить його пальці зникли, поцілунок перервався, і я невдоволено насупилася.

– Ми маємо не поспішати. – серйозно сказав він, але я не збиралася гальмувати. Нарешті, в мені знайшлася потрібна кількість сміливості. Наступного разу я ледве зможу знайти її, якщо зараз ми не довершимо. – У мене немає жодного презерватива, Олено, я серйозно.

– Я теж. – шепочу, відкидаючи ковдру. – Вип’ю термінові протизаплідні. Ян, будь ласка, мені потрібно це. – він вже був готовий похитав головою, коли щось змінилося. Ян повільно торкнувся моєї талії, підіймаючись до застібки спортивного бюстгальтера, в якому я спала, та зняв його, відкидаючи вбік. Я помітила, що на ньому немає светра, в якому він залишався, коли ми засинали, та потягнулася до чоловічих боксерів, спускаючи їх вздовж його стегон. Ян змусив мене лягти йому на груди, та перекинув одну ногу через свої. Я готова була провести весь акт в цій позі. Вона була найкращою. Якби я сказала, що мене ніяк не торкає той факт, що між нами більше не буде жодної перешкоди, я б збрехала. Це відчувалося таким правильним, що було майже боляче. Я відчувала його кінчик крізь білизну, та терлася, знемагаючи, в пошуках нового полегшення. Мені було мало одного разу. Повільно великі пальці Яна пройшли під резинку моїх трусиків, спускаючи їх вздовж сідниць та нижче, поки тканина не зникла зовсім. Я не могла чекати, тому в момент, коли він перестав мене цілувати, щоб вдихнути, повільно ковзнула вниз, скрикуючи від відчуттів головки, що повністю проникла всередину.

– Нарешті... – видихнула я в його груди, які одразу ж поцілувала, опускаючись нижче, під його глибокий стогін. Це звучало так незнайомо. В наш перший раз він стримувався, щоб не налякати мене, а тепер просто не очікував, що я так швидко підійду до головного. Мене струсило, коли я через силу випрямилася, сідаючи зручніше, та трохи нахилилася вперед, охоплюючи його пальці на подушці, стискаючи. Він схопив мій зад вільною долонею, направляючи та підлаштовуючи ритм, і я почала рухатися, майже фізично відчувши, як товста кора болю відпадає від моєї шкіри, залишаючи на своєму місці абсолютно чистий аркуш.

– Я кохаю тебе. – прошепотів Ян, сідаючи разом зі мною, коли я знову опустилася на ного. – Я помру за тебе.

– Не помреш. – зі злістю прошипіла я, стискаючи його зсередини так, щоб знову побачити цю вразливість на його обличчі. Так. Прекрасно. – Я теж кохаю тебе.

– Я помру прямо зараз, якщо ти не продовжиш.

– Це буде надто жорстоко з мого боку... – я посміхнулася, рухаючись активніше, та обійняла його за шию. – Тобі не боляче?

– Мені прекрасно.

– Добре. – видихнули мої губи, і я знову вдарилася об нього, зачіпаючи сідницями його яйця, та почула гучне шипіння, наче моя дія принесла йому рідкісну біль, в перемішку із задоволенням. Широка рука направляла мене, залишаючи червоні сліди від пальців на шкірі сідниць, і моя голова відкинулася, коли я знайшла той самий кут, під яким стимулювала клітор. Його губи знайшли мої груди, залишаючи поцілунки й на них. Я стогнала, забувши власне ім’я, пам’ятала тільки його. Іноді мені вдавалося просити прискоритися, але здебільшого я була знесилено відкинута назад в спробах зібрати себе до купи.

– Я так довго тебе шукав. – прошепотів Ян мені в шию, яку одразу ж вкусив. – Я чекав тебе.

– Ти дочекався. Я тут.

– І я більше не відпущу тебе.

– Не відпускай. – похитала я головою, та закричала, ламаючись остаточно на його плечі. Я тремтіла довго, здається, надто довго, і все ще відчувала глибокі поштовхи, які в один момент змінилися спокоєм. Він закінчив, знаходячись всередині, тільки тоді я зрозуміла, наскільки мені подобається це відчуття. Моя долоня гладила його волосся, трохи вологу від поту потилицю і я знову тихо заплакала. Від щастя. Нарешті, я змогла відчути його. Нарешті, я була впевнена, що воно не зникне так швидко.

***

Ми приїхали за Софією ввечері, разом із Ігорем, і я щиро вибачилася перед надутою Марією за те, що сперла її автівку, але отримала тільки щільні обійми та шепіт:

– Я боялася, що ти не повернешся.

– Все добре. – кивнула я їй, обіймаючи у відповідь.

– Здається, навіть краще, ніж просто добре, га? – вона посміхнулася, вказуючи на Яна, що стояв позаду мене.

– Можливо, трошки. – зізналася я ніяково.

Звичайно ж, Тая побачила наші об’єднані долоні, але тільки загадково підморгнула мені, віддаючи Софію. Вона посміхнулася, хапаючи мене за волосся та смикнула. Я страждально зойкнула, невдоволено глядячи на доньку, яка майже одразу відпустила мої пасма, притискаючись ближче. Рівно до моменту, поки не побачила Яна. Тоді я вже стала їй не цікава, і вперше так голосно, вона скрикнула крізь сміх:

– Тато! – абсолютно всі присутні переглянулися, але я нічого не пояснила їм. Ян поцілував Софі в щоку, притискаючи до себе та його вже ні за що не смикали, викликаючи у мене приступ ревнощів та обурення.

– Я випадково побачила свідоцтво про народження. – вже прощаючись зі мною сказала Тая обережно. – Чому ви записали Яна в графу по-батькові?

– Це вийшло випадково, – зізналася я, глядячи на те, як він пристібає Софію у дитячому кріслі. – але випадковості, мабуть, справді не трапляються просто так.

– Приїжджайте до нас на Новий рік. – неочікувано сказала жінка, і я, так само неочікувано, погодилася.

– Із задоволенням.

– Подзвони мені, якщо він почне погано поводитися. – змовницьки прошепотіла жінка, цілуючи мене на прощання.