Глава 3 ч.3

Тіріон

Невідомо скільки Тіріон лежав під завалами, проте він не загинув. Через деякий час він прийшов до тями, Неї поруч не було. Серце відчувало, сестра потрапила в біду. Якби вдалося розчистити завал, він зміг би повернутися в Академію за Неєю. Треба тільки знайти допомогу і виручити тих, хто обложений, по ту сторону від завали. А отже, треба поспішати. Потроху, не дивлячись на біль в руках, хлопець почав розгрібати камені, намагаючись вибратися. Ось воно, світло ... Тіріон вибрався і розпластався на підлозі тунелю. Сил майже не залишилося. Але хлопець зробив зусилля над собою.

- Нея, дочекайся, я повернуся за тобою, - про себе, в сторону завалу промовив Тіріон. Хитким кроком він рушив по тунелю.

Поворот, ще поворот, десять кроків, ще десять кроків. Його нудило, перед очима пливло. Ще поворот. Здавалося, що тунелю не буде кінця. Вийшовши з чергового повороту, він побачив тіло того хто побіг вперед і "неживого" який ласував тілом. Рука потягнулася до поясу і намацала рукоять меча, який там був у піхвах, Тіріона вдалося його витягти з тварі яку він вбив в палаці, перед тим як він з сестрою втекли звідти.

Розуміючи, що з зомбі він може і не впорається, в своєму стані, коли сил майже не залишилося, Тіріон спробував підкрастися, так щоб неживої його не помітив. Але той помітив, повернувся до юнака, вишкірився своєї пащею ... але потім повернувся до того трупу, який у нього вже був і продовжив своє бенкет.

Знову почалися незліченні повороти, та трохи згодом Тіріон побачив світло. Світло в кінці тунелю. Сили немов почали повертатися і він пошкандибав туди.

Вихід. Світло виявився світлом пожежі. Хлопцеві відкрився вид напівзруйнованого міста: палаюча природа, трупи на вулицях, нікого, ні людей ні, слава богу, нежиті або монстрів. Але варто не забувати про ту тварюку що залишилася в тунелі. Нікого навколо не було. Тільки птахи клювали трупи. Тільки заграва пожежі, центру Луїз за стіною. І ... і по вулиці, хитаючись йшла дівчинка, повністю гола. Їй було судячи з усього років чотирнадцять-п’ятнадцять, не більше. Підліткове тіло тільки почало перетворюватися на жінку. Її тіло вимазане брудом і слідами крові, її волосся злиплося і звисало немов пакля. Може вона вже демон?

Рука витягла меч з піхов, - "Будь, що буде", - подумав Тіріон і впевненим кроком попрямував до дівчинки, явно збираючись з нею битися. Але ... та зробила ще пару кроків, простягнула руку і впала перед юнаком на коліна і доторкнулася до ноги ...

- Вбий, - прошепотіла дівчинка.

Тіріон вклав меч назад у піхви, зняв з себе сорочку і накинув на дівчинку. Та спробувала відповзти, але у неї не було сил.

- Що з тобою трапилося ?, - запитав юнак

- Будь ласка вбий мене, - тихо прошепотіла дівчинка і втратила свідомість

Його сестра була трохи доросліша, хоча коли Тіріон залишив матір та Нею, сестрі було мабуть стільки ж. Якщо він врятує цю дитину, можливо хтось допоможе його сестрі, коли та буде в біді, - подумав Тіріон. Обережно підняв дівчинку і поніс її на спині. Біля своїх вух він відчував її подих, гаряче і хворобливе дихання. Дівчинка горіла. Отже, треба поспішати за допомогою, якщо він хоче її врятувати.

- Не важливо, що ти пережила, ти будеш жити, - сказав Тіріон, перехопив дівчинку міцніше, дякувати Надії та була легка, як пір’їнка і побіг у напрямку дороги, шо вела з міста. Вдалині виднівся ліс, як мінімум там можна сховатися. Але також далеко від дороги не варто йти. Якщо королівські війська і будуть рухатися, то тільки по ній.

Дівчинка закашляла, закашляла кров'ю ... Треба було щось робити, і терміново, але що?

Дівчинка закашляла знову, здригаючись так, що нести її було неможливо. Юнак акуратно опустив її на траву, в страху озираючись навколо. До лісу йому так і не вдалося дістатися.

Раптом обличчя дівчини спотворилося гримасою болю. На мить вона повернулася до тями ...

- Убий мене, будь ласка - прошепотіла вона, потім біль скрутила її. Дівчина схопилася за свій живіт руками і спробувала роздерти його ... Але потім вона з криком витягнулася ...

- І те, що всередині, - додала.

По внутрішній стороні стегна стікала смужка крові.

- Будь ласка ..., - всередині живота дівчини щось рухалося, - воно там, воно.... Тіріону нічого не залишалося, як витягти свій меч і пронизати плоть дівчини, так щоб убити те що було у неї всередині. Полилася чорна кров, щось всередині крякнуло, коли Тіріон встромив лезо меча в живіт дівчини. Хлопець витягнув меч з тіла. Кров на ньому теж була не-людська, чорна.

Дівчина все ще була жива. На її губах проступила кров, червона, як у всіх людей.

- Звільни мене від мук ... убий, будь ласка, ти повинен ... я не житиму - дівчина подивилася в очі юнакові і спробувала посміхнутися..

У неї були, такі ж блакитні як у сестри очі, змучене але все ж миле обличчя. Гострі риси обличчя підкреслювали ці великі очі, вона була ще зовсім підлітком. Дівчина підвелася на коліна, під нею розливалася ало-чорна калюжа, в ній була змішана кров дівчини і того що було в ній. Вістря меча виявилося перед її обличчям, майже торкаючись губами холодної сталі.

- Будь ласка ... тільки без болю.

Хлопець розумів що вона скоро помре, якщо він не знайде допомогу.

Ні… цю тварюку я вбив, а тебе спробую врятувати…, хлопець розірвав свою сорочку на шматки і туго обмотав дівчині рану, намагаючись зупинити кров - а ти проживеш ще довге життя, знайдеш коханого хлопця. В королівській армії є хірурги...

- Кому я така потрібна, згвалтована монстрами?

- Це не має значення. Ну коли підростеш, може… я

- Так… я згодна.

- Ти ж мене не знаєш.

- Вже знаю, ти ніколи не здаєшся, інший мене кинув або вбив, коли я просила про це, а ти мене… вмовив…

- Що вмовив?

- Спробувати вижити, - відповіла дівчина

- За проліском вони пройшли інший пролісок. Він відчував що по його спині тече кров… її кров. Його сорочка була вже зовсім мокра від крові дівчини

- Я б хотіла мати дітей. Ти б скільки хотів би?, - слабим голосом спитала дівчина.

- Ну тройко чи четверо…

- А не забагацько, це ж мені їх виносити.

- Ну щоб їм не було сумно, один виросте і піде вчитися, от іншим буде сумно. Моя сестра мала досвід з цим.

- У тебе є сестра, - спитала дівчина.

- Так, Нея.

- Яка вона, Нея.

- Красива… Стала красунею, я навіть і не помічав як вона такою виросла. Схожа на тебе, ти теж красуня.

- Слухай, а як тебе зовуть, спитав Тіріон, - намагаючись не дати дівчині заснути, - бо домовляємось про одруження, а твого ім’я не знаю

- Ти ж теж не сказав своє ім’я, от я і мовчу, - відповіла дівчина, - може я хочу залишитись дівчиною-загадкою, - через паузу додала, - мене зовуть Айріс

- Тіріон.

Ще пролісок, де ж та армія…

Дівчина у відповідь поцілувала хлопця в щоку.

- Я втомилася...хочу спа...Рада зустрі Ті… Вибач.

- Не треба спати. Тільки не спи, - Тіріон перехопивши сильніше дівчину побіг вперед, та сил вже майже не було… пролісок, пролісок.

Тіріон вже не відчував не своїх ніг, не відчував що руки дівчини вже свисали, що не відчувалося дихання, що вона вже почала холонути. З проліску хлопець вилетів на галявину, вкриту білосніжними квітами.

- Дивись Айріс, це твої квіти… Тільки зараз хлопець зрозумів що дівчина мертва. Він обережно зняв дівчину зі свої плечей і поклав посеред галявини. По його щокам текли сльози

- Вибач… я не зміг тебе врятувати, прощавай моя наречена, - хлопець зірвав квітку поряд і поклав квітку на груди і поцілував дівчину в губи. Вже охололі

Хмари розійшлися і вийшов місяць, квіти ніби світилися яскравим білим світлом.

- Прощавай Айріс і Тіріон немов би почув, - Прощавай,- у відповідь. І раптом тієї хвилини піднявся вітерець і зірвавши декілька десятків квіточок закружляв їх навколо дівчини, а потім підняв до неба.

Тіло Тіріон вкрив листям. Тепер вона знайшла мир.

Хитаючимися кроками він брів вперед, забувши про час, майже нічого не бачачи перед собою. Він навіть не помітив, як почало світати. Не побачив як пройшов місце, різанини де нежить наздогнала біженців. Він навіть не почув, як поруч почувся стукіт копит. Тіріон прокинувся тільки коли його скрутили і повели до одного з вершників.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.