Дві душі: Чорна кров

Альберт

Принц спустився в підвали форту. Тут було темно і моторошно. Після падіння Емірі, ця фортеця фактично належала принцу. Хоч і була на землях герцога.

Про себе сумно зітхаючи сказав, - Як мені набридли жінки, в них немає чистого серця, одна тільки жага влади і грошей ... А цієї навіть вистачило сили опиратися моєму демону ... Хоч щось цікаве. Вибач Тіріен, але мені твоя маленька ельфійка цікава. .. та й сам ти ... Принц зайшов в одну з дверей, там була дівчина,з бідної сім'ї або взагалі сирота судячи з того лахміття в що вона була одягнена.

- Ваша високість, мені страшно ...

- Не бійся, твій принц з тобою ... Це правда, що у такої красуні не було ще чоловіків?

.- Ні, ваша високість ... а чому таке дивне запитання?

- Просто, так ..., принц подивився в очі дівчини, вони дійсно не брехали ... - а навіщо тобі гроші?

- І навіщо ти зважилася на це …

- У мене хворий молодший братик …

- Ти ж знаєш, що за цей золотий ти повинна будеш робити все, що я побажаю? Якщо боїшся, я не буду сердиться, якщо підеш. Адже я можу просити вульгарні і грубі речі. (Принц вирішив, що якщо дівчина злякається, він таємно допоможе її брату ... головне щоб втекла).

- Ні, мій брат дуже хворий і мені дуже потрібні ці гроші, мені все-одно довелося б ... Вже краще з вами, ніж з будь-ким ... Ви ж прекрасний принц ... Мій прекрасний принц ...

- Так, я прекрасний принц ... Альберт підійшов до дверей з сумним обличчям ... і закрив двері. Через деякий час, через двері стало чутно стогони, а потім по підвалу пронісся нелюдський крик ...

Магнус

Усамітнившись в покоях, Магнус і Сільвана сиділи на ліжку ... Магнус перервав мовчання:

.- Ти все не знаєш про мене. Коли я з дівчиною, я стаю сам не свій. Це, це через кошмар що з'являється ... знову і знову ... Це сталося дуже давно: Тоді мені і Альберту було дванадцять років, і як багато хлопчиків того віку ми закохалися. Закохалися в дочку палацової прачки, вона була одного віку з нами. Ти розумієш з нашими титулами ця любов була заборонена ... Вона вибрала мене. Ми вирішили втекти в одну з ночей. Був дощ і гроза і ми двоє втекли ... бігли, як можна далі з міста, а дощ все посилювався ... І ми вирішили знайти укриття. Ми знайшли покинутий будинок ... Щоб зігрітися ми лежали разом ... притулившись , зігрівали один одного. А потім з'явився демон,що повзе по стіні, що чимось нагадує павука. Від нього чимось смерділо, я не міг поворухнутися, він був рівно над нами як випустив щупальця з присосками до дівчини і підняв її до себе ... І там ... Вона кричала ... а я нічого не міг зробити. А потім, коли закінчив, розкрив свою пащу і відкусив її голову ... її кров бризнула на моє обличчя, а потім поруч впало тіло, заливаючи все навколо кров'ю ... Наступної миті я помітив як демон подивився на мене і посміхнувся ... Я знепритомнів ... Коли отямився, опинився в лікарні, мені сказали що нас знайшли місцеві жителі, а дівчина померла від запалення легенів. Але мені досі сниться посмішка демона ... І ще, коли я цілую дівчину, всередині душі чую крики тієї дівчини.

Сільвану вчили демонології і вона зрозуміла що Магнус бачив інкубуса в такому юному віці і дивно те що не порушив психіку ... кошмари в таких випадках це дрібниця. Щодо запаху , а точніше гормону, який виділяють ці демони - він зводить з розуму людей, є таким собі афродизіаком. Ельфи до нього менш сприйнятливі ... Так писали в книгах, які читала Сільвана, у себе вдома ... Самих демонів дівчина бачила на картинках ... Поки ті НЕ напали на її рідний дім ...

- Магнус, я ж теж бачу кошмари ... У мене на очах вбивали і гвалтували мій народ, вбили мою сестру, всіх моїх рідних. Я знаю ти теж це пережив …, проте пригадавши сестру, дівчина почала плакати. Вона хотіла заспокоїти Магнуса, а вийшло...

- Сільвана, я обіцяю, вони заплатять за все те горе що створили для тебе та інших ... Дівчина кивнула та залізла на ліжко, пригадавши що десь за стіною їх слухає ворог, ельфка підповзла до молодого герцога,

- Ми разом зробимо це! Тобі не потрібно нести цю ношу одному, - і ніжно поцілувала Магнуса в губи, герцог просто не встиг відсунутись, - Постривай, - дівчина знов поцілувала хлопця , проте хоч ельфка продовжувала “наступати” герцог відмітив що та тремтить. Та хоч як він приязно не ставився, кошмар ставав все ближче. Хлопець вже в особі Сільвани як той наближається, посмішку демона але тут помітив злегка прочинені двері і очі за ними ... Переборовши себе, герцог раптом обійняв дівчину і пристрасно поцілувавши перекотився, опинившись зверху ... Дівчина ніжно вкусив його за вушко і припала до губ Магнуса ,руками знімаючи з нього сорочку ...

- Крім того нам треба переконати, того, що ми не новачки ... що це не перший раз ... Тому тобі треба постаратися, не увійти в мене ... щоб не було крові, бо в мене ще не було чоловіків, пошепки сказала Сільвана, - я тільки читала в книжках, - почервонівши додала вона.

Десь за дверима Спостерігач сплюнув ...

- Тьху ти ... невже я помилився, коли це принцеса встигла вийти заміж ... чи знайти коханця ... Та ще герцога ... Щось ми явно “профукали”, думав чорний лицар ... Можна було б напасти ... але віроломний напад на герцога Емрі загрожує загальним повстанням ... Хіба що зараз, сказати потім, що це його дружина вбила, у неї були підступні плани ... а потім вона вбила себе, коли побачила мене котрий поспішає на допомогу герцогу. Так і зроблю: Чорний лицар вихопив меч і кинувся в апартаменти герцога.

Магнусу і Сільваном, не дивлячись на заняття симуляції (хоча в останні моменти це вже була не симуляція) насолоди для один-одного вдалося зберегти частину розуму і уваги. Спостерігаючи, як в покої влетів лицар, герцог зіштовхнув дівчину з ліжка і перекотившись, одночасно ухиляючись від удару лицаря він завдав удар вазою (котра доречно знайшлась поряд з ліжком) у відповідь вазою, по голові… Потім, коли той ще не прийшов до тями Магнус скрутив чорного лицаря, нажавши на точки болю на шиї, той втратив свідомість.

На ноги піднявся весь форт ... Принц Альберт піднявся спітнілий з підвалу.

- "Я так і знав, що вам завадять ... Віддайте його мені, а самі продовжуйте, що не закінчили"

Альберт.

З підвалу долинали страшні крики: На столі лежав Чорний лицар, вже без своїх чорних обладунків, голий. Його руки і ноги були розведені в сторони і поміщені в спеціальні коробки - посеред коробки був отвір в який було встановлено два жорна, які оберталися через рычаги, самі коробки були на спеціальних шляхах, і рухалися по ходу рук і ніг ... при русі жорно дробило кістки рук і ніг людини котра була жертвою цього пристрою

З коробок струмком текла кров ... а через спеціальні дірки виходив кривавий фарш

- Ти розкажеш, чому вам так важливі ельфи! Або я знову буду крутити цю машинку, говорив голос Альберта

.- Ні, я не знаю, тільки не треба більше .... Аааа !, - почувся хрускіт кісток. НЕ Треба.

- Зараз ти позбувся тільки пальців рук, а потім втратиш всю руку, потім другу, потім будуть ноги, а якщо і потім то піде твій хер з яйцями ..., говорив голос принца

- Я все скажу, все скажу ..., тільки не треба більше ... Одного разу ворожка нагадала що силу демонів, яка дарує владу нашому Володареві вижене з нашого світу ельф, крім того він вижене самих демонів і вб'є Повелителя. З тих пір він полює на них ...

- Хм ... дивно, треба поміркувати, сказав про себе принц Альберт

- ААААА, -раздался страшний крик з підвалу і замовк.

Після того як всі розійшлися парочка залишилася сама в своїх покоях ... Магнус подивився в очі дівчини, одягнувся і сів на підлозі біля стіни ...- Я хочу щоб ви віддали себе тому кого полюбите, а не з подяки …

- Дякую , мій герцог …- дівчина трохи розчаровувашись згорнулася клубочком, заснула, мріючи про принца ... А Магнус, Магнус не міг заснути ... Він відчував її запах на собі ... Він зводив з розуму ... Вона вилікувала його від страху , але залишила рану ... в душі.