Дві душі: Чорна кров

Ланс

Не минуло й дня з моменту весілля як прийшли новини,що не тільки Імперія Асаш відправила війська до кордону, а й передові загони монстрів вийшли до кордонів графства. Хоча, останнє рано чи пізно сталося б.

Ланс розглядав карту графства і прикидав що краще, зустріти ворогів біля стін Марії або в полі, або в якому іншому місці. Звичайно обороняти укріплене місто легше, але знаючи властивість монстрів заражати людей, найкраще було б зустріти десь далеко в полі, перед цим навівши лад в місті.

Погляд графа зупинився на обрисах річки Ліствиці, котра протікала неподалік від кордону з центральною провінцією. За словами Магнуса, коли вони поверталися після себе вони спалили міст через неї. Так, як вона була глибокою і з досить сильною течією, військам монстрів знадобиться деякий час щоб побудувати брід і переправитися через ріку. І краще за все не дозволити їм зробити це. Річка дасть перевагу тим хто буди захищати її береги. Турбувало тільки те, що з баронства його дружини не було звісток, хоча граф послав гінця перед весіллям. Але треба було виступати, іншого такого шансу можливо вже не буде. Як мінімум це утримає південь королівства від падіння в руки монстрів, і дасть можливість Магнусу домовитися з імперцями про альянс. Ланс відправив голуба зі звісткою в єпископат щоб війська церкви приєдналися до нього в битві біля річки. Відіславши вісників з наказами, граф відправився до своєї сестри.

Вів'єн була дуже схвильована, коли Ланс без стуку увійшов, дівчина в поспіху сховала закривавлене на руків’ях плаття (коли вона перев'язувала Тіріона, вона трохи’ забруднила сукню в його крові).

- Ві, ти сестра і дочка графа. Поводьтеся гідно!

- Ланс, чому ви входити без стуку?

- Я твій брат.

- Це не причина вриватися в мої покої без стуку.

- Я хотів упевнитися що ти не ховаєш тут свою коханку ... як її там, Ірен?

- Не ховаю ... Вона, врятувала нашого гостя вчора від розбійників, до речі посеред нашого міста.

- Ця тендітна дівчина?

- Це має якесь значення? Ця дівчина врятувала нашого дорогого баронета, брата твоєї дружини і я перев’язала йому рани, тому така брудна. А тепер прошу покинути мої покої, брат. Мені треба переодягнутися.

Вже виходячи Ланс вимовив: "Я зайшов сказати, що завтра виступаю проти монстрів і хотів попросити доглянути за моєю дружиною".

- Звичайно, Ланс.

І граф впевненим кроком покинув покої Вів'єн.

Граф повернувся в свою кімнату. Нея сиділа навпроти вікна, під променями сонячного світла її волосся переливалися золотом. Дівчина дивилася кудись далеко у вікно, немов далеко намагаючись щось розгледіти.

Ще місяць тому я і не могла подумати, що буду заміжня. Що буду проводжати чоловіка на війну. Ще місяць тому я була маленькою дівчинкою, яка у всьому слухалася матінку, - мабуть почувши що відчинилися двері, сказала дівчина.

- Ви вже знаєте?

- Так, я змогла зрозуміти по метушні в дворі замку ...

- Я прийшов вам сказати, якщо зі мною щось трапиться, моя сестра вас не залишить.

Після паузи дівчина сказала: "Мене згвалтували, у мене немає честі, єдине що я хочу, це помсти ..."

- І я помщуся за вас, присягаюся - сказав граф.

Граф спустився в зал для прийомів. Туди тільки що увійшов Тіріон, баронет був розгублений. Побачивши Ланса хлопець зробив легкий уклін і звернувся до графа:

- Ваша світлість, герцог повернувся?

- Ні, ми ввечері виступаємо проти Армії Альберта.

- Призначте мене до авангарду, ваша світлість. Я хочу помститися монстрам ...

- Ні, хтось з вищої знаті, хто має військову освіту повинен залишатися в місті щоб захистити наших сестер і леді Сильвану.

- Але, ваше світлість ...

- Мені потрібна своя людина, який зможе захистити мою сестру ... перш від самої себе. Я можу покластися на вас, баронет?

- Звісно.

Надвечір зібралася військова рада.

- Ось, мої друзі мої, така стратегія нашого походу: Я вважаю що тільки біля річки ми можемо зупинити Армію Монстрів і дати час і створити видимість боєздатності Ерланда в переговорах герцога і імперії. Якщо монстри підступлять до столиці графства, у нього буде менше аргументів, щоб укласти вигідний союз. Та до того ж, я не впевнений що стіни Марії зможуть вистояти під час облоги.

- Ваша світлість, ми ще не отримали повідомлень з приводу дій церкви, розвідники ще не повернулися, сказав один з офіцерів.

- У нас на жаль немає часу. Ще, крім міської варти, в місті залишаться гвардійці герцога.

- Ваша світлість, - долинув голос офіцера емірійцев, - ми б хотіли помститися за наших людей, за наші сім'ї. До того ж у нас найбільше досвіду боротьби з демонами.

- Ось тому ви тут і потрібні ... Якщо ворог прорветься, вам потрібно буде організувати оборону міста, а головне евакуацію жителів. Тим більше вас залишилося так мало, що якийсь сенс на полі бою я від вас не бачу.

Останні слова дуже образили гвардійця, але воїн промовчав.

- А тепер давайте обговоримо деталі ..., продовжив Ланс

***

Військова рада затягнулась далеко за-опівночі. У замку вже було тихо коли граф повернувся до своїх покоїв. Він тихо відчинив двері до кімнати. Нея не спала, дівчина сиділа на ліжку і дивилася у вікно, накинувши на себе ковдру.

- Чому ти не спиш ?, спитав граф

- Сьогодні гарний місяць ...

Дівчина трохи спустила ковдру, в ніжних променях нічного світила граф міг споглядати оголений профіль спини дружини.

Почувши кроки Нея повернулася до графу.

- Міледі, але ви ж не хотіли цього ... вчора

- А тепер хочу ...

Ланс сів на краю ліжка, пальцями руки торкнувся обличчя дівчини і поцілував свою дружину в губи. Видно було що дівчина тремтить.

- Якщо що…

- Продовжуйте, - відповіла Нея.

Граф торкнувся руками все ще не стиглих грудей дівчини. Адже вона була дуже юною і ніжно охопив пальцями її соски,поцілував Шию Неї. Ланс обійняв дружину і акуратно поклав на ліжко і потім зняв з себе одяг Ніжно, наче боявся зламати, він розвів ноги дівчини, він ціловав її ноги, піднявся вище, цілував стегна. Граф відчув як змінився подих дівчини. Поцілувавши лоно він почав підніматися до грудей

Аахх…, - почув він легкий стогін дівчини, коли охопив губами її лівий сосок.

Граф сподівався що ці дії розбурхають його єство. Та ні, він все ще був не нормальний. Міг бути тільки з чоловіками.

- Я не можу…

Можливо, я спробую, - дівчина спробувала сама поцілувати графа.

- Ні.

- Тоді обійміть будь ласка мене

Граф відчув що дівчина вся тремтить. Нея схопила його за руки

- Повертайся живим!

Ранок, небо немов любляча дружина умивала землю сльозами. Небо було вкрите важкими хмарами, злива з силою билася у вікна, а вітер завивав у віконцях. На площі перед палацом вишикувалися воїни королівства, крім гвардійців герцога. Вітер "рвав" бойові стяги, злива заливала воїнів. Але навколо площі, не дивлячись на дощ і вітер стовпилися сотні жителів Марії. Вони проводжали своїх синів і батьків. Ланс Марійський вийшов на сходи перед входом в графський палац. За ним лінією вишикувалися офіцери.

Славні воїни Ерланда, багато хто з вас втратили близьких в столиці, після того як принц Альберт став ворогом. Тепер у нас з'явився шанс зупинити його, щоб він не увійшов в Марію, врятувати наших дружин, сестер та дочок. Ми виступимо щоб показати, люди можуть протистояти Монстрам.

Ура !!!, - скандували воїни Марії.

До графу слуга підвів вороного скакуна з густою гривою. На коні була чорна попона, на відміну від білої у герцога. Коні тут були не дуже швидкими, але вони були дуже витривалими. На конях графства були обладунки з чорного металу. Граф з любов'ю провів рукою по похилим бокам коня, на мить його обличчя осяяла швидкоплинна усмішка. Та через мить Ланс схопився за упряж, і збирався застрибнути на коня, як його покликав хлопець, який ходив слідом за графом, як тільки той вийшов з палацу (це був той же хлопець, якого вигнав герцог Магнус по прибуттю в Марію).

- Ваша світлість, дозвольте мені їхати біля вас.

Анрі ..., можеш їхати за мною ...

Хлопець було хотів допомогти графу забратися на коня, але той похитав головою і сам виліз на коня. Потім слуга подав йому щит, шолом був пристебнутий до сідла. Вільною рукою граф махнув і вершники стрункими рядами попрямували з міста, в ту сторону, звідки тиждень тому приїхав герцог. В сторону Луїза. Десь там була річка, де граф Ланс Маріанський збирався зустріти армію монстрів.