Дві душі: Чорна кров

Тіріон

Тіріон увійшов до аудиторії з опущеним виглядом. Всі його думки були про Верніс, але дівчина бачила тільки принца ... Так, втім, страждали і багато інших юнаків академії. Принц Альберт був не тільки героєм, але також найпопулярнішим чоловіком королівства. До того ж чудовим фехтувальником, рівним якому був тільки Магнус Тіріен.

Сівши за парту, Тіріон опустив свій погляд в книгу.

"Навчання і ще раз навчання, - думав молодий баронет, - потім поїду зі столиці, щоб її не бачити".

Студенти Академії розсілися по аудиторії. Аудиторія була на сто чоловік з плануванням амфітеатру, парти стояли під вертикальним кутом до кафедри, так що всі студенти могли б бачити викладача. У залі була відмінна акустика, так що навіть студенти на задніх партах чули про що говорить вчитель. Втім, він теж міг прекрасно почути, про що шепочуться в аудиторії. Цією можливістю майстер Тейрін іноді користувався, через що деякі зі студентів були виключені з Академії.

В аудиторію увійшов викладач. Майстер Тейрін був статетним чоловіком з рано посивілим волоссям. Подейкували, він був одним із захисників Замку Емірі і брав участь в захисті герцогства. Один з небагатьох, хто боровся з демонами і Володарем. Говорили, що він кілька років був у полоні у демона, і той спокушав і катував душу вчителя. Від того він і посивів. Про те, що було там, учитель історії ніколи не говорив, а коли цікаві студенти намагалися докопатися, він йшов від теми.

- Добрий день, мої дорогі студенти, сьогодні ми поговоримо про короля Едуарда і Квінтрійский інцидент ... Леді Верніс, чому ви вся в сльозах ... Хоча, знаю, бачив ... Не варто графині ...

Добре ... У вас попереднє заняття було ... Танці Знаті? Ви вже проходили Емірійскій котильйон? Верніс?

- Ні, майстре (схлип)

- Цей танець на вісім пар, але одна пара перетанцьовує з усіма під час, там також фігури головної пари завжди інші, ніж у інших пар. Вони завжди використовують прості фігури, а всі інші учасники - складні. Недарма цей танець називають вальсом любові. Людські стосунки - як вальс, чим складніше фігури - тим красивіше, але на це потрібні час, довіра і станцованность партнерів. А ті, хто постійно змінюють партнерів, не можуть показати гарний танець. Так і в житті, як можна побудувати щось красиве, якщо постійно міняти партнерів? Так що, не турбуйтеся, у вас ще попереду красива, справжня любов!

- Але, ...

- Час усе розсудить ...

Після заняття Альберт повернувся, втішив Верніс, і взявши її під руки, скомандував студентам, - "Передайте вашим товаришам, щоб зібралися через двадцять хвилин в актовій залі", принц подивився на вчителя і додав, - "У мене буде важливе оголошення, завтра в сьомій годині вечора відбудеться бал ... з нагоди одруження мого кращого друга, герцога Емірі, на чарівні дівчині, а то я знаю… тут ходили чутки - в цей час зал охнув, ну може дехто і зітхнув. Я дуже сподіваюся, що він приєднається до нашого святкування, яке буде проходити в королівському палаці. Всі знатні родини королівства Ерланда і Емірі запрошені. І якщо когось із присутніх там не буде, без поважної причини, я буду вважати це особистою образою, і моє покарання буде дуже суворим

Нея

Дівчинка лежала і чекала, втупившись у подушку. Чекала вечора. Чекала зустрічі з принцем. Рахувала години, рахувала хвилини. Вже й заняття закінчилися в академії. Вже було надвечір’я ... Адже це була пізня весна, і сонце заходило за горизонт пізно ввечері. Шелестіло листя, співали птахи. М'яким килимом стелилася зелена трава. По обидва боки садової алеї росли кіпариси. Квіти яскравими кольорами створювали національний герб Ерланда на землі.

Ось час прийшов, дівчина пролетіла повз Тіріона, що гуляв по саду академії. Хлопець помітив молодшу сестру, але все ще був занурений в глибоку журбу. Насправді, він приніс з собою мольберт і фарби, він хотів намалювати фасад академії і сад, щоб таким способом почуття, які переповнювали його душу, змогли знайти вихід.

Нея підійшла до ліхтаря, біля якого вони з принцем домовилися зустрітися.

Дзвін каплиці Академії пробив вісім годин. Дівчина прислухалася до дзвону і тут вона почула "Бу!" позаду себе.

- Сестра, що ти тут робиш? Я думав ти пізніше приїжджаєш ... Вибач, що не зустрів ...

- Нічого, я була в академії ...

- Вибач ..

- Брат, я тут чекаю молоду людину, будь добрий, забирайся!

- Дай вгадаю, це Його Високість Альберт?

- Як ти...?

- А він просто сюди йде ... Сестра, у нього є наречена ...

- Він же принц ... це нічого не значить.

Альберт помітив Тіріона з сестрою і посміхнувся,

- Тіріон, чому ви приховували настільки унікальне і прекрасне створіння від нас?

- Тому що мені відома ваша слава, а їй, - поглядом вказавши на Нею, - всього сімнадцять. І вона моя сестра ... (хлопець забув що його сестра “підросла” на один рік зовсім недавно).

- Ну як бачите, нікому не вдавалося захистити прекрасні квіти ... від мене. Тому що на відміну від вас, я не змушую леді ридати. А дарую їм справжню насолоду.

- І бастардів ... Їй ще рано народити вам бастарда ..., - юнак витягнув з піхов поясний меч і направив його на принца, - Якщо щось зробите з моєю сестрою ...

- І що ти зробиш, - принц схопив рукою в рукавичці лезо меча спрямованого собі в горло, - що ти зробиш, ти ж невдаха? Мені вистачить двох махів меча, щоб розпороти тобі черево.

Вільна рука принца лягла на його поясний клинок.

Неї подобався принц, зараз особливо. Але і до старшого брата вона була дуже прив'язана. Вона схопила Тіріона за руку ... А молодий баронет продовжував.

- Я обіцяв матері. І я не боюся вас, не боюся смерті ...

Баронет зробив випад, який Альберт з легкістю парирував і відвів удар в сторону, Зробив рубаючий удар від якого Тіріон не зміг би “піти”. Зазвичай всі намагалися піти від удару, швидкість його була така, що ніхто не встигав. Рана в обох випадках була дуже важка. Тіріон же блокував удар меча рукою. Принц знав що їх мечі легкі і кістку йому не перерубати ...

Нея скрикнула і кинулася до брата. В її очах були сльози

Кров стікала по клинку, Тіріон затиснув клинок ліктем, а його меч був біля гортані принца. І тільки ривок маленької дівчини врятував принца від смерті ...

В очах принца на короткий час спалахнула іскра поваги. Звичайно, смертному не дано його вбити. Але цьому малому хоробрості на позичати. Він єдиний, хто наважився кинути виклик.

- Так і бути, Тіріон, ви перемогли, я полишу на час вашу сестри і дам їй час подорослішать..Да й про вашувитівку ніхто не дізнається.

Дивлячись як Нея намагаєтьсч перев’язати рану брата, Альберт додав:

- Я відправлю до вас кращого білого мага, щоб залікував вашу рану. Тільки обіцяйте, що завтра з сестрою прийдете на бал ...

Тіріон і Нея, мовчали, дівчина відтягли брата в бік їх столичного будинку -

- Дурень, ідіот ....

- Нея, я обіцяв нашій матері

- Я не така слабачка ...

Дівчина відвела брата додому.

- Давай огляну твою рану, знімай свою сорочку ...

- У тебе така спритність після Альберта, - поцікавився Тіріон

- Ти дурень!

... Через деякий час в будинок баронетів Ітіль прийшов палацовий білий маг.

- Пане, - дайте оглянути вашу рану. Їх високість все мені розповів і просить вас тримати все в секреті. Він просить передати, що в свою чергу не робитиме жодних дій, які нашкодять вам або вашій сестрі.

Тіріон зняв наспіх зроблену пов'язку, яку йому наклала молодша сестра. Чарівник поклав руки на рану і з його долонь на неї полилося світло. Молодий баронет відчув тепло в пораненій руці, і те що біль йде. Коли маг підняв руки, рани не було, а на її місці була молода шкіра.