Флорофаундія

3. Перевтілення.

Уже через декілька хвилин статуетка лежить на рушнику, який віднайшли у машині, та розклали на асфальті. Усі над нею схилилися. Любомир та Любов промовляють слова закляття. Але зненацька, їх перебив Котопума:

– Зачекайте!

– Що? Що трапилося? Що не так? – спантеличено запитує Совка Агриппіна.

– Проведіть спочатку цей ритуал зі мною?

– Що? – в один голос запитали обрані.

– Я не хочу, щоб вона бачила мене таким.

– Ми нічого не розуміємо. Поясни! – Мирослав насторожився.

– Я той, кого ви ще мали шукати. Тобто, я хлопець Мавки. Я дуже себе картав, що образив її й що вона через мене стала такою. Тому попросив, щоб ПЕРЕЛЕСНИК змінив мою подобу. І від Діани зумів уберегтися. Якщо Мавка оживе, то наше кохання зможе повернути усе зачароване та змінити цей світ. Пробачте, але я не міг сказати цього раніше, – пантера виправдовується за мовчанку. – Вона перетворила мене у вовка, але змінити мою подобу на пантеру допоміг друг. Так безпечніше у цьому світі жити.

– Це виходить, що ми даремно її шукали? – юнак вказує на фею. – Ти сам міг її оживити та подолати богиню!

– Зовсім ні. По-перше, Мавка була відправлена у ваш світ і там її знайти я не в силі, а по-друге, цілющу воду не зміг би дістати без вас. Тільки обраним під силу здолати цей шлях. Дякую вам за це, – сповідь добігла свого кінця.

– Добре, потрібно завершити цю справу. І тепер нам не прийдеться шукати хлопця. Це мінус одне завдання. Супер! – Любов знайшла кращу сторону перебігу подій. – Що ж, до справи!

Після цього відбувся ритуал переродження, у якому величний чорний звір перетворився у звичайнісінького чорноволосого кучерявого хлопця, що убраний в лахміття-одяг часів середньовіччя. Сорочка та штани сірого кольору, виготовлені із лляної тканини. Його скропили живою водою та промовили потрібні заклинання.

– І тут сірість нас переслідує! – зі смутком у голосі промовив Котопума, роздивляючись своє вбрання. Намагається звикнути із людською подобою та пересуванням на двох ногах.

– На превеликий жаль, це справжня реальність і нікуди від цього не сховатися, – підсумував Агрі.

– Ну, раз ми усе вияснили із Котопумою, то я думаю, що доречно й за Мавку взятися. Бо довго не зможуть Лелека і Кажан патрулювати небо, – Совка Агриппіна квапить друзів.

– Так, добре. Розпочнемо. – Люба погодилася з ним та нахилилася над феєю. Теж саме зробив і Мирослав.

Тепер вони у двох стоять із заплющеними очима і промовляють слова з листа із пляшки. А сам пантера-хлопець тримає в руках пляшку із живою водою.

– Життя за смерть чіпляється невпинно. А я усе іду-іду по краю, але тільки так метелика спіймаю.

Кришталеве тільце набуває подоби живої плоті. Ось уже русяве волосся опускається на маленькі плечі. Вона, як тоненька билиночка, згортається у позу немовляти. Уже через зо дві хвилини споглядання усі присутні бачать, що на асфальті лежить доросла дівчина, але із діркою у спині. Адже без неї не обійтися, позаяк усі мавки її мають, тому й ця не виняток із правил.