Світла і темна сторони редагування
#Щоденник_письменниці
З одного боку, вичищати помилки, оддруки, слова-паразити і всілякі "починав", "був", "знав", "здавалося" та інші — дуже корисно і правильно. Робити текст плавнішим, легшим для сприйняття, шукати синоніми — все чудово. Але інколи ти замилюєш очі власним текстом і редагування перетворюється на муки, коли тобі вже не те що боляче дивитися на свій текст, ти в моменті бажаєш кинути писати взагалі, бо воно тобі видається повним лайном, дніщем і взагалі "пишу херню".
Я вважаю, що це світлий і темний вовки редагування, які живуть у кожному авторові. Світлий вовк тебе гладить по голівці і спонукає вичищати текст, допомагає додавати емоції і розкривати героїв, видаляти повтори і інше і взагалі підтримує усіляко, обіцяє гори грошей і слави після виходу твоєї книги у світ.
Темний вовк чекає моменту. Він підглядає зі сторони за світлим, не втручається, жує собі впійманого зайчика тихенько. А потім як нападе — і все. Ти вже не думаєш про те, як зробити текст кращим, лише про те, як спалити його, ноутбук, свої руки і все довкола до чортової матері, бо ти нездара, графоманка і взагалі.
Це і є сумніви, і не зовсім.
Світла сторона редагування — коли ти можеш налаштуватися на внутрішнього редактора і дивитися тверезим поглядом на свій текст, при цьому не вмикаючи автора, який норовить залишити отой класний величезний абзац, де розповідається про персонажа в деталях, а розумієш, що той абзац тут виглядає як інфодамп, не потрібен для цієї сцени і його можна просто перенести в інше місце. І при цих думках ти не впадаєш у паніку, а радієш, що знайшов рішення для сцени.
Темний вовк не є повною мірою також і самопоїданням і внутрішніми сумнівами. Темний вовк насправді жорсткий критик, який не розуміє, що то є перше редагування чернетки і що далі буде друге редагування, потім, можливо, третє, а потім, можливо, ще — і це нормально. Темний вовк — нетерплячий рецензент із професійної колегії рецензентів України, який чомусь вважає, що перше редагування має бути ідеальним одразу, і тикає своїм кігтем тобі в око за кожне не ідеальне одразу речення чи слово чи зворот. Темний вовк одразу хоче бачити шедевр "Коронації слова", Пулітцерівської премії чи продажі у 10 тис. примірників дебютної книги.
І обидва вовки прекрасні, просто треба вміти змішати їхню шерсть разом, злити їх воєдино і зробити одним сірим вовком, який по черзі вмикає свої крайнощі у редагуванні тексту, але притримується золотої середини. Я поки свого сірого вовка ще не створила, але вже в процесі. А у вас який вовк переважає при редагуванні тексту?
24.05.2026
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!