Блог Сорока

#Сорока_блог

Не повірите, але блог дійсно дав багато.

Починала я вести активно соцмережі практично після того, як почала писати українською оповідання — навесні 2024 року. І, звісно, я вхопилася за все одразу — Інстаграм, Фейсбук, Тік-ток, Телеграм. І це не було помилкою — це було складно. З часом я виробила для себе певний стиль блогу і зупинилася на текстовому варіанті, більшому, ніж уміщують пости в Інстаграм, тому його викреслила з активностей практично. Залишився Фейсбук і Телеграм. Інші акаунти існують, навіть у Тредс я є, проте великі розлогі тексти — то моє.

Телеграм розвивати дуже важко, бо треба туди постійно звідкись наганяти підписників, домовлятися з іншими каналами на взаємний репост, щоб тебе бачили, і взагалі там система складніша. Тому Фейсбук — моє все. І не тому, що я міленіал, просто ця форма подачі ведення блогу мені підійшла.

За час ведення блогу я отримала дуже багато.

1. Інформація. Люди діляться щиро і часто своїм досвідом, якщо ти у них запитаєш. А ще більше діляться, якщо ти розповідаєш про власні факапи, страхи і переживання. Тому роблю висновок, що наша нація має серце і душу і хоче відгукуватися на чужий біль і страждання чи комусь допомагати. Або людям просто подобається повчати інших. І те, і те в результаті приносить мені масу інформації в літературній та інших сферах, яку я акумулюю, переробляю, аналізую, навчаюся і йду далі.

2. Мене знають. Не так багато, звісно, як хотілося б, але вже не сіра миша із числа письменниць-початківців. Це приємно, корисно і дуже надихає насправді. Від ще однієї письменниці, яка тільки взялася за клавіатуру (зараз кажуть «взялася за перо»?), я трансформувалася у вже більш-менш впізнаваний бренд «Сорока». Я не маркетолог, звісно, але те, що бренд формується, думаю, круто. Принаймні мені це подобається.

3. Знайомства. Це найцінніше і найкраще, що сталося зі мною. Купа класних, цікавих, приємних людей прийшли до мене, бо почали мене читати. З багатьма я досі спілкуюся постійно і приємно, з деякими менше, з деякими навіть подружилася. І не тільки у книжковій сфері, що взагалі, на мій погляд, мегакруто. Світ розширився практично миттєво з розвитком блогу.

4. Навчання. Теж цінний ресурс. Люди діляться власним досвідом на різні теми, і тим самим я стаю кращою у письмі, спілкуванні, у розумінні людей і світу. Тому неймовірно вдячна всім.

5. Хейт. Вам буде це дивно, але практично не було хейту в моєму блозі. Напевно, ніколи. Окрім одного разу, який не пов'язаний з літературою, але не вважаю то хейтом, а сприйняла це як зріз суспільства на болючу тему. І ще цікавий момент — за весь час існування була заблокована лише одна людина. І не тому, що він хейтив і ображав, а тому, що був занудним і мегазацикленим на собі чуваком, який використовував мої пости для виливання власної не зовсім коректної думки у світ. Не ображена на нього, але з блокуванням жити стало легше.

6. Новий рівень. З веденням блогу тобі соцмережі звісно підкидують схожі теми, і я виходжу потроху із бульбашки «письменниця-початківець» у бульбашку «майбутній дебютант книги». Що круто, цікаво і надихає.

А тепер про складнощі. Вести блог важко. Це праця, праця і ще раз праця. Як ви помітили, у мене практично немає перепостів чужої думки, немає прикольчиків і мемів, немає нічого, окрім власної структури. І цього я досягла працею і логікою вибудови свого соцмережевого портфоліо. І це велика праця. Окрім часу, енергії, придумок про що написати, блог популяризувався не тільки через мої пости — я коментувала і спілкувалася багато з іншими у різних групах. Тобто окрім того, щоб писати просто якісь текстики, я ходжу до людей під їхні пости і висловлюю думку, відповідаю на коментарі, спілкуюся, пишу — і це інколи займає більше часу, ніж написати власний блог.

По техніці. Я пишу зазвичай за один раз 5-6 блогів і потім планую їх на майбутнє відкладеними постами. Окрім блогу, я пишу багато відгуків на фільми і серіали, і звідси, до речі, до мене прийшло дуже багато підписників і декілька хороших знайомих. Пишу, коли є натхнення, час і сили. Виписуюсь, підбираю картинки чи фотки і потімза один раз створюю всі ці відкладені пости. Бо якби я кожен день мучилася, що написати, я б не робила взагалі нічого, окрім блогу. Пишу собі нотатки, про що я хочу розказати постійно, а потім сідаю і мучаю клавіатуру.

А як ваші блоги? Поділіться, як ви себе розвиваєте і рекламуєте?

16.07.2026