Я дописала рукопис, що далі.
#Щоденник_письменниці
Далі пекло. Не таке, як було нещадно при обстрілі, але не менш спекотне. Бо на мене чекає:
- редактура
- читання бетами
- знов редактура
- читання
- написання синопсису, анотації
- синопсис 2-ї книги одразу (бо це дилогія)
- пошук назви (є варіанти, але поки не йокнуло серце)
- читання і редактура знову
- пошук видавництв, написання їм листів і розсилання рукопису
- нерви, багато нервів
- написання чернетки другої книги
- знову редагування
- читання і редагування
- потім боротьба з відмовами видавництв
- зневіра
- вигорання
- посилання всього за рос кораблем
- потім візьму себе в руки
- знову редагування і читання
І все по колу і колу, допоки я не допишу другу книгу до кінця. А за цим — читай мій список спочатку.
Десь я пропустила пару стадій вигорання, депресії, заниженої самооцінки та іншого, які будуть траплятися періодично на цьому шляху і, певно, вічно, поки я пишу. Це мій шлях, як у самурая, як у Мандалорця (до речі, як вам новий фільм?), яку будь-якого письменника і письменниці.
Бо писати — це вибір, мій вибір. Далі після кротовин будуть нові книги і знову почнеться все по новому колу. Єдине, на що я щиро сподіваюся, — що з кожним новим циклом я ставатиму кращою. Не тільки як письменниця, а й як людина. Бо коли я пишу, я не просто розказую якусь історію чи навчаюся, я фактично росту і розвиваюся по життю. Це так з будь-якою справою виходить у людей. Ми пізнаємо світ і себе крізь якусь діяльність.
Післямова: замовляйте Альманах, там реально класні твори зібрані, а мій твір взагалі пов'язаний частково з книгою, яку я написала, бо написаний у ЛОРі. І так — я буду часто вам тепер нагадувати про замовлення — таке життя) І ви знали що там можна передзамовити електронну версію книги всього за 175 грн? Це даром.
https://www.almanac-putivnyk.com.ua/zamovlennya.html
06.07.2026
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!