Штиль у написанні
#Щоденник_письменниці
Буває таке з усіма письменниками. Коли наче й історія в голові є, і вже знаєш, як і що буде розвиватися, але не пишеться. Інколи можна вийти з цього стану вправами якимись, спілкуванням ще чимось. Але інколи, вважаю, для себе треба просто це перечекати. Штиль перед штормом? Можливо. А може, просто треба час на спокій, передишку і відпочинок.
Як проявляється? Дуже просто. Треба писати мені другу книгу дилогії «Кротовини». Я знаю, які події мають закрутитися в першій главі. Я розумію, що герої мають зробити, як вони себе будуть почувати і куди взагалі рухатися. Але коли сідаю писати, виходить або бідно й погано, або не виходить. Моя проблема зараз у першій сцені.
Трошки контексту. Перша книга «Кротовин» відкривається полюванням на космічних корів. Істоти прикольні, незвичні, і сцена вдала. Тому навіть деяким бета-рідерам вона запам'ятовується краще, ніж продовження глави. І для мене ці космічні корови стали певним символом вдалого початку. І зараз я хочу придумати так само класну сцену, яка запускає події у другій книзі, але... Штиль. Ідеї всі погані, ніяка не чіпляє, нічого не пишеться.
Тому я роблю паузу і буду просто чекати, поки та сама офігенна сцена проявиться самостійно і запустить всю двіжуху по сюжету.
А ви що робите, коли не пишеться?
Післямова: педикюр у стилі синього дракона навіяне #полюванням_на_дракона
09.08.2026
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!