Блог Сорока

#Сорока_блог

#Щоденник_письменниці

Писати для аудиторії чи писати для себе? І так, і ні.

Все залежить від ваших намірів і цілей. Я розкажу тільки про себе, свою власну думку і бачення. Кожен вдягає власні труси зранку, тому не мені вам вказувати, як жити, писати і що обирати.

Я дуже люблю космічну фантастику, наукову фантастику, космоопери, сай-фай. Улюблені мої серіали й фільми на ці тематики: Firefly, Stargate SG-1, Stargate Atlantis, Зоряний крейсер «Галактика», Експансія, Ковбой Бібоп, П'ятий елемент (я знаю, що він старий, тихенько), Стар Трек звісно, Зоряні війни (серіал «Мандалорець» — ТОП). І ще купа інших. Напрям ви зрозуміли. І тому, сівши писати велику прозу, я вирішила, що хочу втілити спочатку всі свої улюблені моменти, тропи, образи, пригоди з моїх любимих серіалів і фільмів, але по-своєму. Саме тому моя перша дилогія буде на цю тематику — космічні пригоди з великою Галактичною таємницею.

І я не бачу нічого поганого в тому, що хочу виписати свої улюблені образи в книзі. Навпаки. Закоханість у своїх персонажів і їхні карколомні пригоди додає мені наснаги, натхнення і допомагає писати.

З моменту, як я стартувала з першим реченням, до завершення першої повної чернетки книги минуло рік і два місяці. Якби я не робила перерви, було б швидше. Але за цей час я виросла, у мене покращився текст, окрім цього по ходу з'явилося кілька інших класних ідей для наступних книг: одна з яких у жанрі теж космічної фантастики плюс романтика, інша — трилер-драма без фантастики, і ще один сай-фай на соціально-філософську тему. І ці всі ідеї максимально класні та різні. Це не означає, що, одразу поставивши крапку в другій книзі, я побіжу писати щось інше, ні. Це означає, що я не заручниця однієї історії. Просто перша історія у мене має бути виписана з моїх дитячих і юних спогадів про прекрасні космічні пригоди моїх крашів дитинства. А далі будуть вже інші історії.

Повернемося до трендів і не трендів. Я зараз пишу не для якихось трендів-шмендів — ні. Я пишу, бо люблю свою історію, я хочу, щоб «Кротовини» були дописані, я хочу, щоб вони були видані й прочитані читачами. Я хочу виплеснути цю історію на папір і видихнути. Бо вона класна і мені подобається. Тому, пишучи, я не задумуюсь про тренди чи модні зараз речі. Але й не заморочуюсь, щоб зробити щось едаке заумне, літературне і не таке, як у всіх, мегаоригінальне чи унікальне, щоб стати типу унікальним гравцем на ринку. Ні.

Я просто пишу свою любиму історію про чотирьох (плюс половинка) головних персонажів, які випадково зустрілися і вимушено вирушили крізь кротовини, втікаючи від могутньої корпорації, де їх потім захопили інші пригоди і в кінці вони..... Ага. Я так вам кінцівку і розкажу. Почекаєте, поки якесь видавництво зацікавиться і видасть книжку — тоді дізнаєтеся)

У висновку я думаю, що неважливо, який ярлик на себе ти вішаєш — тренд, не тренд, унікальність чи кліше — важливо, щоб твоя історія тобі подобалася.

10.07.2026