13***
– Ой, а це Аліса, я тобі говорила про неї! – нашвидку представила Катя Алісу.
Знахар не дуже привітно зверхньо хмикнув, ніби знав наперед, що Аліса не та, яка сприйматиме його шоу за чисту монету. Проте поводився поважно, зібрався, взяв склянку з водою, ножа, яйце, запалив свічку.
–Але ж ти тільки поглянь, як майстерно грає, – синій туман біля вікна почав втискатися у щілини.
Ярина тим часом сиділа на дальньому порожньому стільці за столом. Аліса примостилася до вікна ближче, тому туман тягнувся до неї, осідаючи на голову хмаринкою.
–Цікаво-цікаво, – продовжувала хмаринка. – Отже, ось цей один, який так і не пізнав законів балансу сил добра і зла, світла і тьми, намагається тут говорити істину? А звідкіля він взяв, що то є істина? Наміри його лихі, ой лихі…
Хмарина крутилася на голові Аліси, дівчина почухала тім’ячко. Сьорбаючи чай з чашки, вона була голодна, страшенно хотілося пирога, а не театралізованого дійства у виконанні неприємного Знахаря.
Ярина вдавала таку ж реальну дівчину, гостю Каті. Намагалася не розсміятися, коли хмарина підскочила і зареготала, як Аліса почесала тім’я.
– Ні, ця Аліса таки направду не дурепа, скільки разів я за нею приглядаю, навіть мою присутність на голові відчуває. А я ж все стараюся переконати її почати писати картини, я ж знаю, що у неї талант, а та все ніяк не наважиться. Дівчинко, агов! – хмаринка почала підскакувати на голові Аліси, намагаючись втиснутися у неї, переконати, що таки варто купити пензлі, фарби і почати.
Ярина сиділа у очікуванні обіцяного шоу, і намагалася не сміятися з викрутасів синьої хмаринки, зберігаючи серйозність.
Знахар повернувся і посадив Катю на стілець в центрі кімнати, мугикаючи щось під носа, почав проводити свічкою вздовж голови, спини, опускаючись донизу. Ярина почала бачити кольорові цятки, першу вона побачила у області серця, вона світилася яскравіше за усі, потім іще одну, іще одну… цяток було сім. Вони ставали яскравішими і яскравішими.
Знахар не зупинявся, взявши яйце, почав робити рухи за спіраллю за спиною дівчини, чомусь Ярина побачила, що яйце у руці Знахаря відразу помутнішало, змінюючи структуру білка, він лише торкнувся його, ще не наближаючи до Каті.
Аліса сиділа тихо, а подумки читала молитви захисту за себе і Катю, а тому активізувала центри енергетичні вона, а не Знахар, своєю щирою молитвою за приятельку, бажаючи захистити її від ворожого маніпулятивного впливу цього чоловіка.
Для більшої показовості Знахар взяв ножа і ненароком впустив на підлогу, ніж глухо дзенькнув і Знахар зробив неоднозначний вираз обличчя.
Аліса молилася не спиняючись, вона напам’ять знала деякі молитви, які у дитинстві змусила вивчити її бабуся. Бабуся була набожною жінкою, молилася перед образами і вірила у захист молитви.
–Недобрий знак, – промовив Знахар, цмокнувши багатозначно язиком, аби нагнати паніки та страху на Катю.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!