У Позачассі

Знахар терпляче чекав, коли Ярослав сам вийде на зв'язок. Головне – не спішити. Сам знав, що Ярослав довго не чекатиме, не витримає.

Аліса писала картини, проводила час з Павлом, а Катя жила своїм новим вільним життям.

Вечір читань наближався. Ярослав уже подумки потирав руки, бо очікував на знайомство з подругою Аліси.

Коли вона переступила поріг клубу, він одразу зрозумів, що то вона.

–Привіт, я – Катя, – промовила Катя, вона чула від Аліси про друга Павла.

–Ярослав, – усміхнувся на всі тридцять два Ярослав, і нахилився поцілувати руку.

Катя не зніяковіла, вона бачила цей жест уваги у кіно, то чому не можна?

–Я забронював столик для нас усіх, на чотири персони, проходьте зі мною, – завбачливий Ярослав потроху «набирав бали».

Каті було приємно опинитися у гарному місці, з цікавою компанією, от уже пурхнув офіціант у фартушку з оголеним жіночим тілом – тематика вечору така, та й заклад тематичний, Катя усміхнулася і замовила коктейль «Нестримна лава».

–За мій рахунок, – промовив Ярослав, коли вона зробила замовлення, і замовив собі ром і колу.

–Приємно, Яре, дякую, – подякувала Катя, поки Аліса обирала, що вона хоче, і виглядала Павла.

–Він у корці, що вдіяти, почекаємо трохи, публіка підтягується, тож затримка нам на руку, –на правах організатора промовив Яр і встав з-за столику. Коли він ненадовго полишив дівчат, подруги переговорили.

–Алісо, а цей Ярик такий собі хлоп, сміливий, ти його добре знаєш?

–Ні, якщо чесно, Павло мало взагалі про своїх друзів розповідає, у нас спільна виставка попереду, навіть сьогодні Яр пропонував виставити наші картини у холі, Павло пише багато, у нього у творчості багато сексу, натури, філософії – це мене чіпляє. А за твоїм мейлом ось що вийшло!– і Аліса простягнула Каті телефон. На полотні через прозору картину оголеної дівчини з пляшкою шампанського на кухні проступав портрет незнайомця, від цього обличчя важко було відірвати погляд.

–Як ти вгадала? – здивовано спитала подругу Катя? Як? Це Він!

–Я так відчула – і так написала, – він це хто?

–Той чоловік зі сну, – приголомшено відповіла Катя і думками полетіла далеко.

–Ну що, дівчатка, не сумуєте? – Ярік повернувся з Павлом і почався захопливий вечір поезії-прози і драйву.

Після офіційної частини розпочалася афтепаті, і уже у вільній обстановці Ярослав і Павло приєдналися до дівчат.

–Такі прикольні фото, – промовила Аліса, передивляючись матеріали, відзняті Павлом.

–О, так, Паша вміє відпрацьовувати свої гроші, – на правах господаря вечірки поважно промовив Ярослав.

Алісі це не сподобалося, але вона промовчала, щоб не встрявати.

–А де тут туалет? – запитала Катя.

–Я проведу – галантно допоміг Ярослав, і дорогою до туалету Катя спиною відчувала прискіпливий погляд на її сідницях.

–Далі я сама, – зауважила Катя біля дверей.

–Крихітко, не псуй вечір, я можу допомогти тобі стягнути твої мереживні трусики і зробити дуже добре, – Ярослав був п’яним і його несло. Сміливості додавав алкоголь, але Каті допомога була не потрібна.

–Лясь! – її рука хряснула Ярослава по щоці, і двері туалету гучно грюкнули.

–Шалава! – на емоціях прокричав Ярослав, гарячково сплюнув на підлогу, і пішов назад.

–От придурок! – Катя мила руки, поглядаю чи на себе у люстро, – брррр, пора звалювати.

«Алісо, Яр до мене клеївся, він п’яний, мені не зайшло, я додому» – відписала вона вже в таксі Алісі.

«Ок,ти в нормі? Вибач, що так. Але ми ще тут, Паша ще працює» – відписала Аліса.

Наступного дня Ярослав обрав найкращу світлину Каті і згадав про Знахаря.