4***

За монітором сиділа дівчина, цифри нескінченним потоком пропливали перед очима, а дівчина робила позначки у звіті, зосереджено, інколи покусувала олівець і губи.

Телефон задзвонив і вона підняла слухавку, обличчя сполотніло, і дівчина прохрипіла кволо: «Води…»

Нікого поруч не було, тому Ярина вирішила допомогти, повернулася назад, звідки прийшла, взяла склянку на тумбочці у кабінеті Ярослава, наповнила водою і принесла непритомній уже панянці.

Ярина мала щось робити, але доторкнутися до тіла дівчини не могла. Тому вона просто плюхнула водою у обличчя, а склянку поклала на підлогу набік, аби здавалося, що дівчина облилася сама.

Дівчина закашлялася, опритомніла, згадуючи події останніх хвилин, швидко взяла сумочку, ключі, жакет і побігла.

– Ти щось зрозумів?

– Так, але краще тобі того не бачити, люба. Ця дівчина має сина, єдиного сина, якого народила рано, і він швидко виріс. Так от син має мрію, яку приховує, бо цю мрію ніхто не розуміє. Коли влаштовується на першу свою роботу, він не увесь заробіток віддає матері, бо мрія його змушує приховувати частину заробітку. Він складає потаємно потроху гроші і купує собі авто. Автівка, чесно кажучи, брухт, і спеціаліст точно це підтвердить, але хлопцеві байдуже.

Він купує автівку не маючи навіть навиків водіння, не маючи прав, практики, просто бажання його настільки сильно перемагає, що…

–Що сталося? Що з ним? – Ярина піднімає склянку з підлоги, вдивляється у скло, ніби у магічне дзеркало. – Що з ним? Чому дівчина втратила свідомість?

– Їй подзвонили з реанімації, поліція, син розбився у аварії.

–ЩО?

– Так , ти почула все правильно. Розбився її єдиний син, і зараз його життя висне на тонесенькій волосинці, і якщо тебе це не переконує, що життя цінне – йди за мною, сама все побачиш.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.