Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Електронні книги / Поезія (6562)

Я знаю ти

Я знаю ти майбутнім станеш.

Ти не відав свого життя за дарма

те, яке дала тобі твоя мати.

В момент її найбільшого болю у житті.

Я знаю ти майбутнім станеш

для тих кого зараз у колисках

підніжну мелодію з вус мами

мале маля тихенько засинає.

Я знаю ти майбутнім станеш

для кожного того хто зараз є.

Хто вчиться не жаліючи ні сну, а ні себе.

Бо він знає, яка ціна за це платиться.

Я знаю ти майбутнім станеш

для тих хто колись боявся бути.

Щирим, відкритим, дивним не таким.

Бо знає, що він немає права більше.

Втікати від себе самого.

Я знаю ти майбутнім станеш...

Ні ти їм став, бо душа твоя полетіла

в небеса на крилах лелеки, що прийшла

тебе провести востаннє на твердій землі.

Бо ти не станеш більше вже на неї.

Ти не бігатимеш по ній й не мріятимеш

сидячи в полі серед пшениці.

На жаль ти на віки закрив очі й ліг в

холодну землю.

11.01.2023

...

Тетяна Фан

Новорічний

А знаєш, я б зараз міг чистити тобі мандарини.

Кімната б заповнилась запахом цедри та звуком k-popу.

Я б швиденько приніс пляшку вина з магазину

І на кухні ми б зварили глінтвейн. Найкращий в Європі.

А ввечері ми б залізли під одну теплу ковдру.

І під якийсь різдвяний фільм, обмінялись дарунками.

Ти б уважно спостерігала за героями та сюжетом,

А я заледве стримувався, щоб не відволікати тебе поцілунками.

Не пам'ятаю коли востаннє просив щось на новорічні свята.

В цьому році моя компанія - сім'я та коти.

В цю ніч у всіх українців заповітна мрія одна

Але мої різдвяні бажання це перемога і ти.

...

Місячний_Лис

Художник та мухомор

Яскравий красень мухомор

Стоїть у лісі тут і там!

Скажу йому – любов, амор –

Тебе нікому не віддам.

Я вправно омину пеньки,

Побачу шляпку за версту.

Гриби всі різні, будь-які –

Я ж вибираю красоту.

Його штовхатимуть щоразу,

А він стоїть на диво всім

І все сприймає без образи –

Господар, цар усіх лісів.

Неїстівний? Чи то важливо?

Дивлюся на червоний гриб.

Смаки в людей такі мінливі…

Кричу «Ау!»… ось вже й охрип…

З художником таке буває,

Хоч дивно, та такий я сам.

Червоний гриб мені киває…

Неїстівний? Але ж краса!

...

Сергій Кузнєцов

Вітання музею Давида Гурамішвілі

Де ж подітися поету,

Де знайти порозуміння?

Хто ж підтримає на злеті

І плекатиме без зміни?

Як боюсь, що рима стигне,

Що нічого вже не вийде,

Я приходжу на гостини

В дім грузинський, до Давида.

Нас веде по творчим сходам

Крізь стрімкі життєві хвилі,

Дах гостинний у негоду –

Наш музей Гурамішвілі.

Підіймаймо ж, друзі, ліру!

Хай птахи-вірші злітають,

Хай музей у місті миру

Всім на радість процвітає!

...

Сергій Кузнєцов

Пам'ятає лиш земля

Не всі дати точні,

Не всі легенди правда.

Та й люди не усі були.

І не усі лишили згадочку про себе,

І ні словечка про них не скажуть вчителі.

Лиш земля пам'ятає всіх!

Усіх князів, княгиню й короля.

Козацькі війська, гетьманів і отаманів,

що йшли до бою і заборони не спинили їх.

Людей молитви, що линули до Бога, й козацьку булаву.

Хлопців наших, що не серце не дівчині,

А неньці, неньці - Україні віддали!

І те, як плакали жінки по Україні,

Що сльози їхні, як Дніпро.

Чому ж не пам'ятаю люди?

Чому героїв, що кістьми побудували фортецю Україні не згадають ні словечком?

Чому не треба людям цього?

Це ж їхні старшії брати!

А вони вірять, вірять в москальськую брехню.

І не зрозуміють все ніяк, немає в Україноньки такого друга, вигаданого брата.

Нема, не було і не дозволять свідомі люди бути!

І возвеличаться герої наші,

Й Шевченко до Бога полинуть зможе.

Молитиметься там, дивитись на Вкраїну-неньку буде.

Зустріне там, на райських небесах,

Усіх князів, княгиню й короля.

Козацькі війська, гетьманів і отаманів,

що йшли до бою і заборони не спинили їх.

Людей молитви, що линули до Бога, й козацьку булаву.

Хлопців наших, що не серце не дівчині,

А неньці, неньці - Україні віддали!

І тих, жінок, що плакали по Україні,

Що сльози їхні, як Дніпро.

Дивитимуться вони всі разом,

Як їхнії нащадки волю здобули.

...

ElizaLoiren

Він знає

Він знає мій секрет

Коли я зла

Коли я шалена

Коли я плачу кленом

Коли не сплю

Лягаю спати

Плету вінок із мяти

Коли в мені

Усе на світі

І проростають квіти

Він знає одне лише

Мене потрібно любити

Він знає коли я жорстка

Знервована і надірвана

Мене обіймати і я така

Палаю й печу інеєм

Він знає про мене добре

А я не прошу багато

Мені ще любові й ковдру

Зі мрій і бажань строкату

...

Віва ЛаВіта

Час

Час виростає як рослина великим,

формується, відкривається як він є.

Циклічною конверсією приміряє безликість,

Сухим пензликом ні фарбинки не згає .

Листя дерев нині теж не зелене,

на них сонця застиглі проміння,

яскраво жовті чи фатально червоні

Час згубив її в плум'ї тіней.

Гілки як ті сироти напів одинокі

бавлять себе, удари вітру терплять

а в їх ногах холодною ковдрою,

душа та думки переможено сплять.

Скоро чарівно весною зростаючи

час воскресить їх любов та життя,

А старе листя напевно десь щезне,

як і не було для нього буття.

...

Citrus _S_M

Моє щастя

Моє маленьке

Моє маленьке миле щастя,

яке так любить спати у ночі.

Зміною, як мала дитина в обіймах

ви лежачи в ногах.

Моє маленьке миле щастя,

яке любить бути новиною дитиною.

Роблячи шкоду в мене на очах

та отримувати на горіхи в той самий час.

Моє мале чарівне чудо,

як добре, що ти в мене є.

Таке чудове ніжне чудо мов

янголя мале, але вухами та хвостом.

Моє маленьке янголя

таке пухнасте і невинне

коли ось так лежить й

спить в мене на руках.

Моє маленьке файне

миле чудо, яке так часом

хочеться обійняти так сильно,

що аж страшно, бо можна роздавить.

16.10.22

...

Тетяна Фан

Пухнасте щастя

Пухнасте щастячко урчить

таке мале і безневинне

воно має красиві ніжні оченята,

які так закохано дивляться на мене.

Пухнасте миле щастячко,

яке має маленький мокрий носик

Який так і тулиться до тебе

в цьому холодному вітряному бліндажі.

Пухнасте миле сонечко, яке

ось мало дім, а тепер його нема

бо дехто пролітаючи вночі

скинув бомбу на його дім.

Пухнасте миле щастя

ось спить у своїй такій.

Вже звичній сумці й зовсім,

вже забув, що таке комфорт.

Пухнасте і велика таке щастя Лев

яке хоч живе у клітці й повинен

мати вільний рух.

Від переляку й шуму ракет

він збив собі носа й око в клітці.

Малі пухнасті земні створіння

коти, песики, папуги, лави, коні,

мавпенята за, що це їм усім таке

страшне і люте бачити в житті.

Ніхто в цьому світі не повинен

страждати або втрачати дім.

Чи рідних, які опікувались ними завжди

Ніхто не повинен спати в годному бліндажі.

16.10.22

...

Тетяна Фан
12+

ХОЛОДНИХ КЛИНКІВ УКОЛИ

Моя королева

Полонила серце лева.

Мене з розуму звела,

Чорту душу продала…

Я простий слуга короля.

Меч, а не лютня — зброя моя.

Але, зараза, через вас

Я не можу не думати про нас…

Люба, моя, кохана,

Уже й не так болить смертельна рана.

Нам не бути з вами вже ніколи,

Розлучили нас холодних клинків уколи.

І ось, коли уже помер,

Коли попрощався із власним я життям,

Коли сум мене роздер,

Врятували ви мене від тортур душевних ям.

...

Міністр (без) культури

Сповідь дзеркал

Ти дивишся йому в очі. Люди дуже люблять казати , що це дзеркало душі .

А що як там , у відображенні не ти ?

Не тобі він освідчуєтся в коханні, пишучі палкі листи.

Це не ти є постійною гостею його безтурботних , сповнених дитячою мрійливістю снів.

Інша — адресант усіх сказаних їм палких слів

Боляче ? Можеш мовчати — я знаю , що так .

Хочеш дізнатися зрозуміла тебе як? Просто побачила це у твоїх очах.

...

Ганна Липнева

Не має влади час над почуттями,...

Не повернути час, коли були разом,

І дихали тоді в одному ритмі,

Ми розійшлись самі собі на зло,

Щоб не програти у щоденній битві.

Ми думали, що буде, як завжди:

перекипить, стежини знов зійдуться,

Але дорогу інші перейшли,

Пообіцявши нам благоролуччя.

Життя пливло рікою каяття,

Не має влади час над почуттями,

І серце знов пришвидшує биття,

Коли фантоми-поцілунки поміж нами.

...

dracena72Natalka

"Життя"

Життя наше коротке, як птаха політ,

І проходить воно, як весняний той цвіт.

Життя наше як тінь, на землі дано нам,

І запишуть його, на плиті лиш ім'ям.

Життя наше як ніч, при якій так темно,

І лиш сонце зійде, пропадає воно.

Життя наше, як помах в полі вітряка,

Як черговий сигнал, на березі маяка.

Життя наше як звук, як удар молотка,

Й тимчасове воно, як тривалість квитка.

Життя наше як слід, на морському піску,

Як та річка гірська, несе долю людську.

Життя наше як спів у садку солов'я,

Так красиве воно й добігає кінця.

8.08.2022

...

Vladyslav Derda

О рідна моя.

О небо, о світе, як же я тебе люблю.

Моє блакитне гарне чисте небо.

Моя родюча земля із жовтим кольором на ній.

Яка ж ти гарна моя рідна Батьківщина.

Не проміняю я ніколи твої родючі чорноземи.

На чужу землю, яка б гостиною вона не була.

Я твоя дитина й тільки твоя.

Ти створила мене та моїх предків.

Я люблю тебе, як ніколи раніше.

За тепле сонце, чисте небо,

свіжий літній дощ.

За красиві світанки, ніжні обійми,

За теплий мамин поцілунок в лоба вранці.

За татові слова підтримки й віри в мене.

Ціню і дякую тобі за ту свободу

слова, що я маю,

За те, що можу писати те, що хочу, а не те, що мушу.

За те, що можу зростати й дивитись в майбутнє, йти до нього.

За те, що можу подорожувати й бачити красу світу...

Сказати слів можна ще багато,

Але я скажу зараз те одне значуще та єдине,

що характеризує тебе і нас усіх.

Незламна наша віра в тебе.

Незламна сила предків в нас.

Незламна мудрість нашої землі.

Незламна наша батьківщина з людей складається вона.

24.08.22

...

Тетяна Фан

Ліберецька осінь

Либерецька осінь, зрошена дощем

Жовте листячко опало долу.

Вуханець сховався за калиновим кущем,

Підслуховує з смерекою розмову.

Біла приморозь змальовує траву,

З ранку крига закує калюжі.

Серпантини жовті пролягли,

Як не встигші поховатись вужі.

Дикі кози скачуть через тин,

За гостиньчіком господарьського саду.

Тільки вітер полем йде один,

У самотності знаходе він відраду.

Вітре братчіку ти знаєш мудрість гір

І говориш з лісом голосами.

Тільки час укаже сивині,

Чому прірва вийшла поміж нами.

Тільки час, а що мені роки,

Не рахую дні та кілометри.

Час , піщінка на моїй руці,

Відстан в карті , лише сантиметри.

...

Onra

Настане

Настане день Війни не буде.

Пройде цей страшний сон.

Збудуємо ми Нову Країну.

Буде кращою за ту, яка була.

І у кожного буде вже інше життя.

Так воно матиме руїни.

Розбите серце через втрачену родину,

дім, близьких та друзів.

Ми все зробимо по новому

Краще ліпше, як ніяк.

Ми є одна велика Родина.

Ми і є славна Україна.

Ми і є її Народ.

12.03.22

...

Тетяна Фан

Не має

В моєму серці вже

немає співчуття.

Нема цензури та жалю.

До тих хто псує життя

не лише собі, а і йому.

Тому малому, який тихо

спав собі у ліжку.

Прокинувшись почув:

"- Малий швидесенько вставай давай

ховатись у метро"

"- Я не хочу трохи хочеться поспати"

"- Сонце нема часу, давай вставай"

І ось поплентався він слідом.

За мамою та татом ховатись у метро.

І чує шум і чує гул...

Немає співчуття до тих хто

Говорить "А, що я зроблю мене

не послухають, не почують"

"БРЕХНЯ" - ось, що я вам на таке скажу.

Ви в полоні власного страху.

Бо вам то є комфортним.

Сидіти, боятись та мовчати.

Ви брехуни, які беруть в руки зброю і говорите

"- мы мирных не трогаэм".

Брешіть собі, але не іншим.

Брешіть кому завгодно, а не світові,

який все бачить, і чиї життя ви забираєте.

У вас нема ні совісті не честі

Не брешіть АЛЕ навряд ви мене почуєте

то ж Народе України Ми сильні,

Ми вільні, Ми все зможемо,

МИ вже Перемогли.

...

Тетяна Фан

БІЛА ЗАЗДРІСТЬ

Біла заздрість, страшна, чи ні?

Із якого насіння росте?

Де береться вона у .душі,

Щиро вірим, не зла, проте ...

Біла заздрість - блискуча ртуть,

Замість крові у венах тече,

Гріють тіло бажання - є рух,

У шпарині стає бичем.

Дивний стан, як метал рідкий,

Це ж не чорна - старий мотив Срібні кульки біжать по землі...

Сам безпечний, а випари - ні.

...

dracena72Natalka

Хто?

Її мова і стегна гарячі.

Кров кипляча стікає з руки

Тонка "лебедина", оголені плечі

Хто ж знущання із тебе роки?

Хто незчув цього слова тривкого,

Що палало в твоїй глибині,

Не намацав і серця живого

Стукіт чути тепер вдалині

Хто ж бо зрікся божого слова?

Хто порушив всесущий закон?

Хто й не слуха ЯКА твоя мова?

Хто, рідненька порушив твій сон..?

28. 07.2022

...

Птаха

Україна

За абищо я життя не віддам

Віддам лише за Україну

На зло і грець усім катам

Відам за вільну, незрониму

Віддам життя за всіх дітей

За всіх дівчат котрих зганьбили

За тих хто не отримує вістей

З підвалів. Родичів, можливо...вбили

Віддам життя за її мову,

За своє слово, милозвучне солов'їне

І під свободи незборимої покровом

За мати свою - я загину!

07.04.2022

...

Птаха

Натхнення

*Різдвяний шкодник*

Хочеться ласенького на різдво мені,

Сяду я тихесенько вдома на вікні.

Поряд стоїть мисочка, радість для життя.

То смачна, бабусина, запашна кутя.

Я до ней підсунувся з ложкою в руці,

За вікном купаються в снігу горобці...

Кіт на них не дивиться, тихо ловить гав,

Ну а я до мисочки передчас пристав.

Ложкою зачерпую радість по життю,

Я краду бабусину, запашну кутю.

Вже й завечорілося небо навкруги,

Зіронька засяяла, вертепи пішли...

Ми з котом наїлися - як два пузани,

Ложку дам вусатому, дві ложки мені.

Навкруги всі зайняті дорослим життям,

І ніхто не дивиться за малим дитям.

Із котом заснули ми разом на вікні,

Я в обіймах з мискою, а кіт на мені.

Мама заходилася, накрива на стіл,

А куті немає вже, бо я її з’їв.

Отаке цікавеє у дітей життя,

Хай на кожному столі буде та кутя.

Щоб маленькі діточки в нашому житті

Засинали ситими від смачной куті.

#загадки_до_різдва.

На святковому столі,

У красивім бутилі,

Є компот незвичний,

Дивний та магічний.

З чорносливом, грушками,

З яблуками сушками.

Додає різвяних чар

Запашний, смачний... (узвар)

Золотаві і смачненькі,

Добре пахнуть, так би й з’їв.

Всі бочки у них гарненькі,

З начинкою їз грибів...

З маком, сиром та варенням,

Схожі на пухкі сніжки.

Мама їх пече з натхненням,

То різдвяні... (пиріжки)

Серед страв смачних, різдвяних

Є компот, що варить мама.

Він корисний і смачненький,

Український, і рідненький.

З сухофруктів той відвар,

Зветься він смачний... (узвар)

...

С'юзен Муз

Дружня атмосфера

Одного дня вони познайомилися.

Проводили роки разом, гралися,

Та потім життя їх розвело по

Своїм стежкам та тепер в кожного

Своє доросле життя.

Та одного дня вони вірять,

Що доля їх знову зведе у

Тій дружній атмосфері, що

Наповнена буде радістю та сміхом

І згадається те чарівне шкільне життя.

...

Хвилина душі

ПИШИ

Коли на серці сум і радість,

Душа співає і болить,

Коли натхнення йде, як данність --

Приймаєш вдячно кожну мить.

А Музу запросивши в гості,

Відмови більше ти не ждеш,

Годин багато пишеш поспіль --

Тим самим дихаєш й живеш!

Коли ти рими чоловічі

В сонетів заплетеш вінок --

Цвіт папороті на узбіччі

Сягне самісіньких зірок...

Коли ти плачеш анапестом,

Смієшся ямбом залюбки,

Хореєм кидаєш протести,

Всі розбиваючи шибки --

У світ поезії сучасний

Потрапиш ти без перешкод.

Там неймовірне все й прекрасне,

Там безліч різних насолод!

Коли пірнеш, як в воду риба,

Дістанешся самих глибин,

То зрозумієш, що надибав

Скарби з прадавніх намистин.

Відтоді ти у них в полоні,

Зачарував тебе їх блиск...

І ночі всі твої безсонні

Проллються творами колись.

Поезія коли торкнеться

Твоїх чарівних струн душі,

Частіше стане битись серце

І шепотітиме: пиши...

16.06.2024. АКВа

...

АКВа

Колискова

Спи, моє маленьке янголятко,

Спи, моє серденько, засинай,

І нехай тобі насниться свято,

Цілий світ обернеться на рай!

Хай тобі насниться синє небо

Й квітів веселкові кольори,

Доля хай всміхається до тебе,

Янголи несуть тобі дари!

Гуляє місяць між зірками

По оксамитовому небу.

Дитина тулиться до мами,

І щастя більшого не треба.

І тихо серденько сміється,

А вітерець ворушить віти,

Зіркове сяйво з неба ллється

Для найріднішої у світі.

Чарівна нічка розквітає,

Як луг, яскравими зірками,

У гості казка завітає

І розмалює темінь снами.

Дрімота ніжною рукою

Затулить милі оченята.

Співають феї колискову,

Вже час моїй дитині спати…

...

Соломія Сміла

Коли напишеш ти…

Коли напишеш ти мені останнього листа

І я його спалю, не прочитавши

Ти гучно видихнеш, рахуючи до ста

І усміхнешся, новий лист почавши

Я буду зла, гримуча, мов змія

І не впущу тебе, попити навіть чаю

Переконаю, що вже маю нове «я»

Та все ж твої листи у попелі читаю

Найбільший страх мій і моя надія

Це ти, твоє «привіт» та «прощавай»

Залежність, вада, в серці артемія

Це все про мене і про тебе, так і знай

І, мабуть, буде так, як має бути

Нехай я проганятиму - прийдеш

Бо випили ми вдосталі отрути

Інакше, як «коханням» не назвеш

...

Ріна Бейкер

І сьогодні, і завтра, й навік

Роки минали, тихо й непомітно,

За кожним днем тікали місяці.

І хоч всміхалось небо нам привітно,

Та не втримàти час у кулаці.

І хай змінює літо тендітну весну,

Хай листя спадає до втомлених ніг,

Я все одно скажу тобі тихо: люблю

І сьогодні, і завтра, й навік.

Й у вихорі людських цивілізацій,

Де за руїною іде культурний цвіт,

Я полюблю тебе у сотнях варіацій,

Яким би дивним не здавався світ.

Хай очі в тебе вже втрачають колір,

І лице давно минуло вроди пік,

Я не скажу тобі огидний і злий докір,

Бо люблю тебе, до скону і навік.

...

Невідома Аматорка

Нічні розповіді

Якщо хочеш, я тобі розкáжу

Про світ таємних і казкових див.

Про вродливих принцес пропажу,

І як лицар у таверні пив.

Розкажу про всесвіт безмежний,

Про планети і зорі ясні,

Про комети і космос бентежний,

Про красу, що бачив у сні.

Я можу згадати про море,

Про незвідані тайни глибин,

Про його чудесні простóри

І про кожну з його диви́н.

Розкажу про своє життя-

Буденне, просте, звичайне,

Про душевне своє каяття,

Що було настільки одчайне.

Як захочеш, можу розповíсти

Про перлини давніх митців,

Про скарби, що лишили флейтисти,

Про секрети пожовклих листів.

Я можу згадати про свято-

Весілля, Різдво, Новий рік,

Розповім про культуру багато

І про традицій старезних вік.

Розкажу про все, що є на світі-

Про країни, людей і міста,

Екзотичні тварини і квіти,

Бо істина в цьому проста.

Я віддам тобі усю себе:

Всі сили, помисли, незлічені слова,

Бо почуття не буває слабе-

Забирає любов на це правá.

І, може, мене не згадаєш,

Не впізнаєш себе у вíрші,

Цінніше, можливо, щось маєш,

Почуття, що мого не гірші.

Без музики й красивих слів

Підійшла до кінця серенада.

Автор: майстриня казок і листів

Твоя незнайома Шахерезада.

...

Невідома Аматорка

Не здавайся!

Не здавайся!

Зазирнула бійцю в очі,

доля, опівночі.

Вклала у долоні втомлені

крихітну надію.

Загорнула у свої обійми…

- Я тебе зігрію.

Не здавайся! Не на часі!

Нам іще з тобою справ зосталось,

не одна на цьому світі.

Де твоя дівчина? Ще нема. А діти?

Бачиш. Будеш дякувати потім,

щастям. Не дивись, що зараз темно.

Б’ємось. Не за горами великі зміни.

Дочекайся!

Я тебе зустріну через роки

і тоді розкажеш про важливі кроки,

що зробив. А доти, втримайся!

Боротись, значить жити!

Віддихни. Світанок збудить,

бажаним ковтком свободи

й співом жайворонка вдома.

...

Марія Чирич

Доброго ранку,кохана!

Доброго ранку, кохана!

Що тобі снилось сьогодні?

Доброго ранку, кохана!

Чи розплющила очі вже сонні?

Вже на кухні чекає сніданок:

Млинці із варенням та кава,

Котить день новий обагрянок,

Величний, яскравий, мов пава.

Ти усе зрозумієш, кохана,

Тож, бажаю гарного дня.

Вже сумую, моя ти жадана,

Просто знай- ти, доля моя!❤️

...

Tvoreys

Вибір

Відсиджуєш сідниці в комфорті самоти?

Коли життя минає, тягнись до висоти!

Залиш свої турботи, повісь на них понти!

Чому нема роботи? Бо вільний саме ти.

Наповнюй торбу вражень і розум підіймай,

Оточення - твій прапор, тож краще обирай!

Будь трошки навіженим, на осуд незважай,

Розширюй краще обрій і за руку тримай!

...

Легрей

Ультиматум

День 843 (15.06.24)

Про формулу миру від Президента

Відомо давно, розпіарили геть.

Не бачу я в ній гарантій момента,

Нічого про НАТО. Це слів круговерть.

В Швейцарії завтра знов саміт збирають,

Поважних людей відривають від справ.

І вкотре ту формулу знов розбирають,

Зеленський пояснення світу надав.

Китай паралельно свій захід готує

І формулу також намалював,

На вплив щодо рішень він претендує,

Ганебний підтримує орків анклав.

Говорить Китай, поважати що треба

Кордони країн та обраний шлях.

Сі вперто мовчить, як погана амеба,

Що Україна уся в москалях.

Війну від кремля, як васала, підтримує:

Шукає можливість підзаробить.

Сибір підібрав, навіть, оком не блимає,

Шукає, що можна іще відкусить.

Хвилюється цар на російських болотах,

Боїться програти війну, що почав.

Пресконференцію у своїх широтах

Зранку сьогодні велику зібрав.

Він вимагає Херсон, Запоріжжя,

Крим та Донбас залишить рф.

Мало падлюці свого бездоріжжя,

Хоче поширити далі свій блеф.

Пальцем погрожує, щоб залишили

В межах усіх цих областей,

«Боже нас збав» у ЄС щоб вступили,

В НАТО не можна: не їх ми мастей.

Грізно читає свій ультиматум,

Попереджає, що може почати.

Скільки би кремль Україну не «сватав»,

Нам цього шлюбу не нав'язати.

...

Галина Студінська

***

Чіпляюся за небо із останніх сил,

Та хмари рвуться, мов медична вата,

І тисячами напнутих вітрил

За обрій утікає вся отара.

А я лишаюся по кісточки в землі

(Чи то трясовина, чи то коріння?),

До крові нігті зламую свої

Об вислизаюче зорі склепіння.

І сонце злякане, скривавлене втіка,

Пірнаючи у прірву горизонту.

Останній промінь рветься, мов струна,

Недоспівавши свою кращу ноту,

Лишаючи на відкуп солов'ю

Чи зазвучить сьогодні звична тема,

До ночі в акустичному прев'ю,

Про мрію, так трагічно нездійсненну.

03.04.2024

...

Володимир Мельник

Без права на емоції

Без права на емоції

Летить на допомогу реанімобіль військовий,

Дорогами розбитими, нехтуючи загрози.

Без права на емоції, без права на помилку,

Без вихідних працює на полі бою лікар.

Тамує мед сестричка пекельний щем в грудях,

Від крові, тіл поранених і болі у очах.

Забралом прикриває у серці почуття.

Така вона робота, щоб вберегти життя.

В тривозі, бруді, холоді, у спеку, під вогнем,

Минають свята й будні, проходить день за днем.

Однаково пронизливі, однаково важкі

Та не до сентиментів, на передовій .

...

Марія Чирич

Ма

Ув очах твоїх заблищали сльози,

таке явище рідкісне, наче дощі

в Станіславських полях

Твоя сила в безодні душі прихована

у зелених плантаціях квітів —

і в зелених твоїх очах.

Я не знаю тебе досконало,

я не знаю, що ховається на щоденника твого сторінках.

Ти така загадкова, тебе, переважно,

важко читати.

Однак інколи нам відомо, що влетить у момент добряче.

Це нам просто вдається вгадати.

Ти така загадкова — аж занадто,

дуже важко торкатись перлинок твоєї душі.

Хай увесь світ затьмарять хмари

тай підуть нескінченні дощі.

Твої квіти тому й не завʼянуть —

проростуть у мої вірші.

Я сама проростаю від тебе,

пагінців відігнало два.

І бувало тобі не легко,

І бувала ти зовсім сама.

Пагінці це є ми — твої діти,

І я рада безмежно, що ти наша Ма

...

Shori No
16+

Хелені

Кожен вечір палю свічку

І пишу тобі листа.

Зазирни собі під ліжко

І зрозумій що не спроста

Поріжу я тобі зап'ястя,

І відлупцюю до нестями,

Відірву тобі всі пасма,

Бо люблю тебе, затям!

Заземленонеприкаяно

Я відправлю тебе в гроб

І накрию тебе охайно,

Бо буде сліз моїх потоп

Хоч ти плачеш і кричиш,

В паніці благаєш: "Зупинись!",

Ти ж мені не відомстиш,

Бо любиш мене, як не крутись!

12.04.24

...

Вісімнадцятий

Мавка

Стояв на краю

Над самою прірвою

Ще один крок …

Але я ще вагався

Голос дівочий

До мене озвався

Кличе і кличе

Мене за собою

Я спокусився

Неземною красою

І в відчуття

Пірнув з головою

Зачарувала

Зіллям магічним

Мене напувала

Серце моє забрала

Прекрасна отрута

Душу зігріла

В казкову країну

Мене завела

Переплелися

Дні ті і ночі

Лагідні дотики

Ніжні, жіночі

Втіхою солодкою

Заполонили

Розум, свідомість

Мою одурили

А я не помітив

Кохання кайданів

Як опинився

В полоні примарнім

Мавка лісна

Вміє кохати

Зводити з розуму

Полонити

Лагідних чар тих

Пізнав насолоду

І все життя

Пам’ятати я буду

Як спокусила

Мене ніжна Мавка

В серці залишу

Чарівну ту згадку

Пийте прекрасне вино

Кохайтеся чорнобриві

Пізнайте радість буття

Допоки не стали ви сиві

05.05.2023

...

Пава

Спогад

Очка закриваються.

Я вже засинаю.

До теплої долоні

щічку притискаю.

Чую тихий шепіт:

"Баю-бай, дитино.

Спи.

І я з тобою трішки відпочину."

Місяць у віконце

мені посміхається.

Сон-Дрімота

ніжно оченят торкається.

Зірочка вечірня

промінцями грає

і мене

маленьку

лагідно питає:

"Чому ж оченятка

ти не закриваєш?

Засинай.

А я здійсню все,

чого бажаєш.

Хочеш,

вигадає тато

веселу забаву?

Або, бабуся

казочку розповість цікаву?"

Вередливо

Зірочці я відповідаю:

" Ні.

Нехай мій тато

міцно засинає.

І втомлена бабуся

хай відпочиває.

А увісні чудовім

про усі турботи

хай мама забуває.

Зіронько яскрава,

є в мене бажання.

Виконай, будь ласка,

єдине прохання.

Зроби так,

щоб я завжди пам'ятала,

як мене,

маленьку,

молода матуся

спатоньки вкладала."

04.08.23

...

Irina Velika

Кажани

Кажани

Кажани такі страшненькі

І великі і маленькі.

Як їх тільки не зовуть:

Нетопир, лилик, вухань,

Ночовиди, пергачі.

Ніби привиди вночі

Вилітають із нізвідки

Та щезають, так же, швидко.

Кажани, мов підводні човни,

Запускають сонари,

Виробляють ультразвук,

Обробляють, хвиль, відгук.

Вимальовують картину

Простору, мазком єдиним,

Виявляючи звірину,

Комашню, рибин, пташину.

Обчисляють відстань, швидкість,

З перешкодами зустрівшись.

Крила мають величезні,

Ну і трішечки химерні.

Вони служать укривалом,

Теплесеньким одіялом,

Коли довгими ночами,

Заціпившись кігтиками,

У печерах, на горищах,

Де темніше і тихіше,

Сплять, кажанчики, звисають,

Поки день мине, чекають.

На землі вони єдині,

Ссавці, що літати вміють,

У них теж є вороги: сірі сови,

Яструби, підсоколики та змії,

Навіть і домашні кішки,

Ловлять, як звичайних мишок.

Кажани, такі чистюлі,

Миють, лапи, вуха, крила….

Хоч маленьке те хутро,

А повинно, все одно,

Сяяти, лисніти,

Дзеркалом блистіти.

Кігтиками вичищають,

Язичком обмивають,

Полощуться у воді,

Приймають “ванни - пилові”.

Доки бруд не по зчищають,

То нізащо й не злітають.

Мордочки у кажанів –

П’ятачком, як у свині.

А Птероподи фруктові -

на лисицю дуже схожі,

Так, вони не дуже гарні,

Та не значить, що погані,

Ловлять шкідників, комах,

У полях, лісах, садках.

Кажанчики - вередливі,

До умов життя чутливі.

В Україні, всі різновиди,

Занесені до Червоної книги.

...

Марія Чирич

Дзеркало життя

Всі думки та справи, все твоє буття

Все відображає дзеркало життя

Дзеркало все знає, що було, що буде

Від нього залежить майбутнє й минуле

Якщо ти похмурий, сутінки в душі

Світ навколо темний здається тобі

Настрою не маєш, все тобі не так

Якщо піддаєшся похмурим думкам

Що тебе хвилює, про що переживаєш

Чи своє життя сьогодні проживаєш

Чи приносять користь твої вчинки й дії

І кому потрібні твої думки та мрії

Віджени скоріше настрої печальні

Світ тобі дарує досвід цей повчальний

Будь на позитиві та життю радій

Тільки не зрікайся шалених своїх мрій

Час від часу треба з собою розмовляти

В свою підсвідомість варто поринати

Варто розуміти, чого насправді хочеш

Світ навколо себе зрозуміти зможеш

Дзеркало те спробуй розбити

Зумій свою Долю перекроїти

Твоє життя тобі лиш належить

Майбутнє й минуле, від тебе залежить

15.09.2022

...

Пава

НА КРАЮ ОЙКУМЕНИ

Чорні хмари повзуть... На краю Ойкумени,

Приголомшена дійством природи, стою.

Пошматоване небо... Націлені в мене

Громовиці богів, блискавиці вогню...

Десь поділись усі перешкоди життєві,

В невагомість беззахисну є тільки крок,

А в душі відбуваються зміни суттєві.

Гартування этап чи вже шлях до зірок?

Доля грається, б'є, закидає далеко:

У незвичні місця, невідомі краї.

То небесне каміння жбурляє в лелеку,

То підкине в гніздо "подарунки" свої.

Пошматоване небо. Зруйновані долі.

В невідоме підштовхує данність буття.

Зустрічають сухі при дорозі тополі --

Символ втрати контролю над грішним життям.

Кажуть, будь-який вчинок свою має ціну.

Прейскурант на воротях до Раю висить.

Та скажіть, хто й коли виставляє той цінник?

І за щастя і спокій кому заплатить?

5.06.2023. АКВа

...

АКВа
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦
13.06.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Знаємо, що ви вже зачекалися, проте час настав! Вітаємо всіх з результатами конкурсу "Квантова Україна" 🥳⚡️🇺🇦
Це був довгий марафон, але результатом стала чудова підбірка фантастики в українському мультивсесвіті 💙💛

... Детальніше
Блоги
Труднощі перекладуІлва Стрілецька
14.03.2024
Маю питання до тих, хто раніше писав російською, а тепер перекладає свої твори українською. Я теж з ... Детальніше
Не можу читати книжки(((Діана Вінтер
16.06.2024
Так, помітила за собою, що не можу читати книжки, оформлення яких мені не подобається. Як паперові, ... Детальніше
Нова обкладинка для "Моя нова супер-робота"Антон Ейне
16.06.2024
Супергеройське оповідання "Моя нова супер-робота" отримало нову круту обкладинку. Саманта Уошингтон ... Детальніше
Про менеБатько природа
16.06.2024
Вітаю! Я - Батько природа, точніше це мій дуже... незвичайний псевдонім. Я початковий письменник, як ... Детальніше
Перший візит до містичного будинкуМаксиміліан Степовий
16.06.2024
Всім привіт! Трохи вийшла затримка через проблеми з інтернетом, адже нова глава книги "Таємниці дому ... Детальніше
Підсумки рокуВісник Темряви
15.06.2024
Вітаннячка! Вирішив й собі настрочити невеликий пост у блогах. Тим паче, що є привід. У мене річниця ... Детальніше
На Аркуші вже:
11366читачів
134921коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: