Вона мріяла правити вічно
І по світу назавжди палати,
Та горять надто швидко країни,
Не покривши воєнні витрати.
Бо війна є процес швидкоплинний,
Мов дуель, полювання, гарячка -
Нерозбавлена чимось гібридним,
Повна крові й ненависті чаша.
Роздратовано билась у корчах
Під флюїдами Марса й Плутона.
Гріючись, мріяла про Плутоній,
Як долоні ставали холодні.
Колись жебрала ціле століття,
На масштабний чекаючи бій.
Не зійшло звичне кровопролиття,
Тож вона продала гонор свій.
Думала, що потік інвестицій
Підвищить сторін витривалість,
Бо в минулому найбільше бились
За землю, рабів і багатства.
Проте спритно мету підмінили
Владні з неоеліт комерсанти.
На війну ідуть гроші та сили,
За війну платять швидко і гарно.
Нащо їм зволікати із зиском,
Зі своїх не узявши по жменьці?
Перекроєне все виробництво
Під воєнні наживницькі рейки.
Ціль машини війни на сьогодні -
Не відплата й не завоювання,
Лиш поповнення (не економік,
А кишень) тіньовим капіталом.
Та й не дивно: ці люди будують
Завідомо недобудови,
Через їхні ідеї лікують
Для транзакцій, а не для здоров’я.
Тож постала логічним етапом
Комерціалізація бійні,
Що затягнеться часовим зашморгом,
Поки гроші не будуть поділені.
Вона глянула на недожертв тих,
Що їм довго ще так існувати:
В мінімумі, аби не померти
В обстрілах, що фіксуються в таргет.
І збудилась в окраденім краї,
Боячись тліти в штучній гарячці -
Тліти вічно, без слави й масштабу,
Мов ганебна хронічна болячка.
Мов зараз, що гроші приносить,
Немов штучно розпилений вірус,
Інструмент буде мляво боротися
За приземлені жадібні цілі.
Еквілібріум - тісні лещата.
Плач, розбещена, дика й дурна!
Із садизмом тобі не гуляти,
Не врятує вже навіть Уран.
bani
