Петро Гузiк "Сталеві серця янголів"

Він ввів код на клавіатурі, і щось у кімнаті змінилося. Андроїди, що методично розбирали імпланти, завмерли. На мить. Потім всі одночасно повернули голови, наче хтось смикнув їх за невидимі нитки.

Вони випрямилися.

Руки, досі зайняті тонкою роботою, опустилися, і разом із цим їхні пальці почали змінювати форму. Металеві пластини розсунулися, оголюючи під ними гнучкі сегментовані леза. Деякі з андроїдів отримали вбудовані клинки, що висунулися з їхніх передпліч, інші — модульні енергетичні гармати, які формувалися просто з їхніх долонь. Очі, які раніше лише пасивно мерехтіли, тепер спалахнули червоним, їхні обличчя, позбавлені виразу, стали холодними масками смерті. З’явилися бронепластини, що висунулися з їхніх спин і плечей, вкриваючи тіло додатковим захистом. Сенсори зосередилися на виході.

Під час руху вони не просто йшли — їхні кінцівки перелаштовувалися, роблячи кроки надто плавними, надто точними, наче підлаштовувалися під майбутній бій.

— Трясця!

Голографічна Мадонна вилаялась і зникла, залишивши після себе лише миготливий відблиск червоного світла на підлозі.

Перші андроїди, що з’явилися з печери, відкрили вогонь. Силове поле байка затрусилося від куль, електромагнітний бар’єр мерехтів, вбираючи ударну хвилю. Слідча вистрілила першою – дві бронебійні кулі пробили голову найближчому противнику, метал розколовся, і він повалився вперед, іскрячи обірваними дротами.

Дрон із напалмом пірнув вниз, просканував розташування ворогів і випустив струмінь вогню. Перший андроїд відскочив, але полум’я зачепило його корпус – пластик і синтетична плоть зашипіли, а всередині спалахнули кабелі. Він заволав металевим голосом, конвульсивно смикаючись, і впав, розриваючи розплавленими пальцями землю.

Другий дрон завис у повітрі й завдав удар імпульсним зарядом. Спрямована хвиля енергії влучила у групу нападників. Двоє відлетіли назад, вдарившись об кам’янистий схил, їхні сенсори спалахнули червоним, потім згасли.

З-під сидіння байка різко висунулися ракети, механізм клацнув, розпізнаючи цілі.

Запуск.

Два смертоносні заряди розірвали тишу ночі, вдаряючи просто в отвір печери. Вибухова хвиля прошила темряву, уламки розлетілися в усі боки. Вогонь освітив силуети андроїдів, що кидалися вбік, ухиляючись від удару.

Але ті, що вийшли з печери наступними, були вже іншими.

Їхні корпуси трансформувалися – руки розійшлися в сторони, розкриваючи мінігани та енергетичні гармати. Обличчя розплавилися в безликі бойові маски, відкривши додаткові сенсори, що вловлювали рух.

Один присів, його груди розкрилися, розгортаючи довгий ствол рельсотрона.

Постріл.

Блакитний згусток плазми пронизав повітря, вибухнув, ледь не зачепивши мотоцикл. Слідча відкотилася вбік, відчуваючи, як ударна хвиля ледь не зірвала її з ніг.

Відповідь була миттєвою.

Вона націлила пістолет, випустила дві кулі – перша влучила андроїду в сенсорний блок, розбиваючи його на крихітні уламки, друга – в суглоб руки, вибиваючи зброю. З печери з’явилися нові фігури. Вони не поспішали атакувати, сканували поле бою, аналізували ситуацію.

Мадонна різко схопила ще одну обойму, перезарядила зброю.

Очі-сканери в глибині печери спалахнули, немов два мертві сонця, і чорний туман, що клубочився навколо входу, ожив. Його щупальця метнулися вперед, мов блискавки в штормову ніч, і вчепилися в найближчий дрон. Металева оболонка миттєво почорніла, покрилася тріщинами, а за мить машина вибухнула осліплюючим спалахом, обсипаючи небо іскрами.

Але інші дрони встигли відступити, ухиляючись від розлючених відростків темряви. Вони зависли на безпечній відстані, їхні сенсори мерехтіли червоним попередженням.

Туман розвернувся до «Кавасакі», мов хижак, що відчув кров. Щупальця витягнулися вперед, звірилися з бойовими алгоритмами і кинулися в атаку. Слідча миттєво перемкнула захист на максимальний рівень.

Силове поле мотоцикла спалахнуло у відповідь, зустрівши темряву у лобовому зіткненні. Два гіперзаряджені бар’єри зійшлися в жорсткому протистоянні, іскри посипалися, в повітрі закрутилися хвилі електромагнітної напруги.

Удар.

Енергія вивільнилася із силою, що розірвала нічну тишу на шматки, освітлюючи простір довкола немов Північне сяйво.

Вибухова хвиля пронеслася полем бою, розмазуючи найближчих андроїдів. Їхні корпуси спалахнули від надмірного навантаження, імпульс випалив процесори, і вони впали, немов ляльки, їхні кінцівки конвульсивно сіпалися в передсмертному танці.

Наступна хвиля штормової енергії пронеслася далі, влучаючи у групу, що заходила з флангу. Вони намагалися відступити, але було запізно – їхні сенсори згасли, тіла затріщали від внутрішніх перевантажень, і вони посипалися на землю.

Мадонна знала, що броня не витримає другого удару. Візор почорнів, усі системи пішли в аварійний режим. Ручне управління. Вага костюма різко впала на плечі, кожен рух дався важко, але вона витримала. Витримала і продовжила стріляти.

Дезорієнтовані андроїди ще не встигли адаптуватися – вона встигне першою. Перший постріл влучив прямо в сенсорний блок, розбивши його на шматки. Другий – у з’єднувальні вузли кінцівок. Третій – у корпус наступного противника, розриваючи його на металеві уламки.

Мадонна повільним, впевненим кроком підійшла до байка.

Автопілот – активовано.

Електроімпульс – заряджено.

Система камікадзе – готова до запуску. Вона встановила маршрут прямо у вхід печери. Газ до упору.

«Кавасакі» заревів, немов поранений хижак. Колеса вигребли хмару пилу, гума вчепилася в ґрунт, і байк зірвався з місця. Його корпус металевою кометою мчав уперед, збиваючи з ніг останніх андроїдів, що ще намагалися чинити опір.

З печери знову вирвалися очі-сканери – вони щось помітили. Але було вже запізно.

Байк летів у саме серце темряви.

Поле захисту печери затріщало, мов розколоте скло, коли «Кавасакі» вдарився об нього на повній швидкості. Щупальця туману метнулися вперед, мов живі – вони вгризлися в корпус байка, обплутали його, намагаючись стиснути в металевий кулак. Сталь заскрипіла, броня тріснула, але не здалася.

Колеса байка ще оберталися, ще рвали землю під собою. Захист машини відреагував миттєво – власні щупальця силового поля вистрелили назустріч, зчепилися з ворогом, вступили у двобій.

Мотоцикл, мов закутий у блискавки хижак, підняло в повітря. Мить – і небо розірвало вогнем. Вибух вирвався назовні, мов скажений демон, і вдарив у печеру мініатюрною ядерною зорею. Біла смерть прорвала бар’єри, хвиля полум’я і металевих уламків з ревом виплеснулася назовні.

Мадонну відкинуло назад, наче маріонетку. Біль ударив різко, глибоко, електричними імпульсами по нервових закінченнях, але костюм узяв удар на себе. Сенсори закричали попередженнями, тріщав візор, показники стабільності бігли червоними лініями по інтерфейсу.

Земля зустріла її жорстоко, відгукнувшись глухим ударом. У вухах завило, мов сирена, у голові запаморочилося. Вона примусила себе перевернутися – ковток пилюки, відчуття гару на губах. Очі спробували віднайти печеру, але там, де був вхід, залишилася лише чорна вирва, що задихалася в диму. Важкий туман пилу застелив усе, мов саван над могилою.

Мадонна відчула, як реальність вислизає з-під контролю. Свідомість залишала її, темрява прийшла до неї, мов стара знайома, і простягнула руки.