19.

Федот молився позаду стіни щитів. Він вкладав усю віру, яку лише мав, у свій голос. Очі намагались не відводити погляд від неба. Аж раптом частокіл почав падати від гучного удару по ньому. Воїни переглянулись, але більше нічого не сталось.
Зате у ворота зайшов Всеслав. Весь у багнюці, з поломаним щитом на руці.
- Там був Перун! — прогарчав він. — І хтось ще!
- Немає ваших ідолів! — вибухнув Федот. — Є лише один...

Він замовк. Туман почав насуватись на них. Його сірі клуби поволі сунулись по землі.

- Стати в коло! — заволав Всеслав, переходячи на біг. 

Воїни були навчені, хоч страх робив їх повільнішими. Федот навіть не встиг нічого сказати, як його вже узяли в щільне кільце, куди вже протиснувся Всеслав.

- Арея вже немає в живих. — Тихо, але так, щоб почув кожний заговорив Всеслав. - Підмога не повернеться. Ні селюків, ні інших наших людей вже немає. Ми залишились одні. Стояти до кінця! За князя! За Русь!

Воїни хором підтримали його крики. Туман повністю оточив їх.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.