Пролог.

Добриня Микитович не скупився на співців та літописців. За золоті монети вони з радістю та блиском в очах дописували йому ті ознаки мужності та краси, котрих в нього не було. Арей чомусь уявив, як через кілька сотень літ історики будуть ламати голову: благородний воїн, богатир, захисник знедоленого люду вогнем і мечем нищить цей люд, якщо на стіні в домі висить духобор, а не хрест? Але коли погляд ковзнув по худому літописцю, що трясся від одного вигляду Добрині, все стало зрозумілим. Часи йдуть, а історію писатимуть переможці. Так, як буде вигідно.

Сам добриня витирав лису голову після гоління. Над лівою бровою рубець. Його маленька лиса голова з виразом лиця повної зневаги не пасувала могутньому широкоплечому тілу. Він коротко кивнув Арею. Від одного погляду писарчук стрілою вилетів за двері, забувши писарське причандалля.

- Радий тебе бачити, Арею, — Показав рукою на стілець. — Наш великий князь має для тебе завдання.

Арей насторожився. Вірність Добрині князю могла бути оспівана легендами. Але норов...

- Нову релігію, що князь мудро прийняв, треба донести в кілька язичницьких племен...

Три дні тому, ми плювали в бік християн, — сумно подумав Арей. — Його воїни все ще малювали коловороти та валькірій на щитах.

... Та викорінити геть те бісовство. Тобі щось не подобається?

- Я тут для виконання волі князя, — Арей схилив голову.
- Те, що я й хотів почути.

Добриня поплескав його по плечі і пішов до столу. На ньому завжди була карта Русі. На ній стояли фігурки різних кольорів. Чорні трикутники, означали підконтрольні поселення. Добриня додавав по трикутнику, всілякий раз, коли засновувалось нове. Зараз ж, деякі трикутники він забрав.

- Народ і князь мають дивитись в одному напрямку! — Гордо сказав Добриня. — Тож відсилаю тебе переконати в цьому кілька селищ.
- Наскільки сильно переконувати?
- Одне або два можеш знищити. Але не забувай, що то ще й податки в скарбницю.

А ти пам'ятав, коли повідрубував кільком руки й кинув у річку? — Подумки поцікавився Арей.

- З вами поїде один з візантійських священиків. Ти відповідаєш за його безпеку, бо він небіж імператорської сестри.
- Це може бути небезпечно. Нікого іншого немає?
- Є, але він сам настояв на поїздці. Шпигує мабуть для імператора. Щож, краще там ніж тут. Але чіпати не можна. І щоб без нещасних випадків. Ти ж не підведеш, Арею? Один з моїх кращих воїнів. Твоя сім'я прийняла Христа в свій дім?

Арей промовчав. Але Добриня не потребував відповіді.

- Я перевірю особисто, якщо з ним бодай щось трапиться, зрозумів?
- Так, воєводо.
- Не хотілось би мені думати, що твоя сім'я раптом відкине Ісуса Христа. 
Безпека священника в поході буде запорукою цьому.
- Я вас почув, Воєводо.
- Тоді нехай благословить Господь твій священий похід. — Зареготав Добриня.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
lemodream
05.11.2021 08:51
До частини "Пролог."
Цікавий початок