20.

Ти не зробив свій вибір. Значить вибір буде зроблено за тебе!
Голос зник так само раптово, як і пролунав. Арей роззирнувся в усі боки, але вгадати, звідки він прийшов було марно.

- З'явись передо мною! — заволав Арей.
- Ти не в тому положенні, щоб наказувати! — з туману залунав дзвінкий дівчачий сміх. — Сьогодні я заберу до себе тебе, або їх. Або ти можеш це все припинити, якщо зробиш з вашим священиком те, що й з її дідусем! Тоді я дозволю вам піти.
- Не дозволиш, — раптом Арей чітко зрозумів, з ким має справу. — Ти не дозволила піти нікому. І нам не дозволиш. Старий прив'язав тебе до цього місця. Ти говориш зі мною, через маленьку дівчинку. Ти і її забереш...

З туману вийшла внучка старого волхва. Її очі були блакитні, а не чорні, як тоді, коли крізь неї з ним говорила невідома істота. Позаду неї проносились силуети, але вона не звертала жодної уваги на них. Наче в трансі, вона наближалась до Арея.

- Ти можеш це припинити, якщо зробиш вибір. — цього разу дівчинка заговорила своїм голосом. — Має пролитись кров. Кого ти віддаси? Себе, чи всіх своїх людей?

Позаду чорні руки тіней з туману схопили Арея за плечі і повалили на землю. Ще кілька тіней схопили його за ноги і потягли геть.

Він гарчав, виривався, але марно. Туман проходив крізь його одяг, пролізав у легені, наповнюючи їх вологим холодом.

- Що ти обираєш, Арею?! Ти, чи вони?!

Його зап'ястя прибило до землі. Ще один тіньовий силует з'явився з туману, сів йому на груди і, схопивши руками за шию, став душити. Сили покидали Арея. Його плащ та одяг на спині роздирало від того, що його тягли все далі і далі. Повітря закінчилось, в очах потемніло...

- Зроби свій вибір!

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.