Розділ 6. Сусіди
Поговоримо про сусідів. Так сталося, що довгий час я жив на нашому полі в цілковитій самотності. Зі звуків мене оточували тільки спів птахів, шум вітру в кронах та інша природна музика. Але коли почали з'являтися перші сусіди, тут закипіла будова. Тишу змінив гул генераторів, стукіт і тріск електроінструменту. Пізніше, коли люди остаточно заселилися, почалися побутові будні: у когось свята з гучною музикою, у когось господарські клопоти і розведення птиці — від якої, до речі, теж неминуче тягне специфічними запахами.
Але, попри всі ці природні витрати, життя за містом і спілкування з сільськими жителями навчили мене одному залізному правилу: із сусідами треба обов'язково бути в добрих стосунках.
Чому? Бо життя — штука непередбачувана, статися може все що завгодно. І повірте, першим, хто прибіжить до вас на допомогу в екстреній ситуації, буде саме сусід. Він поруч, він за парканом. Він може підсобити, підкаже потрібну річ, підстрахує. Тому сусід — це в якомусь сенсі поняття святе.
Ото б ще цю просту істину донести до світової політики, щоб люди на глобальному рівні усвідомили: дружити треба передусім із тими, хто живе з тобою пліч-о-пліч. Але це вже зовсім інша історія.
Будьте Людиною з усіма, поважайте оточення, але до сусідів ставтеся з особливим теплом і увагою. За певних обставин вони стають для нас найближчими людьми.
Саме тому я завжди з радістю допомагаю сусідам, коли вони про це мене просять, і сам спокійно звертаюся до них, якщо потрібна допомога. На тому й стоїмо!
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!