ЕПІЛОГ
Безжальний вогонь війни все ще шаленіє на цих землях, де я збудував дім. І я відчуваю, як дедалі більше людей навколо живуть у страху і невідомості перед майбутнім. Мені хотілося б дати їм надію, розповівши свій шлях.
Завдання лишається тим самим, що було і на початку, і в середині цієї книги, і буде завжди: залишатися людиною.
Моя донька далеко звідси. Цього року йде до школи. Я не знаю, коли ми побачимося… Але якщо ти колись прочитаєш ці рядки, то знай: я писав їх для тебе. І для всіх людей, хто хоче, щоб у його душі горів рівний, теплий вогонь. Хто хоче віднайти свій Міръ-Всесвіт.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.