ЧАСТИНА II. КАЗКА
Ішов 2012 рік. На той час я познайомився з хорошою дівчиною. Так збіглося, що й вона, як і я, хотіла того самого — жити на своїй землі. Окрім взаємної симпатії й почуттів, наші мрії цілковито збігалися.
Ми одружилися. Я привів молоду дружину до своєї двокімнатної квартири, де жив разом із батьками. Я чудово усвідомлював, що це не те життя, яке потрібне молодій родині. Треба було щось вирішувати з власним житлом. Але я категорично не хотів вплутуватися в іпотеку, кредити і в усю цю банківську трясовину, щоб на довгі роки стати рабом системи.
Вихід для нас був очевидний: купити землю і збудувати власний дім. Від купівлі готової хатинки ми відмовилися, і ось чому. Я вважав, що заселятися в чужий дім — означає впускати в своє життя чужу історію. Адже в його стінах люди любили й ненавиділи, раділи й страждали, і невідомо, чого було більше. Це місце зберігало їхній відбиток, їхню енергію. Сама глина в стінах її ввібрала. Тим більше що саме через це дім тепер стояв порожнім. То навіщо з самого початку впускати це у свою нову родину?
Я був переконаний, що починати треба з нуля, на порожній землі. Це буде набагато правильніше і краще. Тим більше про це говорила й наука Спаса Великого. Щоб дім став оберегом — його треба було будувати особливим способом і дотримуватися певних правил.
* * *
Випереджаючи ваші запитання, хочу зауважити, що на той момент я, звісно, був знайомий із «методом Кошастого», з книжками В. Мегре циклу «Дзвінкі кедри Росії», зі слов'янськими моделями ведення господарства й будівництва на кшталт «Руських сажнів», читав «Домострой», дивився Германа Стерлігова й Віталія Сундакова, був фанатом документального циклу BBC з Рут Гудман, Пітером Гінном та Алексом Ленглендсом про ведення ферми в різні історичні епохи Англії, захоплювався фільмами «Нові ми» Стефана Вольфа і «Щасливі люди» Дмитра Васюкова, читав Генрі Торо «Волден, або життя в лісі», пізнавав минуле разом із проєктом «Один у минулому» Павла Сапожникова.
Коротше кажучи, як у тому анекдоті: «Я знаю Кунг-Фу, Джиу-Джитсу, У-шу… і ще купу інших страшних слів». Усього й не перелічити. У всьому цьому я намагався розгледіти раціональне зерно, корисний досвід, посильний і гармонійний Шлях для нас.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!