2. Принцип Живого Порядку
Поглянь на дерево. Корінь схований у темряві землі — його ніхто не бачить, але без нього немає дерева. Стовбур тримається на корені, гілки — на стовбурі, листя — на гілках. Переверни дерево корінням угору — і воно загине не тому, що корінь поганий, а тому, що опинився не на своєму місці.
Так само і в житті: є порядок, на якому тримається дім, ремесло, громада, — повага до тих, хто пройшов шлях раніше за тебе, до даного слова, до меж, які ти не перетинаєш без дозволу.
Цей порядок тримається не страхом, а взаємним служінням: корінь годує стовбур, стовбур несе воду гілкам, гілки виносять листя до світла — кожен рівень водночас спирається на нижчого і служить вищому. Тому дане слово непорушне, як стовбур дерева: сказав — зроби, а якщо не можеш — скажи про це прямо, не відкладаючи. Тому дисципліна і правила в домі, у справі, у спільній праці — це форма турботи, а не клітка: як береги річки, вони захищають, а не тиснуть. І тому зріла людина вміє бачити і визнавати працю тих, хто був до неї, — бо дерево тримається тільки цілим, від кореня до самого останнього листка.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!