Розпочався конкурс 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Електронні книги / Поезія (4244)

Не комільфо

Сумщина знову відчула удари,

Кремль від «щедроти» ракет не жалів.

Знов руйнування, втрати, пожари,

Боляче ворог зробити волів.

До Запоріжжя ракети дістались,

Кажуть балістика, навіть, була.

Б'ють, щоби вбити, бо не злякались,

Хоч це страхіття грізно гула.

Двадцять Shahed-ів, як воронів зграя,

Заполонили Одещини край.

Це так орда «захищає», «спасає»

Та розраховує на коровай.

П'яту частину не встигли прибити,

Тож руйнувань в регіоні було.

Незадоволені цим московити,

Далі несуть нам суцільнеє зло.

Небо та море палає від гніву,

Ворог заклятий жить не дає,

Хоче посіяти «правду» сумнівну,

«Рятівником» себе видає.

Вітер війни дме їм назустріч,

В Курську, Ростові палає, в Москві.

Не комільфо чогось з дронами попліч,

Перелякались хоч поки живі.

Б'ють наші дрони військові об'єкти,

Нищать їх техніку, зброї склади.

Стогін та хрипи імперської секти,

Вже докотились навіть, сюди.

Це нелогічно, вважають, та дивно,

Що захищаємось, в наступ пішли.

Дрони в Москві - неподобство та диво,

«Мир» в Україну ганебний несли.

Не вподобали відповідь кати,

Що адекватно надана їм.

Боляче, видно, не звикли страждати,

А ми за правду, за Неньку стоїм.

...

Галина Студінська

Констянтинівка

Світу відомі ганебні теракти,

Що ФСБ спричиняє щодня.

Вибухи, вбивства - реальність є, факти,

То від кремля потайні завдання.

Вбиті Немцов та Політковська,

Та й Березовський їм заважав

Де опозиція гідна московська?

Вбиті всі ті, хто супроти повстав.

В голос казали: «Теракти кремлівські»,

Звідти замовлення, щоб залякать.

Спокій отримати геть королівський

Вчасно могли щоби красти й брехать.

Новий теракт утворили потвори

На Костянтинівку напад відбувсь.

Що ж обіцяли можливі повтори,

З легкістю ворог туди дотягнувсь.

Місце обрали людне та жваве,

Ринок завжди є центром подій:

Перетворити його щоб в криваве,

Має радіти в кремлі лиходій.

Вбито сімнадцять, дитина маленька,

Ще три десятки поранені там.

Від магазинів - попілу жменька,

Де ж, як не тут, розгулятись катам.

Вбили людей та брехню запустили,

Щоб ЗСУ звинуватити в тім.

«Допомагати» не припинили,

Знищити наш намагаються ДІМ.

Відсіч отримають, боляче буде

Всім, хто прийшов знищувать нас.

Геть з України москальські приблуди,

Жити як хочете, маєте шанс.

...

Галина Студінська

Вісник шепотів і шелесту

Стезі стирає стопами

Вісник шепотів і шелесту,

Вісті носить строкаті

Та історій містичних силенну.

Він слухає і шепоче

Сказання старезні та свіжі,

Про світанок після ночі,

Про смерть і світло співи.

Прислухайсь до його слів,

Споглядай його сторухи,

Крізь спалахи сміху та струмки сліз,

І знай - він завжди ступає поруч.

...

Зірколов

Соц-мережі

Майже в усього є межі,

Навіть у безладу в соц-мережі.

Знущання, булінг, цькування -

Їм має бути межа.

Та в усьому є капля хорошого, навіть в біді...

Наш персонаж сьогодні у відчаї - напевно думають хейтери.

А він думає - які ж ви недоумки, нову історію постячи.

Нажаль, це реальність, її навряд чи можна змінити,

Та зрозуміло, що можна себе трохи кращим зробити.

04.09.23.

...

Ангеліна Паламар

На «нулі»

В ніч на сьогодні Одещині знову

Боляче було від вражих атак.

Інфраструктуру в порту як основу,

Знищувать вщент москаль є мастак.

Двадцять плюс два іранські Shahed-и,

Як сарана́ налетіли на порт.

Звук дратівливий, гудять як мопеди,

Для українців страшний дискомфорт.

Збили усі та уламки упали

Та спричинили шкоди порту.

Помста за те, що відступали,

Впевнено йде уперед ЗСУ.

Дніпропетровщина теж постраждала,

Висотних будинків пошкоджено п'ять.

Shahed-и і там спать заважали,

Як медом намазано: трутні летять.

Це важко відчути на собі атаки,

Складніше всім тим, хто тепер «на нулі»,

Де хлопці тримають отих вовкулаків,

Щоб не панували у нас москалі.

Вони ризикують життями свідомо,

Щоб нас захистити в глибокім тилу.

Нехай повернуться живими до дому,

Розтрощать «велику» та досить гнилу.

...

Галина Студінська

День знань

Святкуємо ми традиційно

З початком осені день знань,

Що в Україні офіційно

Процесу навчання є дань.

Вже другий рік важкі умови,

Зібратись разом щоб змогли.

Війна - причина тої змови:

Допоки не перемогли.

Ракети, міни, бомби з неба

Кидає ворог кожний день.

В безпеці конче є потреба,

Бо наші діти - в них мішень.

В душі святкуємо всі разом,

І чуєм дзвоник як співа.

Нехай захлинуться від сказу,

Всі, хто війну підігріва.

Москаль нам допоміг зібрати

Знання у сталий алгоритм:

В обличчя ворога щоб знати

Та пам'ятати вбивства ритм.

Знання дарує нам безмежну,

Потужну силу в боротьбі,

Щоб захищати Незалежну,

В тилу, на фронті, вам, мені.

Як історичне заклинання:

Навчайтесь завжди у віках,

Щоб мати в світі цім визнання,

Побудувати власний ДАХ!

...

Галина Студінська

Чуття

До почуттів потрібен ключ,

До відчуттів - нейрони

Інстинкт тримає обіруч:

Шайтан,Ібліс,чи янгол чорний?

З тобою світ - без почуттів,

Без тебе всесвіт – зникне.

Невже до мене збайдужів

Мій Янус многоликий?

Для почуттів потрібен ти,

Для відчуттів - ми двоє.

В твоїх руках горять світи,

Я теж впаду, мов Троя.

...

Мілена Грім

День 554

Артобстріли цілу добу на всім Півночі,

На Сумщині бив терорист без перерв.

Не має на фронті ніякої здобичі,

Тож мирних розстрілює знову РФ.

Гатили по Харківським ближнім по селам

Із мінометів, гармат…. від «душі».

Та підсумки радо бандитка підвела,

Бо матимуть чим звітувать чинуші.

Замало здалось руйнувань тим бандитам,

Тож авіаційний додали удар.

Цар тупнув в кремлі, як команду, копитом,

Орда все виконує. Стадо нездар.

Бомбили вони на Лиманському напрямку

Хотіли просунутись та не змогли.

Втомились тягнути рабськую лямку,

Не бачать шляху із імперській імли.

Донецька, Луганська були під ударами,

Артобстріл добив два десятки там сіл.

І знову літак, що ховався за хмарами,

Цивільних узяв на кривавий приціл.

На Півдні обстрілюють села ба більше:

Херсон, Запоріжжя ще можуть дістать.

Місцевим в час наступу буде складніше,

Бо можуть для орків щитом живим стать.

Та Збройнії сили продовжують наступ,

На Мелітополь ідуть вочевидь.

Погонять москальську злочинную паству,

Нехай окупант вже до дому біжить.

...

Галина Студінська

Безсоння

Щось сон не приходив до мене всю ніч,

Під ранок тривога волала.

Безсоння в війну звичайна є річ:

Ракети орда запускала.

Shahed-и попереду були ракет,

Столиця їх гуркіт почула.

Для ППО був складним цей «букет»,

Всі збили. І місто зітхнуло.

Обломки пошкодили сильно «Ашан»,

Це центр торговельний великий.

Загинули хлопці, радіє тиран

Цинічний, жорстокий та дикий.

Безсоння турбує та не злама́

Бажання свободними бути.

Мільйони втрачає Росія дарма

Та всім заважає заснути.

За пі́втора року ми ске́лею є,

Війна нас усіх об'єднала.

З шляху європейського нас не зіб'є

Сусідка, що підло напала.

Ми маємо досвід, як ворога бить,

Ми сильний народ та завзятий.

«Велика» навчилася тільки бомбить ...

Цивільних, щоб рейтинг підняти.

Отримали відповідь в Пскові у ніч,

Терором таке називають.

Не бачу ніяких у цім протиріч,

Цілком справедливо «страждають».

Розбили чотири ІЛ літаки,

Що доставляють ракети.

«У Брянську палає,» - кричать батраки,

Самі ж розкривають секрети.

В Орлі та Калузі, Рязані, Москві

Москаль відбивався від дронів.

Є попадання, бо руки криві,

У цих недолугих тритонів.

В Криму відбувались від дронів морських,

Є ризик в російського флоту.

Козак не чіпає об'єктів мирських,

Бо має він іншу роботу.

Безсоння пройде, безперечно, у всіх,

Коли цих бандитів здолаєм.

Себе захищати - то право, не гріх,

І ми теє право всі маєм.

...

Галина Студінська

Ох, ти...

Ох, ти — причино мого препоганого стану,

Через шрами менше кохати тебе я не стану.

Ці позначки — карта життя і твого, і мого,

Наврядчи ще хтось зрозуміти зможе його.

Тож буду руками торкатися серця твого,

Хоча і не певний, що зможу зігріти його.

Й годинника стрілки ніяк не затушать мій пил,

Бо вічно чадитимуть іскри, наче старенький кадил.

22.08.2023

...

Данила Чаглій

Сон чи реальність

Поки хворію

В похмурім сні тебе бачу.

Прийди,

Прийди ти в реальність.

Це край , це межа.

Прокидаюся щоразу.

Ти лиш там

Чи є десь тут

Але я тебе не бачу.

Де саме тут має знак питання стояти?

Сни солодкі, хоч інколи й трохи травмують.

Але ж і життя є таке,

Та йому я не пробачу

Бо тебе там немає.

Що на ранок пам'ятаю?

Напевно словами не скажеш.

У снах ти такий прекрасний,

Але реальність тебе стирає.

І знаю що колись настане такий день

Коли тебе я більше не побачу

Можливо тоді збагну щось..

Пробач, цього не обіцяю

...

Maynuta

День пам'яті

Іловайський котел на слуху в українців

Та не всі пам'ятають послідовність подій.

Ціла зграя на сході ввірвалась чужинців,

Дев’ять років триває кривавий двобій.

Чотирнадцятий рік. Йдуть бої на Донбасі,

Іловайськ - залізниця вирішує все.

Захопити задача постала на часі,

Зупинить постачання, що ворог везе.

Біля сотні ворожих бійців є у місті,

Подолати супротив можливості є.

Перший штурм провалився - отримали вісті,

Потім другу атаку бойовик відіб'є.

Приєднали ще сил добровільного складу,

Та захли́нувся штурм, танк розбили ущент.

Вантажівки заглухли чи вийшли всі з ладу,

Не останній трагічний відбувся момент.

Артилерія била важка без перерви,

Розташовані були серед житла.

Для бандитів - звичайні цинічні маневри:

Заховатись за мирних та нищить дотла.

Незахищений тил, резервів відсутність,

Провалили можливість мету досягнуть.

То навала, орда, не москальська могутність,

Приєдналась, щоб наших в котел затягнуть.

Коридор щодо виходу хлопцям надали,

Наказали без зброї виходити геть.

І беззбройних тоді упритул розстріляли,

Багатьох наших воїнів встріла там смерть.

ЗСУ в ті часи мала досвіду мало,

Прорахунки були в керівництва також.

Всьому світу про злочин відомим те стало,

Що іде від кремлівських цинічних вельмож.

Пам'ятаємо ми криваві уроки,

Що до Мінських угод нас усіх привели.

Прораховують в кожному наступі кроки,

Щоб живими вернулися всі соколи́.

Пам'ятатиме будем, допоки живемо

Тих, хто волю, свободу, нас захищав.

Ми всі сили свої докупи зберемо,

Щоб москаль на Камчатку зі страху тікав.

...

Галина Студінська

МОЯ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

МОЯ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

Я йду дорогою свободи,

Я незалежність не скуштував.

Я важко долаю ці сходи,

Я ще освіту не подолав.

Я прокладу до успіху шлях,

Я орю тверду землю свою.

Я не здамся на власних полях,

Я стратегію перероблю.

Я завжди інший спосіб знайду,

Я скуштую солодкий нектар,

Я стану заможним у роду,

Я хочу знати, як живе цар.

Я хочу їсти з багатієм,

Я хочу носити костюми,

Я хочу випити з королем,

Я хочу дорогі парфуми.

29.08.2023.

...

Мирослав Манюк

Коло

Як триматись за руки — важко,

Як у стави кричати — даремно,

Аби в кінці опинитись

На териконах та у кар'єрах.

І у жужму лягти спокійно,

Підпираючи залізницю.

Заплющити очі під пилом

Та забути про Сонця столицю.

Хто сказав, що ми будемо також

З тобою лежати покірно?

Я ж зійду бо житами в полі,

Ну а ти — посадкою в лісі.

І комусь то ми будемо — шепіт,

Між ярів, скрізь квіти і трави.

А комусь — чорнозем по коліно,

І для когось — небо безкрає.

І в нас будуть кістки із глини,

Самі будемо — сіль і гравій,

Степний говір — о, диво! — крейда,

Шум води у шахтних каналах.

І ми встанем на ноги знову,

На крило, мабуть, також встанем,

Щоб минаючи Землю по віку

Побачиться знову, я знаю.

Щоб вдивлятися палко в очі,

І за руки триматися — міцно,

Бо я ж зійду зернами в полі,

Ну а ти — посадковим лісом.

29.08.2023

...

Данила Чаглій

Почуття

Почуття – це такі облаштунки,

Почуття – це таке море сліз,

Почуття – це той вимір ґатунку,

На якому ти в помислах зріс.

Я не хочу інакше чи інде,

Щоби рвало мене на шмаття,

Коли рану червоную вирве,

Зберігати в душі каяття.

Ми доволі замучені й грішні,

Щоб під масками досі ходить,

Ми з тобою як фарби в палітрі,

Затверділи без краплі води…

...

Людмила Фролова

Не вплітай в моє волосся сиву зиму

Не вплітай в моє волосся сиву зиму,

Хурделицями душу не студи,

Я твій вогонь в своїх руках нестиму,

Ховаючи від лютої орди.

Не вплітай в моє волосся сірі смути,

Не впускай у серце крижані вітри,

Не дозволю і не дам відчути,

Ні тривоги, ні самотньої пори.

Не вплітай в моє волосся темну стрічку,

В думках моїх тумани прожени,

Я вимету всі чвари по застінках,

Чекаючи бажа̀ної весни…

...

Людмила Фролова

ЗАБЕРИ МЕНЕ З СОБОЮ

Забери мене з собою

туди, де сонце на двох світить,

туди, де разом будем дихать

одним повітрям, будем жити

під одним небом, одним світом,

народжувати разом діти,

радіти щастю, минати біди,

плести вінки із жовтих квітів.

Ти тільки забери з собою,

я буду жить в твоїх обіймах,

я буду скрізь, в степах і в морі,

в зеленім гаї, і у зорях,

у вітрі, в сонці, і в травиці,

в джерельній голубій водиці,

у пісні пташки, хвойнім лісі,

в камінчику, що на узліссі.

Я поділю цей шлях надвоє,

долонями закрию горе,

нехай почують аж до моря

про дві найщасливіших долі.

...

Людмила Фролова

ВЕСНА 2023

Чому весна така холодна?

Не чути клекоту пташок,

Йдуть на роботу сірі люди,

Вітаючись без посмішок.

Не дзвонять дзвони Великодні,

Смак паски зовсім не такий,

Коли збираються у хаті

За столом діти у батьків.

Не манить ліс до себе цвітом,

Не так давно колись бува,

Повернешся із білим квітом

Й радієш, що прийшла весна.

Десь сунуть в полі кволі коні,

не знаючи чи восени

збирати будуть урожаї

під час чи вже після війни.

Весела Весно, повертайся,

Наповни радістю серця,

відкрий заквітчані простори

в моїм краю тепла й добра!

08.05.2023

...

Людмила Фролова

The girl has the right to refuse / Дівчина має право відмовити

Не збираюсь брехати про те,

Що буду вашою попри всі образи,

Любитиму при всій ненависті й зневазі.

Можете вважати мене не романтичною,

Чи навіть егоїстичною.

Але.. це ніяк не змінить мою позицію.

Так,я закохалася в ваші очі

Та це не приховало лукавство.

Так,я закохалася в вашу усмішку

Але вона не врятує від лихих слів.

Тому..продовжуй зневажати та ненавидіти.

Сам. Один.

А я піду шукати того,

хто буде мене цінувати.

...

Вереснева Донна

Оратор у полум'ї слів

Воно летить, воно палке, це слово,

Воно чарує зухвалістю й вогнем,

Воно пече і шкварить всіх навколо,

Мов жалом жалить й рубає, як мечем.

Тікайте, ви, противники свободи,

Бо моє слово – то сталевий грім.

І не врятують вас щити й клейноди,

Бо тут йду я і словом б’ю катів.

...

Любомир Вольвачівський

[подвійна експозиція]

діставай свій фотоапарат і дивись -

ловлячи світло напам’ять.

а як почуєш вибух - нагнись!

ховаючи голову в яму.

сиди в укритті, читай всі новини

тримай кохану за руку.

світла не буде ще аж 3 години -

головне не відчути розпуку.

постав свою прострочену плівку,

почуй той звук «полароїд».

клацни розбиту «градом» автівку,

тепер і ти теж параноїк.

ти фоново маєш життя чи війну?

і що ж таки більш важливо?

ти маєш шанс на спокійну весну?

чи в небо смієшся тужливо?

я дихаю й мрію лише про одне.

усе життя зараз - в тумані.

«коли це нарешті, бляха, мине?» -

постав прапорець на майдані.

життя на війну, війна на життя

яка в них твоя позиція?

зелене листя на розбитих полях -

подвійна така експозиція.

...

іриска

[висновок]

сьогодні у небі — море.

у пальцях твоїх — сонце.

в країні розлилось — горе.

у грудях палає — серце.

міцні та довгі — обійми.

легкі та короткі — цілунки.

несіяні зерна — війни.

від рани душевної — трунки.

завтра на зЕмлі — сухо.

голос тремтить — тривога.

після вибуху — глухо.

вірити далі — незмога.

кава зранку — дарунок.

бачити зорі — казка.

запах у лісі — рятунок.

на фото у рамці — повʼязка.

на вулиці зараз — спека.

в душах людей — мороз.

клекоче далеко — лелека.

тріскає свічка — гіпноз.

голос на вулиці — рупор.

музика в вухах — сирена.

в голові завжди — вихор.

хіба ж ця війна — скінчЕнна?

сьогодні у небі — хмари.

у пальцях твоїх — пусто.

затихли на зиму — кошмари.

всередині — сліз негусто.

...

іриска

Відчай

Як помру, - то не шкодуйте

Я давно померла "там"

Там в душі, що я терзала

Там у серці сам на сам

Кров і шрами від порізів

Все ховались у вбранні

Й сльози злості, жалю, кривди

Більш стікати не змогли

Я в "мовчанку" досі граю

Бо не знаю, що сказать..

Та й кому до цього діло?

Всім, зазвичай, наплювать.

Смерть - спасіння,

Спокій, тиша

Радість душу наповня..

Я піду і не залишусь

Та звільнюсь від почуття

...

Katie.kao

Бажання

Коли дивлюсь на твою шкіру

Хочу викликати на ній мурах

Коли дивлюсь на твоє тіло

Хочу як по струнах по ньому грати

Ніжно пальцями ледь торкаясь

Зовсім легко немов повітря

Перебирати твоє волосся

Лічити доторком твої вії

Коли мій подих на тонкій шиї

Коли спускаються вниз долоні

Я відчуваю твій кожен стогін

Мені віддався твій кожен вигін

Я одночасно митець й володар

Ти одночасно як глина й арфа

Я зупиняюсь на мить зненацька

Ти ще продовжуєш мить звучати

Ребро долоні по білим стегнам

Все швидше дихання й рик тваринний

Я прокидаюсь і ти далеко

Думками тілом

Я так волію у сон поринуть

Де ми щасливі

Де ти досяжна

Де ти грайлива

Де зовсім близько твої

Чарівно чутливі вилиці й збите дихання

Без суматохи і спроби вижити

Без відстані й часу в хаосі

Без сліз і зла, що нас хоче знищити

А тільки я у танку закоханих

І тільки ти кохана й бажана

01.06.23

...

Лана

Мої тендітні натурщиці

Мої тендітні натурщиці,

Світлими пасмами закриваєте небо,

Кистями ласкавими пестите вилиці,

Очиці туманні щось більше потреби,

Являєтесь мені силуетами серед вулиці,

Вибиваючи серце з-під ребер.

Мої тендітні натурщиці,

Манять жаданністю згини теплих тіл,

Змушуючи любові шукати дещиці

В руках холодних і проміннях фіалкóвих світил,

Ви прекрасніші ночі, ви прекрасніші вічності й миті,

Водночас сонце бентежне сходить на небосхил...

Мої тендітні натурщиці,

Я сподіваюсь, ви далі будете жити

Приміряючи на тілі багряні чи жовті мазки,

Мої тендітні натурщиці,

Дозвольте мені вас знову відкрити;

І будьте розкутими, як в небі бузковім маленькії птиці,

Я буду до вас молити,

Споглядати ваші темні зіниці,

Що продовжать світло небесне на землю цю грішную лити.

Мої тендітні натурщиці,

Я буду вас вічно і гірко любити.

...

Віадала Роса

Недільна тиша

Я навмисно повинен промовчати, щоб ти

Зібрала ці три краплі і почала жонглювати ними…

Здається, так далеко відплили від берега,

Що слова розтріскались на літери і ми

Тепер ведемо безкінечні діалоги що немають доріг.

Махаємо веслами, б’ємо по воді, глушимо рибу

І шкіримося, регочимо.

Час від часу хтось помирає і ми прив’язуємо до нього

Камені жалю і опускаємо на дно...

Поглянь, кохана:

Місто, чекає на нас теплим каменем ратуші,

Сонцем протоптаних стежок, що никнуть за димкою пагорбів,

Де вони непомітно потягуються із сонливою знемогою хмар.

Кохана,

Ми лежатимемо на березі скуйовдженої постелі

Де на екрані неба, веб-камери недільної тиші

Транслюватимуть місто нашої мрії.

27.05.2023

...

Володимир Каразуб

Танець минулої весни

Міледі,

Не хочете зі мною станцювати,

Кружляти залом як в давні часи?

Я вам в коханні буду зізнаватись,

Молитимуся вам як іконі краси.

Кружлятиму в ритмі пристрасті,

Під стародавній віденський вальс.

Чекатиму від вас одного кроку,

Любитиму,як Аід — Персефону.

Я схочу танцювати знову й знову,

Дивитись в очі й щиро посміхатись

Зустріти ще раз та дізнатись ім'я.

Попрошу відповідь на два питання дати,

В запасі маю лиш одне бажання,

Почути в відповідь ваше жадане "так"

- А знаєте,чому б і ні,

Кохання — річ тонка і витривала.

Задивилась у вічі ці ясні,

Кохатиму я вас дуже зухвало.

Запам'ятаю рухи в темній ночі,

Чарівний сміх,слова і вас..

Кохаймо як Аід і Персефона ,

А краще навіть більше ніж вони.

Кохайте мене щирим своїм словом,

Станцюймо разом,як минулої весни.

...

Вереснева Донна

Незнайомка з метро

Зустріти тебе під місячним сяйвом,

Болючіше навіть ніж в день.

Я згадую дні коли ти так сяяла,

Немов цілий світ тобі під ноги впаде.

Пам'ятаю,що каву не пила,

Любила тишу та спів солов'я,

Мене ти також завжди любила,

Залишився спогад від нашого буття

Як пишуть в віршах "незнайомцями стали"

З історією,що не потребує відкриття.

Твій погляд на роки залишається в пам'яті,

Як сильний вітер він перевертає все без вороття.

А що було б,якби не запитала ,

Я того вечора дорогу до метро.

Незнайомкою ти так і зосталась,

Чи життя все одно б нас звело..

...

Вереснева Донна

Спека

Спекотний день дарує літо —

Ель Ніньйо.

стогне жаром пил.

То знову виє десь сирена,

та й вентилятор вітропсих.

Напівусмішка при згортанні

ряднин обляпаних сітром

ох, вечори на гілках хвої

і плову сироти у такт з Дніпром,

вони до сосен підлітали

Мов крихти їжі рибам в поміч

щоб ті безмовно вдячні були

і день той кам'яний, знайомий.

Та лежачи на хвилях річки

і в небі тонучи думками,

Я в шоці від всього що було,

і наче втома десь пропала.

...

Citrus _S_M

Янгол смерті

Твій янгол йде десь біля тебе,

Але чомусь нічого не каже й поки не запитує..

Він знає про тебе все. Дитинство,твій шлях і гріхи .

Твій янгол запитував лиш раз в кінці,

Запитував про дивний сміх,який в житті твоїм лунав не раз,

Запитував про дивний біль,який відчув десь поміж хвиль де крику ніхто б не почув..

Що відповісти ти не знав,бо сміх і біль ще не пропав..

І сміх і біль зробили гріх,але тобі..Бо тільки ти не втримався в той рік.

Та як ти міг? Чому не витримав..? - Зламався.

Ця відповідь лише для тих,хто зрозуміти його міг.

Бо як же витримати те,що він робив ці всі роки,бо як же витримати те,що він зробити вже не зміг..

Твій янгол сказав про твій гріх,пробачу всі,але один залишиться вже на душі,чи розумієш ти який?

- Я розумію.

- То в чому тут твоя провина?

- Бо як зламався то я втік,

Взяв ніж і сам себе ним вбив..

...

Вереснева Донна

Туман

Туман..

День звичайний,але якийсь не такий,

І все місто ніби перестало говорити.

Усі сховалися по своїх домівках,

І ніхто не сміється проходячи повз тебе.

Лише ти йдеш дорогою і думаєш,

Думаєш про своє життя,

Таке ж дивне як і цей день..

Шукаєш свою дорогу,як поїзд свою колію,

Але він знаходить її,а твій шлях якийсь заплутаний.

Навіть твої вуста,промовляючи кожен день одні й ті самі слова,глаголять їх по різному..

Любов?Ненависть? Хоч якісь почуття..?

Але ти вже звиклась з цим тужливим життям,

І просто чекаєш на той шлях ,

Ніби поїзд свою колію,свій щоденний путь..

...

Вереснева Донна

Які ми?

[19 липня 2023]

Як вбити себе в собі?

Розкажи,

Всі знають що ти на досвіді.

Всі ж знають що ти один з тих

Хто немає потреби в житті

Живих мерців ,

Таких як ти

Вже не злічити

Хто вас ламає чи майструє?

Можливо Бог дав вам таке життя?

Або ж люди нарешті визнають свої провини.

Я бачу як вони далі гризуться.

Де мораль? Чи є взагалі в ній потреба?

Немає поганих,

Немає хороших.

Виродки всі,

І я, і ти.

Визнай лиш.

Ми зламані або зламали когось...

Чия вина що хтось зараз несправний,

Питання вертяться в голові.

Відповідь є,

Скажи вголос.

Та чи від чистого серця?

Що в тебе всередині зараз?

Темрява чи пустоти?

Насправді відповідь проста,

Там органи напевно людські.

Де знаходиться душа не знаю,

За потреби можеш її пошукати,

Та дивись не помились.

...

Maynuta

ВАЖЛИВА СУТЬ

Яке обличчя – значення не має,

А важливо, що воно виражає.

У добрих людях завжди є потреба

І до цього плюс – розумна голова.

Неважливо, який голос у тебе –

Важливо, як дороги твої слова.

Не має значення, як допомогти –

Важливо це робити без зупинки,

И зовсім не важливо, як кажеш ти –

Самі за себе кажуть твої вчинки.

21.08.2023.

...

Мирослав Манюк

Чарівні слова

Порою не завжди одразу розумію,

Слова чарівні сказані ним у пориві мудрості,

Слова які на віру я приймаю

Та велич їх і глибина стоять для мене в смутності,

Коли на розум як просвітлення на мене зійдуть,

Але приходить ясність –коли інші роздуми на задній план відійдуть.

Розумні ті слова які мені в житті допомагають,

Але часто інші турботи мене огортають,

Та в голові ті слова пам’ятаються

І в най підходящу мить розкриваються.

Слова прості, бо істина проста

З часом розумієш як потрібна вона

Коли перестаєш хотіти жити у брехні,

Коли не хочеш жити більше у пітьмі.

Завдяки йому я розумію те, до чого б не додумалась сама,

Яка ж одначе сила в словах ота,

Що може світ увесь перевернути

І тоді ти можеш у чудовий світ пірнути,

Світ любові, миру, спокою і правди

Там ,де ти і я захочемо залишитись назавжди!

...

Діана Гобой

Шлях збагнути

Звалюсь безпам’ятства у сон

І закриваються повіки- приглушаю стон.

Побачу сни як райські лавини

І побачу там досі небачені зміни.

У сні ми наче розкриваємо душу

І я побачу там себе і що робити мушу.

А мушу я по заповідях Божих жити

І від плодів старання- радіти.

Розслабляюсь, в радість спокою загорнусь

І більше журбою по тілесному не томлюсь.

Знайшла розраду я в духовних речах

І бачить зміни найкраще Бог по моїх ділах.

Проте не сни допомагають свій шлях збагнути,

А людина сама приходить до цього коли Бога попросить,

Бо тільки завдяки Богу людина все зносить,

Бо без Бога людина ніщо і хвалитись їй нічим

І тільки завдяки Богу ми свої рани залічим

І не важливо тілесні ті рани чи духовні- бо Бог все може,

Тому відмовитись від Бога і дару спасіння негоже!

...

Діана Гобой

Шукаю

Шукаю спокій й трохи миру,

Залишилось не так багато плину

Щоб сповідатись і тихо в Бога прощення просити

З душі гріховну тягість змити.

Ходжу по світу- душа моя не прикаяна,

Але нехай зцілить любові Божої крапля остання,

Нехай припиниться гріховне повстання!

Шукаю любові, шукаю християнських чеснот

І робить свідомість моя на курс Божий переворот.

Шукаю спокою своєї душі, шукаю Бога

І ось чекає вже мене випробувань доля.

В душі вогонь пече,

Печаль назовні рветься,

Та прийде в душу розрада ота,

Яка Божою любов*ю зветься.

Шукаю істину, шукаю правду

Світ грішний у собі руйную.

Шукаю те, що ніяк в серці не знайду

Що причиняє гріховну біль оту.

Шукаю помочі Господа усього,

Складаю я хвалу про Нього.

Усім серцем прагну отого,

Що серця торкається мого

Що богові вірне воно стане

І тоді Бог із захопленням на мене гляне.

І світло заступить пітьму

І знайду нарешті стежку оту,

Що до Бога веде

І нарешті розраду одержить серце моє.

...

Діана Гобой

Я вже не та, що колись була

Прокидаючись зранку,

Мене не тягне до сонця,

І немає сил на посмішку,

Ніби я щаслива людина.

Більше немає любові та довіри до людей,

Немає чудес,

Не з'явиться красуня-фея,

Що взмахне паличкою й розвіє кошмар,

В якому знищують мій дім - Україну.

Я вже не та, що колись була,

Бо ця війна змінила все і всіх.

Та з розбитості та слабкості,

Істинний українець воскресає у непереможного воїна.

...

Айлін Руж

Минають дні як у водограї

Минають дні як у водограї, а я ще є,

У себе вдома в Україні.

Коли інші, рятуючись, покинули свої домівки,

Я все ніяк не можу залишити свою рідненьку країну.

Під виключення світлу, через неводостачання, але…

Я і моя Україна – ми разом залишимося в крижаних обіймах самотності,

Під звуки пострілів та сирен, ми не здамося,

Ми пройдемо цей шлях до самого кінця.

...

Айлін Руж

Трепетна любов

Душа боялася сказати

І ти не стала тримати,

Ах як же я люблю тебе кохати.

В очах твоїх прекрасний гай

З тобою я хоч в рай.

Слова з уст твоїх- солодкі

І коли цілую тебе такі короткі.

Чи бачиш що ти зробила зі мною,

Позбавила мене ти покою,

Коли вперше тоді поманила рукою

І ось тепер я з тобою.

Побачивши в очах твоїх сум,

Позбавила мене ти усіх дум

І я прийшов тебе утішати,

Сльози з очей твоїх витирати,

І скрились ночі в тугу,

А танці в імлу

І обоє вийшли ми з туману

І опинилися з тобою в раю.

...

Діана Гобой

Явись душа

Явись душа, серед хмар явись

Ти тіло отблиск моєму,

Скоріше росою ранньою збудись

І плавно переходь в задушевну тему.

Іскрись вогнем квітучим,

Навіщо себе ми мучим

Коли надія є на вільність душ,

Зливай скоріше чорну туш.

Явись душа у сутінках, у димі,

Нехай летить душа і навіть в Римі,

Лети являйся там де ти потрібна

І покажи усім яка ти здібна!

Явись душа

Лиш попелем не стань,

Явись доле моя

І будь міцна як сталь.

І в денний світ поклич,

А я уже почую клич

І по зову серця піду

І тебе душе, вглиб ясну заведу.

Лети душа

Лиш не спіткнися

І в тіні випробувань не зломися

Лети в далекі краї,

Які тобі пророчать вини.

Лети душа, мені являйся,

По світі без діла не майся,

Ти добро те пізнавай

І людям від щирого серця допомагай.

Явись душа,

Пророчі сліди залишай

І голос правди свій твердо тримай,

Щоб усі правду гласили

І душі свої гріховні омили.

Явись душа

Явись душа, серед хмар явись

Ти тіло отблиск моєму,

Скоріше росою ранньою збудись

І плавно переходь в задушевну тему.

Іскрись вогнем квітучим,

Навіщо себе ми мучим

Коли надія є на вільність душ,

Зливай скоріше чорну туш.

Явись душа у сутінках, у димі,

Нехай летить душа і навіть в Римі,

Лети являйся там де ти потрібна

І покажи усім яка ти здібна!

Явись душа

Лиш попелем не стань,

Явись доле моя

І будь міцна як сталь.

І в денний світ поклич,

А я уже почую клич

І по зову серця піду

І тебе душе, вглиб ясну заведу.

Лети душа

Лиш не спіткнися

І в тіні випробувань не зломися

Лети в далекі краї,

Які тобі пророчать вини.

Лети душа, мені являйся,

По світі без діла не майся,

Ти добро те пізнавай

І людям від щирого серця допомагай.

Явись душа,

Пророчі сліди залишай

І голос правди свій твердо тримай,

Щоб усі правду гласили

І душі свої гріховні омили.

...

Діана Гобой

День 541

Масштабна тривога по всій Україні

Лунала чотири триклятих рази.

Бігом в укриття, дві стіни у квартирі -

Знайомі усім українцям ази.

Винищувач Міг тридцять перший в Херсоні,

Що означає ракетний удар.

Безжалісні вибухи у марафоні,

Нові руйнування, потужний пожар.

На Сумщині га́ряче, знову бомбили,

Там в газопровід попала орда.

Дуже важливий об'єкт геть добили -

Баню міську. Знову ціль не вгада?

І в Миколаєві спати не дали,

Чом не гатити, як відстань мала?

Мабуть, бандити знов пригадали,

Область рішуче відсіч дала.

Йшли ж назавжди, бо «звільняти» хотіли

Та помились, обійм не було.

Вдерлися злодії або дебіли:

Не проросте в Україні це зло.

Нас не лякають кремлівські поту́ги,

В генах козачий у нас ДНК.

Ми не раби та, навіть, не слуги,

Щодо імперії думка бридка.

Дрони в Москві - то це ми натякаємо:

Можем дістати, бо маємо чим.

Про попадання точне подбаємо,

Не нападаємо ми без причин.

П'ять кілометрів всього залишилося

Дрону «Бобер» до кремля подолать.

Небо над Внуково в цей час закрилося:

Вміють «Бобри» українські літать.

...

Галина Студінська

...

Накинь на мене ковдру із надії,

Обіймами своїми захисти.

Удвох нам бути зараз, то лиш мрії,

Та все ж, тримай мене міцніш, не відпусти!

Закрий мене вуаллю із любові,

Від світу злого зараз тут постав паркан.

Ти пам'ятаєш, як колись, в розмові,

Твої слова були для мене, мов дурман!

Укрий мене турботою і словом,

Що з ніжністю на вушко шепотів,

Стоятиму сьогодні перед Богом,

Лише б на зустріч нас благословив!

Вдягни мене у шати з віри,

І сподівання трішечки додай,

Життя моє без тебе давно сіре,

Побути б разом день нам вдвох бодай...

...

Ольга Ворона

Не брешуть очі

Не брешуть очі —

Брешуть вуста.

Коли ти сидиш посеред ночі

Така втомлена і пуста,

Він обіймає силует жіночий

Навіть не знаючи хто вона.

"Хто вона?" – пролунало від тебе,

А він у відповідь:"Ти про кого?"

Клеїв дурня із себе,

Бо знав, що залишиш одного.

Почув від тебе грубе:

"Ти нічого не зробив святого".

Збулися на цьому слова пророчі,

Які їй матір у дитинстві каза.

Покинула його посеред ночі,

Бо істина була проста:

Не брешуть очі —

Брешуть вуста.

...

Алі

***

А серед вікових дерев старого парку,

Гуляє вітер темними стежками.

Сьогодні бачив парк, як сів на лавку

Військовий статний, з сивими бровами.

Спостерігав за іграми малечі,

Курив багато, дивлячись в долоні.

Який тягар несуть незламні плечі?

Які думки стріляють в сиві скроні?

Чи думав він колись, що в цю погожу днину,

Не помічаючи людей сидітиме ось так.

Що ворог нападе на рідну Україну

Розмалювавши в піксель люксовий піджак.

А вітер хуліган розносить запах літа.

І тріпле волоски маленьких Херувимів.

Та чує чоловік лиш гар із поля битви

А бачить лиш тіла загиблих побратимів.

...

Тода Тарнова

Корида

Твоя любов запекла, як корида:

Червоне шмаття і бурхлива кров.

Благала німо, мов каріатида,

Щоб ти мене в бою не проколов .

Аби не ранив в поєдинку з тінню –

Непримиренним ворогом своїм –

Мою любов, моє терпіння,

Мою бездонну глибочінь.

Не проливай моїх дощів! Ні краплі

Не дам для зрошення твоїх гординь

Я через тебе – пташка в клітці затхлій:

Боюся волі і боюсь тепер прозрінь.

...

Мілена Грім
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Розпочався конкурс 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦
23.11.2023

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Ви довго чекали, але час настав! Починаємо збирати твори на конкурс 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Озброюємось квантовою механікою, перечитуємо класику наукової фантастики про паралельні реальності та надихаємось втіленими у кінематографі та відеоіграх мультивсевсвітами! ⚡️

... Детальніше
Блоги
Карта всесвіту ФолкхартаЄвген Кобилянський
01.12.2023
І так, я нарешті наважився створити карту основного континенту вигаданого мною всесвіту. Ухох - конт ... Детальніше
Я купую Disney!Янко Далт
01.12.2023
Одного дня я таки куплю Disney! Це стане моїм Magnum opus. P.S. Якщо сходити з глузду, то з розмахо ... Детальніше
Оновлення, щодо конкурсу «Безмежний космос».Олександр Гаврик
24.11.2023
Через численні наполегливі прохання на конкурсі додається авторський приз за перше місце за результа ... Детальніше
Зроби Мавці подарунок - наблизь перемогу Мавка (Ганна Заворотна)
30.11.2023
У неділю у мене День Народження. До цієї дати у мене на фб-сторінці із 2015 р. проходить акція "Зроб ... Детальніше
Я купую Аркуш!Бодісон
30.11.2023
Так, сьогодні не 1 квітня, але й ви правильно мене зрозумійте. Коли я бачу круті ідеї та проекти, то ... Детальніше
Нове оповідання "Tenebris invoco me"Віталій Дуленко
01.12.2023
Всім привіт! Сьогодні вашій увазі пропонується оповідання "Tenebris invoco me". Писав я його для кон ... Детальніше
На Аркуші вже:
8446читачів
83520коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: